Ніколайчук Віталій Іванович

  Ніколайчук Віталій Іванович
Вчений у галузі фізіології рослин і біотехнології, доктор біологічних наук (1998), професор (1999), заслужений діяч науки і техніки України (2000).

Народився 1 липня 1951 р. у с. Веселівка Красилівського району Хмельницької області. В 1977 році закінчив з відзнакою біологічний факультет Ужгородського державного (тепер національного) університету. Наукова та науково-педагогічна діяльність Віталія Івановача пов'язана з цим університетом, де він обіймає посади асистента, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри фізіології рослин і біотехнології (1988), декана біологічного факультету (1989).

У 1982 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук на тему “Створення самозапильних ліній цукрового буряку у зв’язку з проявом гетерозису” в Інституті молекулярної біології і генетики АН України, а в 1998 р. докторську дисертацію зі спеціальності “Генетика” в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України на тему “Генетика насіннєвої продуктивності та господарські особливості лядвенцю рогатого в умовах Закарпаття”.

Багаторічна науково-дослідна робота Віталія Івановача викладена в понад 200 наукових працях, серед яких чотири монографії: “Лядвенець рогатий — високобілкова культура Закарпаття”, “Лядвенець (Lotus L.): біологія, генетика, екологія”, “Екологічний стан Закарпаття. Проблеми і перспективи”, “Фізіологічні особливості сортів озимої пшениці за різного водозабезпечення та живлення”; підручники “Генетична інженерія” (під грифом “Допущено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів біологічних спеціальностей вищих закладів освіти”) та “Дієтетика та гігієна кормів”; 24 навчально-методичних посібниках (10 з яких під грифом “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів”).

Автор двох сортів лядвенця рогатого ОВіМарС-1 і ОВіМарС-2 (2001 р.) (Авторські свідоцтва на сорти рослин № 1569 та 1570), і двох патентів на винахід: “Спосіб мікроклонального розмноження лядвенця рогатого”, “Штам Holobacterium halobium 353 П – продуцент білково-вітамінної біомаси”.

Під його керівництвом захищено 5 кандидатських дисертацій.

За створення генетичної школи та розробку нових напрямків наукових досліджень у селекції кормових культур, вагомі досягнення у праці і високий професіоналізм у 2000 р. В. І. Ніколайчуку присвоєно звання “Заслужений діяч науки і техніки України”.

Джерело інформації: Академія наук вищої школи України
[Last accessed 15.04.2009]


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua