Сеньковський Юрій Миколайович
 |
Народився в 1931 р. у Львові. Після закінчення в 1955 р. геологорозвідувального факультету Львівського політехнічного інституту залишився працювати на кафедрі петрографії та мінералогії, якою керував відомий петрограф академік АН України Л.Г. Ткачук. Від 1959 р. наукова діяльність Юрія Миколайовича пов’язана з Інститутом геології і геохімії горючих копалин, де він нині очолює відділ седиментології провінцій горючих копалин. У 1997 р. його обрано членом-кореспондентом Національної академії наук України.
Фундаментальні роботи Ю.М. Сеньковського заклали теоретичні підвалини створення і розвитку в Україні пріоритетного наукового напряму «Геологічна палеоокеанографія давніх континентальних окраїн Світового океану та їхні корисні копалини». Останніми роками вчений обґрунтував доцільність виділення нової теоретичної дисципліни — апвелінгової геології. Її головні розділи — генеза давніх і сучасних апвелінгових формацій Світового океану; океанічні безкисневі події та їхня роль у формуванні нафто- і фосфоритоносних товщ; геологія апвелінгових вуглецьумісних і фосфатоносних осадовопородних систем психозою (гіпотетичні аспекти).
Основні проблеми, висвітленню яких присвячено літологічні і мінералого-петрографічні роботи Юрія Миколайовича:
- фізико-хімічні процеси розчинення і фосилізації скелетних решток організмів з кременевою функцією (губок, радіолярій, діатомей, силікофлагелят);
- кінетика трансформації мінеральних фазосадового біогенного кремнезему впродовж фанерозою;
- умови формування кременистих, глауконіто- і фосфатоносних порід, різнотипних родовищ фосфоритів у докембрії та пізньому фанерозої на південному схилі Східноєвропейської платформи;
- головні закономірності еволюції кремененагромадження і фосфоритоутворення в історії Землі.
Ю.М. Сеньковський — автор і співавтор близько 300 друкованих праць, зокрема 17 монографій, кількох літологопалео океано графічних мап Європи (крейдовий період) й атласів «South-West Border of the East European Platform. Lithologic-paleogeographical map», «Атлас литолого-палеогеографических карт СССР». Член редколегії наукового журналу "Геологія і геохімія горючих копалин".
Дослідження вченого стали істотним внеском у концепцію біогенного походження силіцитів, яка домінує в сучасній геологічній літературі. У контексті з’ясування генези кременистих утворень Юрій Миколайович зробив вагомий здобуток: він, на основі результатів власних геологічних і літологічних спостережень та експериментального вивчення речовинного складу і мікроструктури кременистих порід південного заходу Східноєвропейської платформи, а також найновіших даних геолого-океанологічних досліджень, зробив важливі теоретичні узагальнення, створив седиментологічну і літогенетичну моделі походження силіцитів, що включають біогенну седиментацію кремнезему і його постседиментаційну трансформацію в земній корі. Вчений розробив літолого-генетичну класифікацію кременистих порід, де вперше у вітчизняній літологічній науці введено терміни «явнобіогенні» і «криптобіогенні» силіцити.
Логічним узагальненням усього комплексу мінералого-петрографічних і літогенетичних досліджень, які провів у 60–70-х рр. Ю.М. Сеньковський, стала докторська дисертація «Літологія силіцитів мезокайнозою південного заходу Східно-Європейської платформи» (1975). У найбільш узагальненому вигляді її результати викладено в окремій монографічній роботі «Литогенез кремни стых толщ юго-запада СССР».
Наукові інтереси вченого не обмежуються тільки детальним вивченням кременистих відкладів. Частину його праць присвячено мінералого-петрографічній і літолого-генетичній характеристиці глауконіто- і фосфоритоносних товщ. Слід зазначити, що в 1994 р. за монографію «Фосфориты Запада Украины» його вдостоєно премії ім. В.І. Вернадського НАН України. У цій роботі та деяких статтях Ю.М. Сеньковський розвиває концепцію фосфорогенезу вендського і крейдового періодів. У своїй палео океано графічній моделі седиментогенезу альбсено манської кременисто-теригенної фосфат-вуглецевої товщі він уперше показав зв’язок Східноєвропейського епіконтинентального моря з динамічною системою океану Тетіс, що підтверджує апвелінгову природу цих відкладів.
Праці Юрія Миколайовича стали революційними для регіональної геології південно-західної частини Східноєвропейської платформи, Карпатського складчастого поясу, суттєво вплинули на уявлення про їхню нафтогазоносність. Він уперше представив цей надзвичайно складний із геологічного погляду регіон як давню континентальну окраїну океану Тетіс, що відкрило нові можливості і підходи в його геологічному вивченні.
Оригінальні піонерські ідеї Ю.М. Сеньковського в галузі геологічної палеоокеанографії лягли в основу нової концепції геологічного розвитку регіону у фанерозої, яка принципово змінила уявлення про умови утворення платформних і флішових відкладів, їхній взаємозв’язок у просторі й часі, можливості формування і знаходження в них покладів вуглеводнів та інших корисних копалин.
В останні роки під керівництвом ученого розробляють проблему «Безкисневі події як один з визначальних факторів формування нафтогазоносних комплексів». За результатами досліджень у цьому аспекті підготовлено до друку монографію «Безкисневі події океану Тетіс. Карпато-Чорно морський сегмент». Вона розвиває уявлення про палеоокеанографію регіону з погляду найсучасніших знань про океанський аноксичний седиментогенез і зосереджується на хімічній палеоокеанографії Карпато-Чорноморського сегмента океану Тетіс.
Численні наукові здобутки Ю.М. Сеньковського було відзначено присвоєнням почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2009).
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2011. — N 4
Бібліографія публікацій Ю. М. Сеньковського
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua