Пилюшенко Віталій Лаврентійович
 |
Народився 1 серпня 1937 року. Вищу освіту здобув у Донецькому індустріальному інституті, який закінчив 1959 року, отримавши фах інженера-металурга за спеціальністю «Металознавство, обладнання і технологія термічної обробки металів». Свою трудову діяльність Віталій Лаврентійович розпочав на Новокраматорському машинобудівному заводі інженером центральної заводської лабораторії. Також він був завідувачем лабораторією прокатних валків і термічною лабораторією. У зв’язку зі створенням промислового об’єднання «Крамважмаш» його було переведено на посаду заступника начальника Центральної заводської лабораторії заводу литва та поковок (нині «Енергомашспецсталь»), де В.Л. Пилюшенко до 1973 р. працював головним металургом.
У цей період були виконані фундаментальні дослідження в галузі мікролегування конструкційних сталей, створення нових композицій сталей і металургійних технологій виробництва пресів, екскаваторів і роторних комплексів у серверному виконанні. Розроблено та впроваджено у виробництво наскрізні технології виробництва деталей турбін-роторів, дисків, робочих і опорних валків гарячої, холодної і теплої прокатки, що включає виплавку, ковку і термообробку. Таким чином, завдяки науковим розробкам і винаходам Віталія Лаврентійовича вирішені важливі проблеми створення низки унікальних пресів для гарячої штамповки і пресування, забезпечення підприємств енергомашинобудування і металургії відповідними виробами.
Без відриву від виробництва В.Л. Пилюшенко закінчив аспірантуру при Інституті проблем литва АН УССР (тепер Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАН України) і в 1972 р. захистив дисертацію за фахом «Ливарне виробництво», присвячену питанням мікролегування холодостійкою литою сталлю для виробів важкого машинобудування.
Упродовж 1973–1984 рр. діяльність Віталія Лаврентійовича пов’язана з Донецьким металургійним заводом, де він подолав шлях від керівника групи Центральної заводської лабораторії до заступника головного інженера заводу з нової техніки і технології. Тут учений продовжив дослідження впливу технологій виплавки, розливки і пластичної деформації на формування якісних характеристик неперервнолитої заготовки, листа, трубної заготовки. Однією з найважчих проблем, вирішеною за безпосередньої участі В.Л. Пилюшенка, є створення комплексної технології виробництва суднового листа, що відповідає вимогам МАКО. Уперше в СРСР були створені композиції легованих суднових хромомар ганецьванадієвих сталей, які забезпечують високу холодостійкість, що дало можливість розробляти нові конструкції суден і бурових платформ. Надалі колом наукових інтересів Віталія Лаврентійовича стало створення та впровадження технологій позапічної обробки; виробництво і дослідження вакуумованої підшипникової сталі; обробка чугуну в газліфтних установках; захист струменю металу інертними газами.
З 1984 по 1986 рік В.Л. Пилюшенко займається викладацькою роботою на кафедрі «Технологія металів» Донецького політехнічного інституту, куди його запросили як спеціаліста з великим досвідом практичної роботи. Від 1986 року Віталій Лаврентійович працював заступником директора Інституту чорної металургії СРСР. Останні роки він є проректором з наукової роботи Донецького державного університету управління.
-
Основними напрямами наукової діяльності Віталія Лаврентійовича є:
- фундаментальні теоретичні та експериментальні дослідження формування структур і фізико-механічних властивостей та створення комплексних технологічних процесів виробництва легованої і мікролегованої сталі відповідального призначення;
- розробка, дослідження і впровадження технологій позапічної обробки сталі та чугуну; керування структурою і тепловим станом металу методами зовнішньої дії;
- вивчення впливу комплексного мікролегування на формування зерна аустеніту, поверхневої енергії на межах зерна, характер руйнування конструкційної сталі за негативних температур;
- особливості структуроутворення за умов термохімічної обробки сталей з низькою стійкістю аустеніту.
Наукові розробки В.Л. Пилюшенка характеризуються органічним поєднанням теоретичних і технологічних досліджень з наступним впровадженням їх у виробництво. За створення теоретичних основ та впровадження технології термомеханічного зміцнення прокату Віталію Лаврентійовичу присуджена Державна премія СРСР (1989).
Учений є автором та співавтором 8 монографій, 1 довідника, 171 статті, він отримав 138 свідоцтв на винаходи. В.Л. Пилюшенко зробив значний внесок у вдосконалення навчального процесу у вищих навчальних закладах і підготовку фахівців вищої кваліфікації. Він є автором 4 методичних посібників для курсу «Технологія металів». Учні Віталія Лаврентійовича захистили 8 кандидатських дисертацій.
Учений бере діяльну участь у громадському житті. В.Л. Пилюшенко — член 2 спеціалізованих рад, входить до складу науково-технічної Ради Мінпрому України, є членом редколегії журналу "Металознавство та обробка металів", заступником головного редактора збірника наукових праць "Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління".Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2007. — N 8
Бібліографія публікацій В. Л. Пилюшенка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua