Мазур Валерій Леонідович
 |
Народився в 1939 р. у у м. Дніпропетровську. У 1961 р. закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (нині — Національна металургійна академія України), здобувши кваліфікацію інженера–металурга за спеціальністю «обробка металів тиском». Свою трудову діяльність він розпочав вальцювальником трубопрокатних станів на Нікопольському південно-трубному заводі. Упродовж 1961–1965 рр. працював інженером–дослідником та молодшим науковим співробітником Українського науково-дослідного трубного інституту. Від 1965 р. протягом 27 років діяльність В.Л. Мазура була пов’язана з Інститутом чорної металургії Міністерства чорної металургії СРСР (нині Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України). У цьому колективі він пройшов шлях від інженера–дослідника до завідувача відділу, захистив кандидатську і докторську дисертації, став достойним продовжувачем загальновизнаної школи вчених-прокатників, започаткованої академіком О.П. Чекмарьовим.
Починаючи з 1967 р., головним напрямом наукової діяльності Валерія Леонідовича стали теоретичні й експериментальні дослідження процесів виробництва тонко-листового прокату, передусім високоякісної холоднокатаної листової сталі, яку на той час не виготовляли на металургійних підприємствах країни. Результатом проведених досліджень було створення сучасного виробництва цієї продукції та її широке впровадження на низці металургійних комбінатів колишнього СРСР. Згодом В.Л. Мазур виконав значний комплекс досліджень з питань розроблення теорії і технології високошвидкісного прокатування жерсті на безперервних прокатних станах. Разом зі своїми учнями і послідовниками вчений розроблює математичні моделі процесів листового прокатування на різних станах, алгоритми розрахунку напружено-деформованого стану рулонів холоднокатаних штаб. Він створив принципово нову теорію і запропонував узагальнену модель процесу прокатування в режимі рідинного й напіврідинного тертя, нову методологію і математичні моделі для аналізу енергосилових і кінематичних параметрів процесу прокатування й показників якості прокатаного металу.
Протягом 1993–2000 рр. Валерій Леонідович працював заступником міністра промисловості України, міністром промисловості України, першим заступником міністра промислової політики України, радником Президента України, водночас продовжуючи свою наукову діяльність. З 2000 р. він працює головним науковим співробітником Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України. Головну увагу в цей період В.Л. Мазур приділяє питанням стратегії науково-технічного розвитку гірничо-металургійного комплексу України, збереженню наукового потенціалу металургії, перебудові металургійної галузі держави та формуванню інноваційного шляху її розвитку, розв’язанню проблеми тепло- та енергоощадження у виробництві.
Усього у творчому доробку вченого понад 500 наукових статей, 17 монографій, 3 підручники та понад 150 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Плідні ідеї, закладені в його працях, продовжують розвивати понад 30 підготованих ним докторів і кандидатів наук.
Валерій Леонідович входить до складу вченої ради ФТІМС НАН України та спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій, що функціонує на його базі, активно працює в керівництві асоціації підприємств чорної металургії України. Член редколегії наукового журналу "Металл и литье Украины"
Плідна наукова, науково-організаційна, педагогічна та громадська діяльність В.Л. Мазура відзначена Державною премією України в галузі науки і техніки, Почесною відзнакою Президента України, премією Ради Міністрів СРСР. Йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2009. — N 10
Бібліографія публікацій В. Л. Мазура
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua