Лакомський Віктор Йосипович
 |
Народився 11 жовтня 1926 р. в м. Краматорську на Донеччині. В 1945 р. закінчив металургійний технікум у Новокузнецьку Кемеровської області (Росія), а п’ять років потому — Запорізький машинобудівний інститут. Після завершення навчання в аспірантурі при Київському політехнічному інституті в 1954 р. захистив кандидатську дисертацію. Працював в Інституті машинознавства і сільгоспмеханіки на посаді вченого секретаря. Від 1957 року і донині професійне життя Віктора Йосиповича пов’язане з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. В 1969 р. він успішно захистив докторську дисертацію. Упродовж 1975—1979 років був заступником директора з наукової роботи «УкрНДІспецсталі».
Завдяки ґрунтовним дослідженням у різних галузях техніки (металургії, зварювання, матеріалознавства та ін.) В.Й. Лакомський здобув високий науковий авторитет і визнання наукової спільноти. Він — автор оригінальних методик дослідження рівноваги системи «газ—рідкий метал» за різних способів нагріву в широкому діапазоні температур: від точки плавлення до точки кипіння металів. Уперше Віктор Йосипович на практиці довів можливість легування металу азотом у широкому діапазоні концентрацій безпосередньо з газової фази. Результати цих робіт стали підґрунтям успішного розвитку нового наукового напряму — дослідження закономірностей високотемпературної взаємодії газів, що перебувають у звичайному коливальному і збудженому дугою та плазмою стані, з рідкими металами.
Саме такий науковий підхід до розв’язання реальних технічних завдань дав змогу за короткий термін розробити теоретичні засади, технологію й обладнання, а також упровадити в промисловість один із способів спеціальної електрометалургії — плазмово-дугову переплавку металів і сплавів. Цю роботу, що проводилася під керівництвом академіка Б.Є. Патона, відзначено в 1980 р. Державною премією УРСР у галузі науки і техніки.
Дослідження зі створення принципово нових самоспікних термохімічних катодів і на їхній основі — джерел електродуг тепла — дуготронів допомогли розробити унікальну технологію дугового зварювання відкритою дугою чорних і кольорових металів з вуглецевими матеріалами. Ця технологія широко використовується у виготовленні багатоамперних контактних вузлів електрометалургійних й електротермічних агрегатів як в Україні, так і за кордоном.
Нинішній етап наукової діяльності В.Й. Лакомського пов’язаний з вивченням фізичних властивостей і технологічних аспектів виробництва термоантрациту, що дає змогу змінити конструкцію електрокальцинаторів і технологію виробництва термоантрациту.
Як талановитий організатор науки Віктор Йосипович створив низку наукових підрозділів Інституту електрозварювання: 1958 р. — лабораторію газів у металах, 1968 р. — відділ плазмової металургії, 1979 р. — підрозділ інституту в Запоріжжі, а в 1995 р. — Запорізький науково-інженерний центр плазмової технології.
В.Й. Лакомський докладає великих зусиль для підготовки майбутньої кваліфікованої наукової зміни. Під його керівництвом захищено 11 кандидатських дисертацій. Учений бере активну участь у науковому житті: виступає з доповідями і лекціями, є членом спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій, входить до складу редколегії журналу «Современная электрометаллургия». За видатні наукові здобутки ювіляру присвоєне звання Заслуженого діяча науки і техніки України.
Перу В.Й. Лакомського належить понад 500 наукових праць, серед яких більше 300 статтей, 8 монографій. Учений має близько 200 авторських свідоцтв на винаходи і патентів, отриманих у різних країнах світу.
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2006. — N 10
Бібліографія публікацій В. Й. Лакомського
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua