Лавріщева Катерина Михайлівна
 |
Народилася 27 березня 1937 р. у м. Ставрополь (Росія).
У 1959 р. після закінчення фізико-математичного факультету Ставропольського державного університету зі спеціальності "математика" прийнята на роботу в Обчислювальний Центр Української Академії наук. Упродовж 1959-1965 рр. під керівництвом професора К.Л. Ющенко розробляла на адресній мові ряд програм обчислення (симплекс методу для В.С. Михалевича, розкрою матеріалів для В.Л. Ющенко, систем сингулярних рівнянь для В.В. Іванова, наближених обчислень для Г.А. Положего КДУ) тощо.
Системні роботи К.М. Лавріщевої у галузі програмування почалися з розробки вітчизняних систем математичного забезпечення для технічних комплексів "Дніпро-2" і "НЕВА" (1967-1980). Ці комплекси спроектовані під керівництвом академіка В.М. Глушкова і кандидата технічних наук А.Г. Кухарчука, виготовлені на Київському заводі обчислювальних керуючих машин і впроваджені в більш ніж 20-ти організаціях СРСР та Німеччини. За участі К.М. Лавріщевої розроблено ОС і загальносистемне програмне забезпечення (транслятори з мов Автокод і АЛГАМС) з діалоговим багатопультовим режимом виконання задач. Технічні і програмні комплекси (ОС, системи програмування та керування технологічними процесами) були застосовані (1971-1985) на металургійних комбінатах у м. Берлін і Раквиц (Німеччина) в АСУ технологічних процесів автоматизованого збору й обробки даних, що надходили з цехів комбінатів у режимі реального часу. В той же час був додатково розроблений ВМ-компайлір за SQL подібною мовою для накопичення даних і їх обробки в технологічних процесах.
У період (1967-1970) — аспірантка Інституту кібернетики АН УРСР школи професора К.Л. Ющенко, під її керівництвом була захищена кандидатська дисертація на базі розробок для вказаних технічних комплексів під назвою "Метод реалізації трансляторів на основі граматик розпізнаного типу" (1972).
З подачі стратегічної концепції В.М. Глушкова щодо індустрії програм як збіркового конвеєра (1975) під керівництвом і за особистої участі К.М. Лавріщевої розроблено першу систему автоматизації виробництва програм (АПРОП) з готових модулів, що специфіковані різними мовами програмування ОС ЄС (Асемблер, Фортран, Алгол, ПЛ/1) і зберігалися в Банку модулів (1976-1985). У цій системі теоретично та практично визначено метод збірки модулів у складні програмні структури. Базисом цієї теорії є формальне поняття міжмодульного та міжмовного інтерфейсів як механізмів взаємодії різномовних модулів через посередника передачі даних і необхідного перетворення несумісних переданих типів даних. Система АПРОП і бібліотека міжмовного інтерфейсу з перетворення нееквівалентних типів даних зазначених мов програмування впроваджені в 52-х організаціях СРСР, у тому числі в обчислювальних центрах Москви, Ленінграда, Мінська, Риги, Єревану та інших.
Створена нова теорія збірки різнорідних модулів у програмні комплекси, яка захищена К.М. Лавріщевою у докторській дисертації "Моделі, методи і засоби збіркового програмування" (1989), у монографіях "Зв'язки різномовних модулів в ОС ЄС", М.: Фінанси і статистика (1982, "Збіркове програмування", К.: Наукова думка (1991) та друге її видання "Збіркове програмування. Основи індустрії програмних продуктів" (2009).
Катерина Михайлівна вперше розробила ідеї та принципи технологічної підготовки розробки для створення технологічних ліній (ТЛ) проектування різних типів програм СОД (1983-1991). У рамках системи "Юпітер-470" розроблено 5 ТЛ реалізацій науково-дослідних та інженерних задач обробки даних.
Професор — завідувачка лабораторією (1969-1979), наукового відділу Спеціального конструкторсько-технологічного бюро програмного забезпечення Інституту кібернетики АН України (1980-1991) та Інституту програмних систем НАН України (1992-2007). Спільно з відділом "Програмна інженерія" (1980) Катерина Михайлівна досліджує проблеми програмування та розвитку наукових і технічних питань програмної інженерії (Software Engineering), а саме, методи тестування програм, оцінки їх якості, компонентні та генерувальні програмування за фундаментальними проектами ДКНТ, НАН і Міністерства освіти і науки України. Результати робіт відображені у монографії "Методи інженерії розподілених комп'ютерних застосувань", К.: Наукова думка (1997), у підручнику "Основи програмної інженерії" (2001), у дисертації В.М. Грищенко з компонентного програмування (2007), підручнику "Програмна інженерія" (2008), у другому виданні монографії зі збіркового програмування.(2009) та у восьми кандидатських дисертаціях, двох докторських дисертаціях з проблематики програмної інженерії.
З 1976 р. К.М. Лавріщева — викладач кафедри теоретичного програмування Київського національного університету імені Тараса Шевченко (1976-2011), професор кафедри теоретичної кібернетики і методів оптимального керування МФТІ при Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова (2000-2011) та Інтернет-курсів навчання програмної інженерії (2003-2005). Постійно виступає з доповідями на міжнародних конференціях УкрПрог (1998-2010) з питань теорії та практики програмування та програмної інженерії. Консультує і керує дипломними та магістерськими роботами студентів, аспірантів і докторантів.
У 2007-2010 рр. Катериною Михайлівною розроблені теоретичні основи програмної інженерії, а саме, подано нову класифікацію дисциплін (наукової, інженерної, економічної, керувальної та виробничої), сформульовані їх зміст і базові положення. Ці дисципліни пропонуються як базис індустрії програмних продуктів і дисципліни викладання курсів з програмної інженерії на кафедрах з інформатики в університетах держави.
Подальшим розвитком ідей у галузі програмної інженерії є концепція науковця щодо індустрії програм-фабрики програм, що вже діють у ряді закордонних корпорацій (IBM, Microsofts, CORBA тощо). Вперше в Україні у журналі "Вісник НАН України, № 10, 2010" надрукована стаття "Розвиток фабрик програм в інформаційному світі", в якій висвітлені сформульовані підходи до індустрії програмної продукції як конвеєрної збірки складних програм з готових компонентів повторного використання (КПВ, reuses, assets). Концептуальні ідеї індустріальної збірки програм опубліковані також і в монографії "Сборочное программирования. Основы индустрии программных продуктов" (Наукова думка, 2009).
К.М. Лавріщева керує фундаментальною темою НАН України "Розробка теоретичного апарату та інструментального середовища генеруючого програмування", в рамках якої передбачено практичне розроблення декількох продуктових ліній з виробництва програм і даних методами генерації і збірки.
Під керівництвом науковця студентами кафедри інформаційних систем Київського національного університету імені Тараса Шевченка створюється веб-портал як зразок фабрики наукового софтвера за експериментальними продуктовими і збірковими лініями індустріального виробництва програм.
Науковий доробок професора у галузі теорії та практики створення систем автоматизації програмування і прикладних програмних систем відображений у 120-ти наукових роботах (основні наукові праці).
Катерина Михайлівна — лауреат премії Ради міністрів СРСР (1985) і Державної премії України (1991, 2003), заслужений діяч з науки і техніки України (2008), заступник головного редактора журналу "Проблеми програмування".
Дані станом на 02.2011
Бібліографія публікацій К. М. Лавріщева
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua