Філіппенко Ігор Григорович
 |
Народився 20 вересня 1935 р. у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у родині робітника.
Після закінчення Харківського політехнічного інституту працював на Харківському заводі "Електростанок" (1958-1959). З 1959 р. у Конструкторському бюро електробудування (нині науково-виробниче підприємство "ХАРТРОН") обіймав інженерні посади, а в 1969-1970 роках працював начальником відділу. За час роботи брав участь у розробці ракет стратегічного призначення та їх випробуваннях. У книзі "Хроника дат и событий 1959-2005 гг." науково-виробничого підприємства "ХАРТРОН" І.Г. Філіппенка відмічено як провідного спеціаліста зі створення цифрових систем стабілізації ракетоносіїв.
За час роботи на підприємстві І.Г. Філіппенко без відриву від виробництва захистив кандидатську дисертацію (1965) на спеціальну тему у Ленінградській військовій інженерній Червонопрапорній академії імені А.Ф. Можайського.
У 1968 р. ученого запрошено у Харківський інститут радіоелектроніки (нині — Харківський національний університет радіоелектроніки) для читання лекцій. Надалі він працював у Харківському інституті інженерів залізничного транспорту (нині — Українська державна академія залізничного транспорту) доцентом кафедри теоретичної кібернетики (1970-1975) і завідувачем кафедри "Електроніка та обчислювальна техніка" (1975-2005), що в 1979 р. була перейменована у кафедру "Обчислювальна техніка та системи управління".
І.Г. Філіппенко зробив суттєвий внесок у розвиток кафедри і створення професійного колективу викладачів, у підготовку кадрів вищої кваліфікації, зокрема для залізничного транспорту, в розробку науково-технічних завдань і методологію викладання обчислювальної техніки та новітніх інформаційних технологій. Як проректор з обчислювальної техніки на громадських засадах і як голова ради академії з обчислювальної техніки суттєво розвинув організацію впровадження обчислювальної техніки в учбовий процес академії, вплинув на розробку "Комплексних факультетських планів безперервної підготовки з обчислювальної техніки" та інше.
Основні наукові напрямки, розроблювані професором: теорія керування, моделювання складних систем, обчислювальна техніка, нетрадиційні негроподібні обчислювальні та управляючі нейромережі. Має 217 наукових публікацій та 12 авторських свідоцтв.
І.Г. Філіппенко брав участь у міжнародних зустрічах. Підготував 13 кандидатів та одного доктора наук. Був членом багатьох вчених рад з присудження наукових ступенів і зараз є членом вченої ради з присудження наукових ступенів Харківського національного університету радіоелектроніки.
Науковець — головний редактор "Східно-Європейський журналу передових технологій".
Плідна діяльність ученого відзначена медалями "За доблестный труд в ознаменование 100-летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина" (1970), "Ветеран труда" (1988), нагрудним знаком "За отличные успехи в работе" за заслуги у галузі вищої освіти СРСР (1989), Почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації та Харківської обласної ради (2000), знаком "Почесна відзнака" (2005), знаком "Залізнична Слава III ступеня" (2010).
Інформацію про І.Г. Філіппенка занесено до біографічного словника "Выдающиеся педагоги высшей школы" (Харків, 1998).
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua