Шевченко Віктор Олексійович
 |
|---|
Народився 19 вересня 1949 р. у м. Київ.
У 1975 р. закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, кафедра геодезії та картографії. Працював у Інституті географії НАН України (1975-1995), там же навчався в заочній аспірантурі (1979-1983). Захистив кандидатську дисертацію (1983) на тему "Системное картографирование онкологической заболеваемости населения (на примере Украинской ССР)". Обіймає посаду завідувача науково-дослідної лабораторії картографії та геоінформатики географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з 1995 р.); доктор географічних наук (з 1997 р.).
В.О. Шевченко періодично працював у складі Українських геоморфологічної та ландшафтної польових експедицій. Був співробітником Міжвідомчого Антарктичного Комітету (1992-1995). Викладав географічні дисципліни у: Державному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова (1983-1986); Ніжинському педагогічному університеті ім. М. Гоголя (1987-1992); Київському військовому гуманітарному інституті (1994-1996); Національному університеті "Києво-Могилянська Академія" (1998-2001). Брав участь у розробці територіальних комплексних схем охорони природи Донецької області (1986-1988) та м. Запоріжжя (1989-1991). Працював у колективі авторів з розробки концепції ризику зараження населення окремими інфекціями (керівник — професор К.М. Синяк, Київська Медична Академія післядипломної освіти).
Науковець у 1989 р. за власною методикою вирахував точку географічного центру України (селище Добровеличківка Кіровоградської області), де у 1991 р. встановлено пам'ятний знак, поновлений у серпні 2002 р.
Член експертної Ради з географічних наук ВАКу України (1999-2004), член спеціалізованої вченої ради Д.26.001.07 з захисту дисертацій при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (з 1998 р.; з 2001 р. — заступник голови, з 2006 р. — голова цієї спецради); член спеціалізованої вченої ради К 26.001.40 з захисту дисертацій Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з 2004 р.). З 1999 р. В.О. Шевченко — член Комісії з теоретичної картографії Міжнародної картографічної асоціації (ICA).
Основні напрями наукової діяльності професора — теорія та практика картографування, медична географія, історія картографії, картосеміотика. Підготував сім кандидатів та одного доктора наук. В.О. Шевченко — автор та співавтор понад 400-т праць, серед яких 39 — окремо видані (книжки, брошури, атласи, карти), зокрема:
- Медико-географическое картографирование территории Украины, 1994;
- Україна. Рослинний та тваринний світ (карта стінна для середньої школи), 1995;
- Київ як екологічна система: природа-людина-виробництво-екологія, 2001 (у співавторстві);
- Тричі перший (видатний мореплавець та географ Юрій Лисянський), 2003;
- Доісторичні карти України, 2004 (у співавторстві з А. Володченко);
- Геоінформаційні основи еколого-географічного картографування, 2005 (у співавторстві);
- Таємниці карти Пірі Рейса, 2004 (у співавторстві);
- Центризм та центричність в географії, 2006;
- Дивосвіт геозображень, 2007.
Дослідник є засновником збірника наукових праць "Картографія та вища школа", головою його редколегії, членом редколегій ще дев'яти періодичних фахових наукових видань.
Віктор Олексійович нагороджений срібною медаллю Виставки досягнень народного господарства (Москва) у 1991 р., відзнакою географічного товариства СРСР "За выдающиеся труды в области географических наук", медаллю імені П.П. Семенова-Тянь-Шаньського Міжнародної Академії дитячо-юнацького туризму та краєзнавства. Почесний Громадянин смт. Добровеличківка Кіровоградської області, відмінник освіти України.
Дані станом на 02.2011
Бібліографія публікацій В. О. Шевченка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua