Андронов Іван Леонідович
 |
Народився 16 квітня 1960 р. в м. Одеса. Закінчив фізичний факультет Одеського державного (нині національного) університету (ОДУ/ОНУ) ім. І.І. Мечнікова (1980).
Був аспірантом кафедри астрономії під керівництвом видатного вченого та організатора науки В.П. Цесевича (1980-1983), працював молодшим науковим співробітником Астрономічної обсерваторії ОДУ (1983-1984), асистентом кафедри астрономії ОНУ (1985-1988), доцентом (1988-1990, 1993-1995), докторантом (1990-1993), професором кафедри астрономії фізичного факультету ОНУ (1996-2006). Проходив стажування в міжнародних університетських наукових центрах у Німеччині (Йена, 1986-1987), Франції (Страсбург, 1999), Греції (Афіни, 2000), Португалії (Фуншал, 2002) і Південній Кореї (2004, 2005, 2007, 2009), Астрономічному Інституті Словацької академії наук (1992, 1999, 2009), де проводив спільну наукову роботу з математичного моделювання астрономічних сигналів, об'єктів та процесів.
Захистив дисертацію на тему "Дослідження впливу магнітного поля на акрецію в тісних подвійних системах" у Ленінградському державному університеті ім. О.О. Жданова, здобув ученого ступеня кандидата фізико-математичних наук захистив (1984). Дисертацію "Будова й еволюція тісних подвійних систем" на здобуття ученого ступеня доктора фізико-математичних наук захистив у Головній Астрономічній Обсерваторії НАН України за спеціальністью 01.03.02 — астрофізика, радіоастрономія (1995).
Іван Леонідович у ОНМУ проводить заняття з курсів "Вища математика", "Теорія ймовірностей" та "Комп'ютерний аналіз даних", керує дипломними роботами. Читав курс лекцій з математичного моделювання подвійних зір на запрошення Ректора Львівського Національного Університету, в ОНУ читав курси "Теорія імовірностей і математична статистика", "Нестаціонарні зірки", "Взаємодіючі подвійні зірки", "Релятивістська астрофізика" (два семестри), "Аналіз часових рядів", "Комп'ютерне моделювання астрономічних процесів", "Комп'ютерний аналіз астрономічних сигналів", проводить практикуми з астрофізики і нестаціонарних зірок і науковий семінар. Протягом ряду років читав математизовані курси "Теоретична астрофізика", "Загальна астрофізика", "Загальна Астрономія", "Спеціальні функції", "Методи математичної фізики", "Теорія подібності та розмірності", "Ядерна астрофізика і космологія", "Теорія випадкових процесів". Відповідав на кафедрі за науково-дослідну роботу студентів (з 1980 р.).
Науковець опублікував 21-ну навчально-методичну розробку з математичних та астрономічних курсів і навчальний посібник "Комп'ютерне макетування наукової інформації" (з двома співавторами, 2001). Підготував комп'ютерний навчальний посібник "Астрономія в старших класах загальноосвітніх шкіл" на лазерному диску (2003), у 2009 р. вийшло четверте видання, яке зараз перекладається на словацьку мову. Підготував до публікації монографію "Математичне моделювання астрономічних сигналів" (Одеса, Астропринт, 240 с.).
І.Л. Андронов консультує членів астрономічного відділення "Малої Академії Наук" "Прометей" (з 1980 р.), очолює цю секцію (з 1988 р.). Проводить консультації, керує науковими роботами школярів, очолює журі обласних астрономічних конференцій (з 1988 р.), бере участь в організації очних астрономічних шкіл.
Професор читав лекції у товаристві "Знання" (1978-1990); відродженому в 2000 р. Одеському Астрономічному товаристві (з 1995 р.), Одеському планетарії. Очолював журі щорічних обласних конференцій "Юний програміст" (1996-1999). Опублікував серію науково-популярних статей у журналах "Природа" (Москва), "Земля і Всесвіт" (Москва), "Наше Небо" (Київ), "Всесвіт. Простір. Час" (Київ), "Світ Фізики" (Львів), у "Одеському Астрономічному Календарі" (Одеса), двох брошурах, виданих Одеським інститутом удосконалення вчителів; матеріали в одеських газетах ("Вечірня Одеса", "Одеський Вісник", "Думська площа"). Регулярно оприлюднює інформацію щодо конференцій МАН у пресі та на телебаченні.
Науковцем розроблені математичні методи, алгоритми та програми застосовані для аналізу понад 1300-т змінних зір різних типів за результатами наземних оптичних досліджень на найбільших телескопах України, Росії, Кореї, Греції, Польщі, Угорщини, Португалії, Словаччини, та спостережень з міжнародних космічних обсерваторій Hipparcos, International Ultraviolet Explorer, Hubble Space Telescope, Chandra, XMM.
Крім астрофізичних досліджень змінних зір різних типів, зокрема, катаклізмічних, пульсуючих, затемнених та гравімагнітних ротаторів, до основних напрямів наукової роботи Івана Леонідовича відноситься розробка математичних методів аналізу багатовимірних сигналів з нерівномірними аргументами, зокрема, методів параметричного та непараметричного періодограмному аналізу, спалах-аналізу, шкалограмного аналізу, математичного моделювання сигналів з багатьма компонентами, аналізу головних компонент у багатоканальних та псевдобагатоканальних сигналах, автокореляційного аналізу сигналів обмеженої тривалості з віднятим трендом довільного типу, визначенння характеристик періодичних та аперіодичних функцій згладжуванням з використанням сплайнів постійного та змінного ступенів (відповідно до типу процесу), статистично оптимального згладжування (локальними та глобальними методами) сигналів та визначення характеристик екстремумів асиметричних функцій.
Фахівець програмує в комп'ютерних середовищах Delphi/Lazarus, Borland Pascal/FreePascal, Fortran, QBasic, Visual Basic, Derive, Eureka, PascalABC (раніше також на мовах ПЕОМ Мир-1, Наірі-К, Наірі-41, Алгол, GWBasic, PowerBasic). Створив дистрибутив Slax Linux Live CD під назвою "ONMU" для слухачів, студентів та викладачів ОНМУ. Вдосконалена ним версія безкоштовного текстового редактора Bred 2.96 з 2004 р. посідала перше місце у відповідній категорії на сайті програмного забезпечення softodrom.ru з кількістью завантажень понад 50 000.
І.Л. Андронов — автор 307-ми наукових публікацій, прореферованих у міжнародній Astronomy Data System-ADS у Гарвардському університеті, з яких 80 увійшли в докторську дисертацію. З урахуванням публікацій у вітчизняних виданнях, нереферованих ADS, загальна кількість публікацій перевищує 450. Відповідно до ADS, кількість цитувань у виданнях, визнаних ADS, складає 299 без урахування самоцитування.
Створив власну наукову школу. Під керівництвом І.Л. Андронова успішно захищено п'ять дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук (Л.С. Кудашкіна, О.В. Халевин, В.І. Марсакова, С.В. Колесніков, О.В. Бакланов) за спеціальністью 01.03.02 — астрофізика, радіоастрономія, зазначені особи в різні роки були переможцями або призерами конференцій МАН. Керує двома дисертаційними роботами, дипломними роботами бакалаврів, фахівців і магістрів. Науковий керівник трьох соросівських молодих учених і аспірантів (В.И. Марсакова, О.В. Халевин, Л.Л. Чінарова), стипендіатів Кабінету Міністрів України (С.В. Колесніков, В.І. Марсакова, О.В. Халевін), лауреатів премії Молодих Вчених Української Астрономічної Асоціації (С.В. Колесніков, В.І. Марсакова, Л.Л. Чінарова), лауреата премії Канадського Астрономічного Суспільства (Л.Л. Чинарова), двох студентів-стипендіатів стипендії ім. Г.А. Гамова (В.В. Бреус, І.В. Соловйова). В 2007 р. студент В.В. Бреус зайняв четверте місце на міжнародній олімпіаді в Таїланді. Останній переможець Всеукраїнського конкурсу-захисту МАН Д. Лавренюк (2006 р.). Троє з п'яти членів української збірної, що брала участь у міжнародній олімпіаді в Таїланді в 2007 р., — переможці Одеських конференцій МАН під керівництвом І.Л. Андронова. Найбільш активну участь в успішному керівництві науковими роботами членів МАН та роботі з аматорами астрономії беруть учні І.Л. Андронова: В.І. Марсакова, Л.Л. Чінарова, Л.С. Кудашкіна. Крім того, шість членів МАН, які виконували наукові роботи під керівництвом І.Л. Андронова, згодом захистили кандидатські дисертації під керівництвом інших професорів ОНУ.
Іван Леонідович керував в ОНУ держбюджетними науково-дослідними темами (з 1997 р.), трьома науковими темами Державного Комітету з науки і техніки України. Координує міжнародні науково-дослідні програми "Inter-Longitude Astronomy" ("Міждовготна астрономія") з частинами: "Поляр" (з 1990 р.), "TT Arі-1994, 1998, 1999, 2000, 2003, 2005, 2009", "Зоряний дзвін" (з 1995 р.), "BZ Cam-2000", брав участь у міжнародних програмах "Ноїв ковчег (BY Cam-1994)", "Симбіотичні зірки", "Катаклізмічні зірки", "Нові змінні зірки з каталогу супутника Гиппарх" та інших. Багаторазово одержував гранти для закордонних поїздок для спільної наукової праці з математичного моделювання астрономічних об'єктів та процесів і для участі в міжнародних наукових конференціях.
З 1982 р. Іван Леонідович бере участь в організації щорічних загальносоюзних (до 1990 р.) і міжнародних (з 1991 р.) наукових конференцій на базі Одеського національного університету. Входив до складу наукових оргкомітетів 16-ти міжнародних наукових конференцій за межами Одеси, в тому числі п'яти — за останній навчальний рік.
Дослідник є членом міжнародних наукових і науково-просвітницьких товариств: Іnternatіonal Astronomіcal Unіon, European Astronomіcal Socіety (член-засновник), Euroscіence, Euro-Asіan Astronomіcal Socіety, The European Assocіatіon for Astronomy Educatіon, Іnternacіa Scіenca Asocіo Esperantіsta.
І.Л. Андронов — Віце-президент Української Астрономічної Асоціації (з 2009 р., з 2006 р. — член Ради УАА), Віце-президент Українського Товариства Аматорів Астрономії (з 2002 р.), голова Української Асоціації Спостерігачів Змінних Зірок (UAVSO, з 2002 р., за американським рейтингом, посідає 11-те місце у світі за внеском у міжнародну базу даних), член Комісії з освіти Української Астрономічної Асоціації (з 2003 р.), представник ОНМУ в Раді Української Астрономічної Асоціації (з 2006 р.), представник ОНМУ в Національному комітеті України з організації Міжнародного Астрономічного Року-2009 ЮНЕСКО.
Член спеціалізованої Ради К41.051.04 (з 1992 р., у 2004 р. — секретар Ради) з захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук зі спеціальності 01.03.02 "Астрофізика, радіоастрономія", заступник голови, а з 2003 р. — голова наукового семінару НДІ "Астрономічна обсерваторія" ОНУ.
Науковець-відповідальний секретар редколегії журналу "Odessa Astronomіcal Publіcatіons", включеного ВАК України в список фахових видань (14 томів у 1992-2007 рр.), член редколегії й автор статей у збірниках "Одеський астрономічний календар" (з 1999 р.) і республіканських науково-популярних журналах "Наше Небо" і "Всесвіт. Простір. Час". Член редколегій професійних видань "Вісник Одеського національного морського університету", "Журнал фізичних досліджень" (Львівський національний університет), "Кинематика и физика небесных тел" (ГАО НАН України), "Open European Journal on Varіable Stars" (Чехія).
І.Л. Андронов у 2001-2002 рр. — член Експертної Ради ВАК України. З 2007 р. — член (з 2010 р. — заступник Голови) експертної ради Акредитаційної комісії Міністерства освіти та науки України з довузівської підготовки громадян України та іноземних громадян. З 2008 р. — заступник Голови експертної ради МОН України "Фізика, радіофізика, астрономія".
Діяч має наукові міжнародні і державні нагороди і гранти: індивідуальний ґрант Міжнародного Наукового Фонду Сороса (1992); дослідницький ґрант Південної Європейської Обсерваторії (1993); дослідницький ґрант Південної Європейської Обсерваторії (1994); ґранти ДКНТ України (1993, 1994, 2001).
Нагороджений премією для молодих учених Міжнародного Євразійського Астрономічного Товариства (1996); Грамотою Міністерства освіти України № 49737 від 05.08.1999 "за багаторічну плідну роботу з підготовки та виховання юних науковців"; премія ім. М.П. Барабашова Національної Академії Наук України (2003); Грамотою Ради Ректорів Південного регіону (2009); Почесним знаком "Відмінник освіти" Міністерства Освіти і науки України (2010); Почесним знаком глави Одеської обласної державної адміністрації "за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, підготовку висококваліфікованих фахівців для морського транспорту України, плідну науково-просвітницьку, видавничу діяльність у галузі астрофізики та радіоастрономії, високий професіоналізм..." (2010).
У 2004 р. рішенням Міжнародного Астрономічного Союзу малій планеті 11003 присвоєно ім'я "Андронов".
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua