Лукін Олександр Юхимович
 |
Народився 5 лютого 1940 р. в м. Харкові. Закінчив Харківський державний університет, геологічний факультет за спеціальністю «Геологічна зйомка та пошуки корисних копалин».
Наукова та виробнича діяльність Олександра Юхимовича пов'язана з Чернігівським відділенням Українського державного геологорозвідувального інституту, де він пройшов шлях від геолога до директора, та Інститутом геологічних наук НАН України, в якому він обіймає посаду головного наукового співробітника.
О.Ю. Лукін — визнаний фахівець у галузі загальної і регіональної геології, нафтогазової геології та літології. Він розробив нові напрями пошуково-розвідувальних робіт щодо визначення покладів нафти і газу, запропонував і впровадив у виробництво понад 60 рекомендацій на проведення геофізичних досліджень та буріння на перспективних структурах, брав активну участь у відкритті нових нафтогазоносних комплексів, зон нафтогазонакопичення та багатьох родовищ вуглеводневої сировини. Дослідження Олександра Юхимовича відіграли значну роль в обґрунтуванні перспектив нафтогазоносності горизонтів глибокого залягання Дніпровсько-Донецької западини, рифогенно-карбонатних комплексів, неантиклінальних і комбінованих пасток Східного, Західного й Південного нафтогазоносних регіонів України, а також у розробленні методів прямих пошуків нафти і газу.
У 1971–1985 рр. учений керував низкою комплексних програм, розроблених відповідно до постанов Ради Міністрів УРСР. Завдяки реалізації цих програм було виділено нові зони нафтогазонакопичення в різновікових комплексах Дніпровсько-Донецького, Карпатського та Азово-Чорноморського регіонів. У 1991 р. О.Ю. Лукін одержав Державну премію України.
У 1970 р. Олександр Юхимович захистив у Харківському державному університеті кандидатську дисертацію на тему «Формации и вторичные изменения каменноугольных отложений Днепровско-Донецкой впадины (в связи с нефтегазоносностью)», а в 1990 р. в Інституті геологічних наук НАН України — докторську дисертацію, яка ґрунтується на всебічному вивченні рифогенів та присвячена розробленню нового напряму на межі літології, геодинаміки, нафтогазової геології та геохімії — літогеодинамічного аналізу нафтогазоносних басейнів. Монографію «Литогеодинамические факторы нефтегазонакопления в авлакогенных бассейнах», підготовану на базі докторської дисертації, відзначено премією імені В.І. Вернадського НАН України.
Наукові інтереси О.Ю. Лукіна поширюються далеко за межі України. Беручи участь у спільних дослідженнях і складанні «Карты зон выклинивания коллекторов и рифовых комплексов в европейской части СССР» (1977) та «Палеогеоморфологического атласа СССР» (1983), він вивчив літологію і нафтогазоносність Середньоширотного Приоб’я, Тимано-Печорської провінції, Західного Уралу, різних районів Східноєвропейської платформи.
До фундаментальних наукових досліджень Олександра Юхимовича, крім розроблення основ літогеодинамічного аналізу, належать:
- виявлення низки нових особливостей геологічного складу, літології і палеогеографії, нафтогазоносності, а також соленосності, бокситоносності, гідротермальної рудоносності Дніпровсько-Донецького авлакогену;
- відкриття унікальних за потужностями перехідних шарів на межах девону і карбону, турне і візе Дніпровсько-Донецької западини та обґрунтування зв’язку з ними самостійних нафтогазоносних комплексів;
- визначення низки нових стратиграфічних рівнів накопичення гідрокарбопелітів («чорних сланців», доманікоїдів тощо), розкриття їхньої ролі в нафтогазонакопиченні;
- розроблення принципово нової системно-прогнозної класифікації пасток (покладів) вуглеводнів із виділенням їхніх нових морфогенетичних типів, наявність яких згодом було доведено по шуково-розвідувальними роботами;
- розроблення теоретичних основ закономірностей екранування вуглеводневих скупчень і їхньої фазово-геохімічної диференціації;
- установлення гіпогенно-алогенетичної метасоматичної природи вторинних колекторів на великих глибинах;
- відкриття ін’єкційних упроваджень глибинної вуглеводнево-полімінеральної речовини в тріщинах природного гідророзриву порід нафтогазоносних комплексів глибокого залягання;
- установлення залежності між ізотопним складом водню різних сортів нафти (конденсатів) та геодинамічними умовами нафтогазонакопичення;
- обґрунтування геосинергетичної концепції походження нафти й газу тощо.
Для творчої біографії вченого характерний тісний зв’язок прикладних розроблень із різнобічними науковими дослідженнями в галузі літології, палеогеографії, стратиграфії, фаціального та формаційного аналізу, тектоно-геодинамічних, геотермобаричних та флюїдо-динамічних закономірно стей формування нафтогазоносних басейнів. О.Ю. Лукін — автор та співавтор 300 друкованих, 60 рукописних (фондових) праць і двох винаходів; виголосив понад 70 наукових доповідей на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях. Він є членом редколегії "Геологічного журналу".
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2010. — N 2
Бібліографія публікацій О. Ю. Лукіна
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Тексти вибраних публікацій О. Ю. Лукіна
- Вуглеводневий потенціал надр України та основні напрями його освоєння / О. Лукін // Вісн. НАН України. — 2008. — N 4. — С. 56-67.
- Газові ресурси України: сучасний стан і перспективи освоєння / О. Лукін // Вісн. НАН України. — 2011. — N 5. — С. 40-48.
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua