Похмурський Василь Iванович
 |
Народився 2 серпня 1933 р. в с. Бортків Краснянського (тепер Золочівського) району на Львівщині у селянській сім’ї. Після закінчення середньої школи в 1951 році поступив на гірничо-промисловий факультет Львівського політехнічного інституту (тепер Національний університет "Львівська політехніка"), де здобув фах інженера-механіка. Після закінчення навчання був скерований на роботу на Чернівецький машинобудівний завод, на якому пройшов шлях від інженера до заступника головного конструктора та начальника конструкторського бюро заводу. У 1961 р. перейшов на наукову роботу в Інститут машинознавства і автоматики АН УРСР у Львові (тепер Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України), в якому працює по сьогодні. З 1962 по 1964 рр. під керівництвом академіка Георгія Володимировича Карпенка навчався в аспірантурі і займався дослідженням впливу процесу термомеханічного зміцнення на формування структури та міцність вуглецевих і низьколегованих сталей під час дії на них корозивних середовищ. Вперше обґрунтував ефективність застосування для цієї технології зміцнення деформування закрутом, що дозволяє досягнути суттєвого пластичного течіння металу і збільшення у ньому густини дислокацій під час обробки зі збереженням геометрії виробів, які мають форму тіл обертання. Результати цих досліджень лягли в основу кандидатської дисертації, яку він захистив e 1964 р. у Київському інституті цивільної авіації (тепер – Національній авіаційний університет). У 1967 р. йому присвоєно звання старшого наукового співробітника за спеціальністю "Металознавство і термічна обробка металів".
У 1964 р. В. Похмурський розпочав теоретико-експериментальне вивчення дифузійних процесів в металах і створення на цій базі багатокомпонентних покривів на основі алюмінію, бору, ванадію, міді, титану, хрому та інших елементів, дослідив закономірності формування структури таких покривів та їх вплив на міцність і зносотривкість сталей під час дії на них агресивних і поверхнево-активних середовищ. Він вперше показав принципову можливість заліковування відкритих тріщиноподібних дефектів під час дифузійного газоконтактного та газонеконтактного насичення сталей тугоплавкими металами за участю галогенідів та розкрив його механізм. Результати цих робіт узагальнені у докторській дисертації, захищеній у 1969 р. в Київському інституті цивільної авіації. У 1973 р. йому присвоєно звання професора за спеціальністю "Металознавство і термічна обробка металів".
В. Похмурський разом зі своїми учнями вперше на той час в СРСР показав можливість та високу ефективність електродугової металізації з застосуванням порошкових електродних дротів для одержання зносотривких захисних та відновних композиційних покривів на деталях машин, розкрив механізм їх формування, розробив нові склади порошкових дротів системи Fe-Cr-B-C-Al, легованих додатково іншими елементами, створив оригінальні конструкції металізаторів для одержання таких покривів. Цикл досліджень, присвячений створенню нових електродугових покривів був відзначений науковою премією імені Г.В. Карпенка Національної академії наук України за 2008 рік.
Ураховуючи перспективу широкого застосування водню як екологічно чистого палива та технологічного середовища у різних галузях техніки В.І. Похмурський значну увагу приділяв вивченню його впливу на структуру, міцність, пластичність, високотемпературну проникливість та інші властивості металів. Для вивчення високотемпературної дифузії водню в металах під його керівництвом було створено оригінальне дослідницьке обладнання, в т.ч. автоматизований вимірювальний комплекс АКВМАТ, атестований Держстандартом колишнього СРСР як державний еталон малих абсолютних тисків, встановлений в Інституті метрології в Санкт-Петербурзі.
Наприкінці 70-х років В.І Похмурський разом зі своїми учнями вперше виявили і теоретично обґрунтували явище пришвидшення дифузійних процесів у металах під дією розчиненого в них водню, що відкриває перспективу створення нової прогресивної водневої технології термічної та хіміко-термічної обробок сталей та прецизійних сплавів.
Основним напрямком наукової діяльності В.І. Похмурського є дослідження корозійно-механічного руйнування металів і сплавів та створення методів захисту від корозії і корозійної втомлюваності конструкційних матеріалів. Важливе значення для глибшого розуміння механізму руйнування металу під час його циклічного навантаження у корозивному середовищі мають його фундаментальні дослідження закономірностей зміни електрохімічних параметрів металів і сплавів на початковій стадії їх корозійної втоми, які дали можливість запропонувати нові методи прискореного визначення опірності корозійно-втомному руйнуванню нержавіючих сталей і сплавів. За монографію "Коррозионная усталость металлов" В.І. Похмурський у 1989 р. удостоєний наукової премії імені Г.В. Карпенка Академії наук України.
На основі досліджень, виконаних ученим разом з учнями науково обґрунтовано вибір сталей та методів їх зміцнення під час виготовлення великогабаритних деталей, призначених для експлуатації у корозивному середовищі, зокрема гребних валів морських суден, обважнених бурильних труб та ін. елементів бурильної колони для глибокого та морського буріння свердловин. За розробку і освоєння комплексу технологічних процесів виробництва великогабаритних валів для унікальних суден транспортного флоту та атомних криголамів В. Похмурський у 1983 р. удостоєний звання лауреата премії Ради Міністрів СРСР, а за комплексну роботу "Наукові основи та технічні засоби електрохімічних методів систем контролю екологічної безпеки і корозійної активності техногенних середовищ" йому присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки за 2002 р.
З ініціативи В.І. Похмурського в 1980 р. у ФМІ було створено спільну міжгалузеву лабораторію колишнього Міністерства енергетичного машинобудування СРСР і Академії наук УРСР з дослідження корозійної стійкості реакторних матеріалів атомних електростанцій. Одержано ряд важливих результатів щодо впливу хімічного складу і структури реакторних сталей на їх опір корозійно-механічному руйнуванню. Сьогодні проблема надійності експлуатації АЕС набуває особливої актуальності у зв’язку з вичерпуванням їх реакторами розрахункового ресурсу, тому В. Похмурський разом зі своїми учнями розробили необхідне обладнання і розпочали новий цикл досліджень електрохімічної поведінки реакторних сталей у теплоносії за високих температур і тисків. Ця робота виконується в рамках "Державної програми фундаментальних і прикладних досліджень з проблеми використання ядерних матеріалів та ядерних і радіаційних технологій у сфері розвитку галузей економіки" і повинна сприяти достовірнішій оцінці залишкового ресурсу обладнання АЕС.
Професор В.І. Похмурський приділяє велику увагу підготовці наукових та інженерних кадрів. Під його керівництвом підготовлено більше 50 кандидатів та докторів наук. Він автор понад 700 публікацій, у тому числі 11 монографій та понад 60 винаходів. Протягом багатьох років він читає курси лекцій у Національному університеті "Львівська політехніка", а в 2001 р. при ФМІ заснував і очолює філію кафедри зі спеціалізацією "Поверхнева обробка металів і захист від корозії".
За значні наукові здобутки в 1990 р. В.І. Похмурського обрано членом-кореспондентом Національної академії наук України. У 1983 р. він нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, у 1998 р. йому присуджено почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України", у 2003 р. – нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня, а також присуджено звання "Відмінник освіти України". У 2005 р. йому присвоєно звання "Почесний професор" Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
В.І. Похмурський проводить велику науково-організаційну і громадську роботу. З 1970 р. він очолює відділ фізико-хімічних методів зміцнення конструкційних матеріалів, а в 1991 р. призначений заступником директора з науково-дослідної роботи ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАН України. В 1987 р. призначений першим заступником голови Республіканської міжвідомчої науково-технічної ради з проблем корозії та протикорозійного захисту матеріалів при Президії НАН України.
З його ініціативи в 1992 р. засновано Українську асоціацію корозіоністів, що об’єднує зараз понад 50 науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів, промислових підприємств, які працюють у галузі протикорозійного захисту матеріалів; у цьому ж році його обрано президентом цієї асоціації. За роки своєї діяльності асоціація набула визнання не тільки в Україні, а й за її межами. Через асоціацію, як недержавну організацію, Україна представлена у Міжнародній корозійній раді (ІСС) та Європейській корозійній федерації (EFC). На базі асоціації та ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАН України протягом 1992-2008 рр. В.І. Похмурський організував 9 Міжнародних конференцій-виставок з проблем корозії та протикорозійного захисту матеріалів та ряд національних тематичних конференцій і семінарів. З 1993 р. він очолює Технічний комітет зі стандартизації ТК-85 "Корозія металів і сплавів"; є одним із співавторів і керівником "Регіональної програми з визначення залишкового ресурсу конструкцій, споруд і машин тривалої експлуатації та розробки заходів щодо продовження терміну їх безаварійної роботи на 2002-2010 рр."
Протягом багатьох років В. Похмурський працював членом експертної ради Вищої атестаційної комісії (ВАК), а також членом секції Комітету з Державних премій в галузі науки і техніки України. Він член редколегій міжнародних журналів "Математичні методи та фізико-механічні поля", "Фізико-хімічна механіка матеріалів", "Защита металлов" (Російської академії наук), "Inzenerija powierzchni" (Польща), "Машинознавство", тематичних збірників (зокрема "Питання атомної науки і техніки"), член ряду наукових і спеціалізованих рад; Міжнародної корозійної ради (ІСС), Європейської корозійної федерації (EFC), Міжнародного електрохімічного товариства (IES), Європейського товариства з цілісності конструкцій (ESIS), Американського товариства інженерів (NACЕ) та ін.В.І. Похмурський – член Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України (у 1999-2005 рр. – заступник голови ЗНЦ). Був ініціатором створення Об’єднаного комітету профспілки академічних установ Львова і протягом десяти років обирався його головою, а також членом Центрального комітету профспілки працівників освіти і наукових установ УРСР.
Вчений секретар
Західного наукового центру НАН України і МОН України
кандидат технічних наук В.В. Корній
Бібліографія публікацій В. І. Похмурського
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua