Довбня Анатолій Миколайович
 |
Народився в м. Краснограді Харківської області в родині робітників. У 1957 р. вступив на фізико-математичний факультет (відділення ядерної фізики) Харківського державного університету. З другого курсу проходив практику у Фізико-технічному інституті АН УРСР (лабораторія Я.М. Фогеля), розробляючи проблему отримання пучків лужних іонів і детектування слабких струмів заряджених частинок. У 1962 р. після закінчення університету Анатолій Миколайович остаточно вирішив присвятити своє життя науці і став працювати у ХФТІ (тепер Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут") стажистом-дослідником лабораторії ВЕ-2 у групі динаміки пучків. Перші його наукові дослідження пов’язані з розробленням, створенням і дослідженням накопичувачів електронів. У 1964 р. в інституті був запущений лінійний резонансний прискорювач електронів ЛПЕ-2 ГеВ. А.М. Довбня активно долучився до вивчення його характеристик і розроблення пропозицій щодо поліпшення параметрів прискорених пучків.
У 1972 р. він захистив кандидатську дисертацію, а в 1979 р. став завідувачем лабораторії. У цей період учений працював над модернізацією прискорювачів ЛПЕ-300 і ЛПЕ-2 ГеВ, створенням на виході останнього накопичувача — розтягувача. Зокрема, було запущено першу в світі систему компресії енергетичного спектра пучка на виході ЛПЕ-300, побудовано спектрометр енергетичних втрат до 2 ГеВ, розроблено клістрон потужністю 40 МВт і прискорювальні структури із середнім темпом набору енергії понад 20 МеВ/хв. У 1990 р. Анатолій Миколайович очолив відділ прискорювача ЛПЕ-2 ГеВ, а в 1993 р. захистив докторську дисертацію «Формування прецизійних пучків у багатосекційних лінійних прискорювачах електронів».
З 1992 р. розпочався новий етап у науковій діяльності вченого — розроблення і створення невеликих прискорювальних комплексів та їх застосування для розв’язання різних фундаментальних і прикладних завдань. Для реалізації розробок у 1994 р. у ХФТІ організовано науково-дослідний комплекс «Прискорювач» (тепер Інститут фізики високих енергій і ядерної фізики ННЦ "ХФТІ"), директором якого став А.М. Довбня. За 20 років його керівництва створено і реконструйовано 9 прискорювальних комплексів.
На початку 90-х років започатковано роботи із широкого впровадження в інституті різних радіаційних технологій, реалізовуваних за допомогою інтенсивних електронних пучків (з енергією 10–30 МеВ), одержуваних на лінійних прискорювачах електронів. І сьогодні за масштабами застосування радіаційних технологій НДК «Прискорювач» є лідером не тільки в Україні, але й у Східній Європі.
За ініціативою А.М. Довбні в середині 90-х років були проведені пошукові роботи щодо можливості реалізації в ННЦ ХФТІ ядерних технологій із застосуванням інтенсивного високоенергетичного гальмівного випромінювання, генерованого прискореними пучками електронів. У результаті цих досліджень зроблено висновок про перспективне значення фотоядерних реакцій для отримання медичних радіоізотопів, зокрема технецію-99m, які можуть бути використані як для діагностики, так і для терапії різних захворювань.
У 2003 р. Анатолій Миколайович запропонував створити в інституті ініціативну групу з вибору перспективних напрямів розвитку ядерної фізики і фізики високих енергій та розроблення нової прискорювальної установки. Цю роботу виконують спільно з Ейндховенським технічним університетом (Нідерланди). Найперспективнішою було визнано схему рециркулятора з використанням надпровідної прискорювальної структури. Під керівництвом А.М. Довбні розроблено також проект сильноточного прискорювача електронів для джерела нейтронів на базі підкритичного реактора.
Учений — активний прихильник розвитку в Україні ядерної енергетики. За його безпосередньою участю були розроблені технології відновлення фільтрів для атомних станцій. За роботи зі створення установки для вивчення корозійних і механічних властивостей сплавів високочистих металів Анатолієві Миколайовичу в складі колективу науковців присуджено премію НАН України ім. О.І. Лейпунського.
А.М. Довбня приділяє велику увагу розвитку міжнародної співпраці. За його сприяння встановлено тісні контакти ННЦ ХФТІ з багатьма міжнародними організаціями і науковими центрами: МАГАТЕ, ЦЕРНом, Національною лабораторією ім. Джефферсона (США), Об’єднаним інститутом ядерних досліджень у Дубні (РФ).
Від 1993 р. учений є співголовою оргкомітету Міжнародного семінару з прискорювачів заряджених частинок і одним з ініціаторів конференції з фізики високих енергій, ядерної фізики і прискорювачів, яка 2010 р. була проведена в Харкові вже увосьме.
У 2006 році А.М. Довбня обраний членом-кореспондентом Національної академії наук України. Він входить до складу Українського й Американського фізичних товариств, є редактором серії журналу «Вопросы атомной науки и техники», очолює філіал кафедри Харківського національного університету радіоелектроніки при ННЦ ХФТІ, працює в кількох спеціалізованих радах. Під його керівництвом захищені одна докторська і чотири кандидатські дисертації.
У 1998 році вченого нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня.
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2010. — N 5
Бібліографія публікацій А. М. Довбні
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua