Кац Марк Давидович

  Кац Марк Давидович
Вчений у галузі математичного моделювання "великих" систем. Доктор технічних наук (1993), професор (2005).

Народився 12 січня 1937 р. у Дніпропетровську.

Закінчив Харківський політехнічний інститут за спеціальністю "Машини і апарати хімічних виробництв" (1959).

Кандидат технічних наук (з 1979 р.), доктор технічних наук (з 1993 р.).

Марк Давидович обіймав посади інженера (з 1959 р.) у проектному інституті "Гіпроорхім" (м. Рубіжне, Луганської обл.), старшого інженера (з 1961 р.), провідного інженера у дослідно-конструкторському бюро автоматики (м. Сєверодонецьк, Луганської обл.), старшого наукового співробітника (з 1970 р.), провідного наукового співробітника, головного наукового співробітника в Науково-дослідному інституті органічних напівпродуктів і фарбників (м. Рубіжне, Луганська обл.), заступника директора з наукової роботи (з 1995 р.) компанії "Метроком" (м. Сєверодонецьк, Луганської обл.), провідного наукового співробітника (з 1998 р.) Українського державного науково-технічного центру "Енергосталь" (м. Харків), професора кафедри вищої математики та компьютерних технологій (з 2002 р.) Рубежанського хіміко-технологічного інституту Східноукраїнського університету ім. В. Даля.

Коло наукових інтересів дослідника охоплює питання розробки повністю формалізованих процедур математичного моделювання, діагностики стану, прогнозування поведінки та оптимізації "великих" систем будь-якої природи; вирішення основного завдання штучного інтелекту-розробки повністю формалізованих процедур одержання нових, невідомих раніше експертам системних знань з експериментальних даних, одержаних у режимі спостереження за системою, яка вивчається; формалізація розробки винаходів у науці і технологіях.

Основним напрямом робіт М.Д. Каца є розробка нових повністю формалізованих методів математичного моделювання складних систем будь-якої фізичної природи, одержання інформації щодо значень вхідних параметрів і вихідних показників, що фіксуються у режимі спостереження за системою, яка вивчається.

Науковцем розроблено Інтелектуальну методологію вивчення "великих" систем (ІМВВС). ІМВВС дозволяє за допомогою повністю формалізованих процедур будувати змістовні математичні моделі об'єктів (процесів, систем, явищ) будь-якої фізичної природи з практично будь-якою кількістю вхідних параметрів і вихідних показників. За допомогою ІМВВС повністю формалізована процедура пошуку гіпотез по взаємному впливу різних сполучень піддіапазонів значень вхідних параметрів на вихідний показник. Одержані за допомогою ІМВВС гіпотези однозначно інтерпретуються на мові відповідної предметної області. Наприклад, у технологіях — як сполучення піддіапазонів вхідних параметрів, які зустрічаються у рядках вихідної таблиці експериментального матеріалу з певним діапазоном значень вихідного показника і не зустрічаються в жодному рядку з іншими діапазонами його значень; за диференціальної діагностики близьких за симптомами хвороб — у вигляді специфічних для кожного захворювання симптомів-комплексів (диференціальних синдромів); під час тестування абітурієнтів-у вигляді специфічних для кожної градації оцінки їх здібностей тест-комплексів; у процесі вивчення залежностей властивостей хімічних сполук певного класу від їх будови — у вигляді специфічних для кожної градації оцінки сполучень різних замісників у певних положеннях молекули.

Існує багаторічний досвід використання ІМВВС для математичного моделювання та оптимізації діючих виробництв у хімічній, металургійній, текстильній та інших галузях промисловості. Наприклад, на Березниківському хімічному заводі за рахунок оптимізації технологічного процесу виробництва сульфамінової кислоти: вихід продукту збільшився з 83,06 до 90% (на 8,35 % відн.); масова доля основної речовини збільшилась з 83% до 95,62% (на 15,2% відн.); зміст сірчаної кислоти в продукті зменшився з 6% до 2,58% ( на 57% відн.); продуктивність процесу збільшилась з 378,8 до 413,8 кг/год (на 9,2% відн.). За результатами цієї роботи професор має Авторське свідоцтво СРСР на "Спосіб одержання сульфамінової кислоти".

На Дніпропетровському металургійному заводі ім. Петровського за рахунок оптимізації технологічного режиму доменної печі № 3 витрати коксу було скорочено на 7,6%, а продуктивність печі збільшилась на 12,6% (2007). За результатами роботи одержано фактичний економічний ефект 27,6 млн грн/р.

ІМВВС успішно використовується для вирішення основних проблем медицини: розробки методів диференціальної діагностики близьких за симптомами захворювань, прогнозу наслідків захворювань за інформацією, отриманою у початковий період захворювання. Зокрема, розроблено метод прогнозу наслідків інфаркту міокарда за інформацією, отриманою у перший день спостереження симптомів захворювання. Використання цього методу у лікарні № 23 м. Москва дозволило за допомогою превентивної терапії, заснованої на даних прогнозу, знизити показники смертності від крупновогнищевого інфаркту на 36,8%, від дрібновогнищевого — на 45,1% (1983).

М.Д. Кац — автор 180-ти публікацій та 13-ти авторських свідоцтв і патентів, має 55 актів упровадження розроблених ним нових методів моделювання у технологіях, медицині та інших галузях.

Бібліографія основних публікацій М. Д. Каца

М.Д. Кац є академіком Української технологічної академії (з 1995 р.), Української екологічної академії (з 1995 р.), Ізраїльської академії (Israeli Independent Academy for Development of Sciens) (з 2008 р.), членом Президії Української асоціації комп'ютерної медицини.

Марк Давидович — член редакційної колегії журналів: "Клінічна інформатика і телемедицина", "Экология и промышленность", "Східно-Європейський журнал передових технологій".

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua