Корнієнко Михайло Васильович

  Корнієнко Михайло Васильович

Науковець у галузі боротьби з організованою злочинністю та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, генерал-полковник міліції, доктор юридичних наук (2004), професор (2003), заслужений юрист України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002).

Народився 24 вересня 1948 р. в с. Севальне Новооскольського району Бєлгородської області (Росія). Трудову діяльність розпочав слюсарем-сантехніком у будівельно-монтажному управлінні тресту "Сантехелектромонтаж" Донецької області. У 1973 р. закінчив юридичний факультет Ростовського держуніверситету, 1991 — Академію МВС СРСР.

Службу в органах внутрішніх справ розпочав у 1968 р. інспектором виправно-трудової колонії в м. Макіївка Донецької області. З 1971 р. працював слідчим прокуратури Калінінського району м. Горлівка Донецької області. У 1974-1983 рр. виконував керівну партійну роботу. У 1983-1993 рр. — на керівних посадах УВС Донецької області: начальник політвідділу УВС Донецького облвиконкому, заступник начальника УВС — начальник політвідділу, перший заступник начальника УВС Донецького облвиконкому.

У 1993-1995 рр. обіймав посади начальника Штабу МВС України, Головного управління охорони громадського порядку МВС України (з 1994 р. — Головне управління адміністративної служби міліції). У 1995-1997 рр. — заступник міністра внутрішніх справ — начальник Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, 1997-2000 рр. — заступник міністра внутрішніх справ-начальник Головного управління МВС України в Києві.

З 2000 р. М. В. Корнієнко працював на керівних посадах у Центральному апараті МВС: у 2000-2001 рр. — заступником Міністра внутрішніх справ — начальником міліції громадської безпеки, першим заступником Міністра — начальником Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю; 2001-2002 рр. — першим заступником Державного секретаря МВС України — начальником ГУБОЗ; 2002-2003 рр. — першим заступником Державного секретаря МВС України; 2003-2005 рр. — першим заступником Міністра внутрішніх справ України у зв'язках з Верховною Радою України.

З 2005 р. — професор кафедри оперативно-розшукової діяльності та провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії протидії злочинності Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ; у 2006 р. — директор Навчально-наукового інституту правознавства університету. У вересні-грудні 2006 р. працював директором Департаменту служби безпеки, заступником голови правління НАК "Нафтогаз України".

М.В. Корнієнко з грудня 2006 р. до грудня 2007 р. — перший заступник Міністра внутрішніх справ України. Очолював Комісію з реформування МВС, створену за його ініціативи. У травні-грудні 2007 р. М.В. Корнієнко виконував обов'язки Міністра. З липня 2008 р. до теперішнього часу — директор Навчально-наукового інституту права та безпеки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

У 1997 р. М.В. Корнієнку присвоєно почесне звання "Заслужений юрист України". Він — доктор юридичних наук (2004), професор (2003). Науковець підготував 5 кандидатів юридичних наук. Є членом двох спеціалізованих вчених рад з захисту дисертацій з юридичних наук у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

М.В. Корнієнко — головний редактор фахового наукового журналу "Право і суспільство", член редколегії фахового збірника наукових праць "Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ", член редакційної ради журналу "Человек и закон".

Автор близько 70-ти наукових праць, серед яких монографії "Роль органів внутрішніх справ України в охороні громадського порядку при ускладненні оперативної обстановки" (Дніпропетровськ, 2001), "Деятельность органов внутренних дел по обеспечению правопорядка при осложнении оперативной обстановки (по материалам МВД Украины)" (Москва, 2002), "Протидія органів внутрішніх справ легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом" (Київ, 2002), "Протидія організованій злочинності в країнах ЄС та США" (Київ, 2002), "Організована злочинність в Україні: сучасний стан, кримінологічна характеристика, заходи протидії" (Київ, 2004), "Адміністративно-деліктні проблеми відповідальності за порушення громадської моралі (Дніпропетровськ, 2005). У 2007 р. вийшло друком 6-томне видання "Суспільство і правопорядок", 2008 р. — 3-томне видання "Дорогами правозахисту".

Джерело інформації: Науковий вісник
Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — 2008. — № 3.


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua