Бойко Георгій Олександрович
Науковець у галузі зварювального виробництва та спеціальної електрометалургії. Доктор технічних наук (1982), професор (2007), лауреат Державної премії УРСР (1978).
Народився 5 грудня 1934 року в м. Київ.
Закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю "Технологія і устаткування зварювального виробництва" (1958).
Розпочав науково-виробничу діяльність у 1958 р. після закінчення Київського політехнічного інституту в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона. Пройшов шлях від інженера до керівника галузевої лабораторії. Працював над розробкою методу деформування негабаритних обичайок цементних печей великого діаметра для забезпечення можливості їх транспортування залізницею, ефективних конструкцій штампозварних теплообмінювачів. Сьогодні є вченим секретарем Державного конструкторського бюро "Артилерійське озброєння" (раніше Державний науково-технічний центр артилерійсько-стрілецького озброєння).
Науковцем відкрито та досліджено явище утворення вакууму в герметичному зазорі поміж зварюваними без розплавлення основного металу металевими поверхнями під час нагрівання за рахунок розчинення газів повітря в зазорі, яке супроводжувалося очищенням поверхонь металу від оксидів, полегшувало з'єднування сталевих деталей за малих обтискувань.
Г.О. Бойко — один з дослідників і розробників способів з'єднання під тиском різнорідних сталей: автовакуумне зварювання тисненням та пресове зварювання-паяння. Вперше пов'язав явище переносу вуглецю на межі з'єднання різнорідних сталей з контактною різницею потенціалів.
Згодом професор працює над дослідженням та розробками в галузі спеціальної електрометалургії. За його участю створено технологічні процеси, які переконливо довели перевагу литого металу за щільністю структури, чистотою від неметалевих включень, в'язкістю, пластичністю, відсутністю анізотропії властивостей у порівнянні з деформованим металом звичайного виробництва. Ці результати стали основою для створення промислової технології електрошлакового лиття (ЕШЛ) у водоохолоджуваних ливарних формах (кристалізаторах). Ним розроблено та впроваджено у виробництво технологічні заходи одержання фасонних литих заготовок на основі ЕШЛ з одночасним приплавленням окремих частин майбутнього виробу, технологічні процеси ЕШЛ таких відповідальних виробів, як колінчасті вали великих суднових дизелів, деталі важких промислових тракторів і механічних пресів, корпуси енергетичної арматури для атомних електростанцій та інше.
Г.О. Бойко — автор понад 400-т друкованих праць, у тому числі 10-ти монографій (у співавторстві), чотири з яких перекладено та видано в Англії, Японії та Китаї, понад 140-ка авторських свідоцтв СРСР та патентів України на винаходи. Підготував чотирьох кандидатів наук. Головний редактор науково-технічного журналу "Артиллерийское и стрелковое вооружение".
Нагороджений медалями СРСР, золотими медалями ВДНГ СРСР і Виставки передового досвіду УРСР.
Основні публікації:
- Самопроизвольная очистка металла от окисных пленок // Докл. АН СССР. — 1964. — 159, № 1 — С. 72-73 (співавт.).
- Об электропереносе углерода в месте соединения разнородных сталей // Там само. — 1974. — 218, № 3. — С. 565-566 (співавт.).
- Электрошлаковое литье. — Киев: Наук. думка, 1980. — 192 с. (співавт.).
- Электрошлаковый металл. — Киев: Наук. думка, 1981. — 680 с. (співавт.).
- Многослойная сталь в сварных конструкциях / Под ред. Б.Е. Патона, Б.И. Медовара. — Киев: Наук. думка, 1984. — 286 с. (співавт.).
Дані станом на 10.2010
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua