Стойко Степан Михайлович

  Стойко Степан Михайлович
Доктор біологічних наук (1970), професор (1980). Завідувач відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України (1974-2000), головний науковий співробітник цього інституту (з 2000 р.). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005).

Народився 14 березня 1920 р. у родині священника в с. Кричево Тячівського району Закарпатської області.

Навчався у класичній гімназії у м. Хуст і був свідком національного відродження Закарпаття та утворення в 1938 р. Карпатської України, яка існувала до часу її окупації Угорщиною у березні 1939 р.

У 1949 р. закінчив лісогосподарський факультет Львівського сільськогосподарського інституту за спеціальністю "Лісове господарство", здобув кваліфікацію "Інженер лісового господарства".

С.М. Стойко у 1955 р. отримав учений ступінь кандидата біологічних наук. У 1962 р. рішенням ВАК затверджений у вченому званні доцента по кафедрі ботаніки і дендрології Львівського лісотехнічного інституту (тепер — Національний лісотехнічний університет України). У 1970 р. одержав науковий ступінь доктора біологічних наук за спеціальністю — ботаніка в Інституті ботаніки АН УРСР (м. Київ). У 1980 р. рішенням ВАК присвоєно вчене звання професора.

За дослідження лісових екосистем Карпат та наукові праці в галузі охорони природи Вчена рада Зволенського технічного університету присудила Степану Михайловичу науковий ступінь doctor honoris causa (1994).

Протягом 1955-1966 рр. працював доцентом на кафедрі ботаніки і дендрології Львівського лісотехнічного інституту. Обіймав посади старшого наукового співробітника у Львівському відділенні Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (1966-1970), завідувача відділу охорони природних екосистем у Державному природознавчому музеї АН УРСР (1970-1974), завідувача відділу охорони природних екосистем в Інституті екології Карпат НАН України (1974-2000), пізніше — головного наукового співробітника цього ж Інституту. Працював за сумісництвом професором кафедри фізичної географії (1972-2000), згодом — професором кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.

У Львівському лісотехнічному інституті С.М. Стойко читав курс "Ботаніка", а на географічному факультеті — курс "Охорона природи" та спецкурс "Охорона природи в зарубіжних країнах". На запрошення зарубіжних вузів виступав з лекціями в Агрономічному університеті ім. Менделя в м. Брно (Чехія), університеті ім. Етвеша в Будапешті (Угорщина) та в університеті м. Кельн (Німеччина).

Наукова діяльність професора пов'язана з регіонами Карпат, Розточчя та частково-Західного Поділля. Основні наукові напрями — лісова геоботаніка, лісова типологія, лісова екологія, біогеографія, охорона природи і заповідна справа.

У Карпатах Степан Михайлович досліджував реліктові локалітети смереки, дуба скельного, липи широколистої, тиса ягідного, ялівцю козачого, які збереглися з раннього і середнього голоцену і мають значення для з'ясування польодовикової історії розвитку лісів. На підставі фітоценохорологічних та геоботанічних методів дослідив висотну диференціацію рослинного покриву в Українських Карпатах, виділив 10 висотних рослинних поясів та визначив два варіанти поясності — на південно-західному та північно-східному макросхилах. Результати багаторічних досліджень підсумовані в монографії "Дубові ліси Українських Карпат: екологічна характеристика, відтворення, охорона" (2009).

З метою збереження раритетного фітоценофонду професор С.М. Стойко — ініціатор видання "Зеленої книги України" (1987), в якій обґрунтував синфітосозологічний індекс оцінки раритетних фітоценозів та описав понад 40 рідкісних лісових синтаксонів.

Наукові здобутки викладені у десяти наукових і науково-популярних монографіях та 400-х наукових працях, з яких понад 30 опубліковано у зарубіжних виданнях. За цикл наукових праць колективу авторів "Розробка наукових засад і практичних рекомендацій збереження біорізноманіття в контексті сталого розвитку України" у 2005 р. професор С.М. Стойко одержав Диплом лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки. Під його керівництвом захищено 12 кандидатських дисертацій.

Член редколегії фахових часописів "Науковий вісник НЛТУ України", "Наукові праці Лісівничої академії наук України". Тривалий період учений очолював Президію Львівського обласного товариства охорони природи та Наукову раду Львівського будинку вчених. Був членом Ради Українського ботанічного товариства. Як заступник голови Ради з проблем біосфери Західного Наукового Центру брав активну участь в обґрунтуванні заходів з охорони природи в західному регіоні України.

Дані станом на 05.2011


Бібліографія публікацій   С. М. Стойка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua