АНТИБІОТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БАКТЕРІЙ
Вагомий внесок у вивчення потужного біосинтетичного потенціалу морських бактерій зробили вчені з Інституту мікробіології та вірусології НАН України. В результаті досліджень колекцій чорноморських штамів бактерій роду Pseudoalteromonas встановлено широкий спектр їх антимікробної дії та альгіцидні властивості. Ці штами виявили себе високоактивними антагоністами фітопатогенних грибів. Зокрема, вони повністю гальмують ріст Penicillium chrysogenum, повністю або частково — ріст Cochilobolus sativus та Fusarium oxysporum. Понад 34% досліджених штамів за умови їх глибинного культивування є продуцентами антибактеріальних, фунгіцидних та альгіцидних речовин.
Водночас на підставі отриманих даних можна припустити, що описані продуценти утворюють у різних умовах культивування кілька речовин з широким спектром антимікробної дії.
СМІТТЄПЕРЕРОБКА НА… КОКСОХІМІЧНИХ ЗАВОДАХ
Проведений вітчизняними науковцями аналіз процесу утворення і накопичення твердих побутових відходів та сучасних методів їх переробки засвідчив, що реалізувати в Україні перевірені західні технології в необхідних масштабах найближчим часом нереально. Вчені з Донецького національного технічного університету знайшли альтернативний шлях розв'язання цієї проблеми, який полягає у залученні до сміттєпереробки добре розвинутої у нас коксохімічної галузі. Її підприємства в умовах неухильного скорочення виробництва коксу можуть стати надійною базою для розвитку нової сміттєпереробної промисловості. При цьому відходи стають дешевою органічною сировиною для отримання електроенергії та виробництва будматеріалів.
Основа запропонованої технології — термоліз органічної частини відходів, який здійснюється у герметичних камерних похилих термолізних печах. Під час нагрівання вихідної сировини відбувається її термічна деструкція з утворенням твердого термолізного палива та суміші летких речовин. Аналіз нової технології засвідчив, що вона цілком відповідає вимогам безпеки завдяки повній герметичності, замкнутим контурам по продуктах термолізу, зручності контролю за станом ущільнень рухомих робочих елементів і потребує порівняно малих теплових витрат.
Оскільки при цьому леткі продукти видаляються для подальшої переробки, новий спосіб сміттєпереробки забезпечує суттєве зменшення обсягу шкідливих газових викидів у атмосферу під час спалювання твердого термолізного палива порівняно з прямим спалюванням твердих побутових та промислових відходів.
Те, що понад дві третини запасів та джерел відходів перебувають на тій же території, де сконцентровано близько півтора десятка коксохімічних підприємств, робить таку переробку старих звалищ (з подальшою рекультивацією вивільнених площ) економічно вигідною. Залучення ж до справи інфраструктури та кадрів коксохімзаводів, які нині працюють не на повну потужність, дасть позитивний соціальний ефект.
Чи не найнебезпечнішою стадією загального циклу виробництво—споживання для багатьох продуктів хімічної індустрії є їх транспортування. Це стосується, зокрема, аміаку та його водних розчинів: у разі транспортної аварії масштаби і наслідки забруднення довкілля можуть бути дуже серйозними.
Вчені Дніпропетровського державного технічного університету залізничного транспорту запропонували спосіб нейтралізації та утилізації розливів аміаку розчином ортофосфорної кислоти. Хімічна суть цього процесу полягає у зв'язуванні аміаку водним розчином ортофосфорної кислоти, що істотно знижує пружність парів NH3. У результаті нейтралізації утворюються фосфати амонів різних ступенів заміщуваності, які можна успішно використовувати у сільському господарстві як добрива без додаткової переробки.
У сучасному метрополітені сезонні затрати енергії на роботу систем опалення, вентиляції та кондиціонування службових і побутових приміщень становлять незначну частину енергоспоживання, однак вони істотно погіршують техніко-економічні показники об'єктів. А віддаленість кінцевих станцій метрополітенів від магістральних теплових мереж ускладнює їх централізоване теплопостачання. Водночас робота обладнання і рухомого складу, біологічне тепловиділення та деякі інші фактори спричинюють постійне існування надлишку теплоти у метрополітені. І, за підрахунками вчених, теплового потенціалу викидів місцевої вентиляції зазвичай цілком вистачає для вирішення питань опалення та кондиціонування станційних споруд.
В Інституті технічної теплофізики НАН України розроблено нові теплонасосні утилізаційні установки, які працюють за рахунок ресурсів низькопотенційної теплоти, накопиченої в ґрунтовому масиві та вентиляційному повітрі. Подібним, але з технічних причин менш реальним джерелом може слугувати періодично відкачувана зі стаціонарних споруд метрополітену ґрунтова вода. Експерименти показали, що навіть мінімальна кількість теплоти, яка збирається протягом теплого періоду року в тунельному просторі (а отже, і в навколишньому ґрунті), майже вдвічі перевищує сумарну сезонну потребу об'єкта в тепловій енергії на холодний період. Дослідна експлуатація експериментальної теплонасосної установки у системі вентиляції станції «Майдан Незалежності» Київського метрополітену довела, що новинка дасть змогу майже вп'ятеро зменшити загальні енерговитрати на опалення та вентиляцію, а в деяких випадках узагалі відмовитися від підключення станції до теплових мереж.
Виділення у повітря окремих волокон азбесту внаслідок ерозії поверхні шиферу становить серйозну загрозу для людського здоров'я. Однак сьогодні будівництво не може обійтися без цього покрівельного матеріалу: він довговічний, вогнетривкий, недорогий.
Власний варіант «оздоровлення» шиферу запропонували науковці Національного технічного університету України «КПІ». Вони розробили склад поверхневого екологічно чистого покриття для шиферу на основі техногенних відходів.
Матеріалами для виготовлення покриття стали натрієве, калієве та калієво-натрієве рідке скло, керамзитовий пил, оксид цинку і гексафторсилікат калію. Вчені провели порівняльне дослідження основних технологічних та експлуатаційних властивостей захисних покриттів для шиферу на органічній і силікатній основах. Експериментально підтверджено, що нове покриття надійно захищає поверхню шиферу від атмосферних впливів, має кращі економічні показники порівняно з покриттями на основі органічних та фосфатних зв'язуючих і цілком відповідає сучасним естетичним вимогам. Крім того, цей винахід допоможе розв'язати проблему утилізації керамзитового пилу. А це має важливе екологічне значення.
| Попередня стаття | Зміст | Наступна стаття |