Сенченко Микола Іванович
 |
|
|---|---|
| Збільшене фото |
Народився 1 травня 1945 року в місті Ніжин Чернігівської області. Закінчивши 1961 року середню школу, вступив на перший курс фізико-математичного факультету Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя, з якого перевівся на факультет обчислювальної техніки Харківського інституту радіоелектроніки. Диплом про вищу освіту здобув у 1966 році за спеціальністю "Математичні та лічильно-розв'язувальні прилади та пристрої".
Упродовж 1966-1985 років працював у Харківському інституті інженерів комунального будівництва. Розпочавши трудову діяльність завідувачем лабораторії обчислювальної техніки, зміг реорганізувати її у великий інформаційно-обчислювальний центр.
Паралельно М.І. Сенченко займався науковими дослідженнями з проблем створення автоматизованих інформаційних технологій і працював над написанням кандидатської дисертації, яку захистив у 1974 році на тему "Розробка й дослідження принципів синтезу автоматизованих обчислювальних структур". На цей рік припадає також і початок педагогічної діяльності на посаді старшого викладача, а пізніше, з 1976 року, — доцента кафедр вищої математики та прикладної математики й обчислювальної техніки.
Творча наснага та висока працездатність дозволили Миколі Івановичу 1988 року успішно захистити докторську дисертацію (спеціальність 05.13.13 — "Обчислювальні машини, комплекси, системи і мережі"), в якій розглядалося питання використовування електронно-обчислювальної техніки для зберігання й обробки значних інформаційних масивів. Саме його дисертацією зацікавився віце-президент АН УРСР І. Походня і запросив до Києва на посаду директора Центральної наукової бібліотеки АН УРСР. Детально ознайомившись з діяльністю бібліотеки Конгресу США та відвідавши ряд бібліотечних установ Мюнхена, Афін, Відня, Західного Берліна, а також найбільших установ тодішнього СРСР, М.І. Сенченко з співробітниками розробив концепцію трансформації книгозбірні у бібліотечно-інформаційний комплекс і розпочав роботи по її втіленню. Завдяки багатогранній діяльності М.І. Сенченка на посаді директора протягом 1985—1992 років, установа отримала статус науково-дослідного інституту першої категорії (1988), їй присвоєно ім'я В.І. Вернадського (1987), закінчено будівництво та введено в експлуатацію нове приміщення площею 35,7 тис. кв. м (1989), відкрито ряд нових відділів, підготовлено технічний проект автоматизації бібліотеки, закуплено обладнання й створено локальну комп'ютерну мережу на 100 комп'ютерів.
Зусиллям вченого вперше в Україні розроблена нова модель системи бібліотечно-бібліографічного обслуговування науково-дослідних кадрів на основі поєднання традиційних та автоматизованих банків даних і мереж телекомунікаційного доступу до бібліотечних ресурсів.
Не випадково Микола Іванович Сенченко був обраний 1989 року головою Проблемної комісії з автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів Інформаційно-бібліотечної ради Президії АН УРСР.
У 90-х роках він повернувся до організаційно-педагогічної діяльності. У 1992—1993 роках М.І. Сенченко працював проректором з наукової роботи університету "Києво-Могилянська академія", де займався налагодженням наукового процесу та встановленням контактів із зарубіжними інституціями, сприяв участі навчального закладу в міжнародних освітніх програмах. У 1993-1995 роках – продовжував трудову діяльність на посадах проректора з питань економіки та міжнародних зв'язків Київського державного інституту культури й завідувача кафедри "Документознавства". Наслідком організаційної роботи вченого стало відкриття ряду спеціальностей і впровадження нових форм освіти. За значний дослідницький внесок до національної культури, 1995 року Миколі Івановичу Сенченку присвоєно наукове звання професора кафедри "Документознавства" та академічне звання дійсного члена (академіка) Міжнародної академії інформатизації в галузі інформаційної культури.
 |
|
|---|---|
| Книжкова палата України імені Івана Федорова |
За роки діяльності М.І. Сенченка в Книжковій палаті ним проведена колосальна робота із забезпечення перевезення 7,5 млн одиниць газет, журналів і аркушевої продукції унікального фонду Державного архіву друку з Харкова до Києва.
Результатом цілеспрямованої діяльності Миколи Івановича з відродження державної бібліографії стало повне відновлення Книжковою палатою випуску державних поточних бібліографічних покажчиків. Ним ініційована також підготовка ретроспективних науково-допоміжних бібліографічних посібників серії "Етноси України", "Спецфонд Книжкової палати України" та інших робіт. За пропозицією М.І. Сенченка започатковано видання науково-практичного журналу "Вісник Книжкової палати" та реферативних журналів "Політика. Політичні науки", "Економіка. Економічні науки".
Микола Іванович Сенченко — автор "Стратегічного плану інформатизації Книжкової палати до 2005 року", що складається з 10 проектів. Ці проекти знайшли фінансову підтримку Міжнародного фонду "Відродження" та Інституту відкритого суспільства (США).
Вагомий творчий доробок М.І. Сенченка у сфері науково-інформаційних технологій відзначений Президентом України, наказом якого від 12 березня 1999 року йому присвоєно звання "Заслужений діяч науки і техніки України".
За успіхи в роботі Микола Іванович нагороджений двома медалями (1970, 1981), Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1990) та Почесною грамотою Міністерства інформації України (1997).
Джерело інформації:
Державна наукова установа "Книжкова палата імені Івана Федорова"
[Last accessed 28.10.2008]
Бібліографія публікацій М. І. Сенченка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua