Бех Іван Дмитрович

Бех Іван Дмитрович  
Доктор психологічних наук (1992), професор (1995), дійсний член Національної академії педагогічних наук України. Директор Інституту проблем виховання НАПН України (з 1997 р.). Заслужений діяч науки і техніки України (1999).

Закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю дефектологія, педагогіка і методика початкової освіти (1964).

Працював учителем, вихователем у школі-інтернаті, молодшим науковим співробітником (з 1976 р.), згодом старшим науковим співробітником, завідувачем лабораторії НДІ психології УРСР, заступником директора Інституту дефектології АПН України (з 1996 р.). З 1997 р. — директор Інституту проблем виховання АПН України (з лютого 2011 р. Інститут проблем виховання НАПН України).

Дослідник захистив кандидатську (1977), згодом — докторську (1992) дисертації зі спеціальності "педагогічна і вікова психологія". Отримав наукове звання професора та обраний членом-кореспондентом АПН України (1995), дійсним членом АПСН Росії (1996), дійсним членом НАПН України (1999).

І.Д. Бех-видатний науковець, відомий в Україні та за її межами учений у галузі методології розвитку особистості, теорії та технології виховання. Ним створено теорію особистісно орієнтованого виховання.

Виховна теорія, розроблена дослідником, відзначається методологічною чіткістю, яка неможлива без сучасних філософських поглядів на місце людини у світі, на її смисло-ціннісне призначення. Все це дозволяє вченому розробити адекватні гармонійному духовно-моральному розвитку людини принципи та особистісно перетворювальні технології. Центральними серед них є технологія комплексного переконуючого впливу, інтимно-особистісного спілкування, педагогічного умовляння.

Оригінальними видаються концепція правиловідповідної суб'єкт-суб'єктної взаємодії та концепція вчинку, де вперше розкривається вчинкова життєсфера особистості, аналізуються її мотиваційно-ціннісні чинники, визначається специфіка регулятивної функції педагога у просторі вчинку залежно від його типології. Учений здійснив продуктивний синтез теорії культурно-історичного розвитку вищих психічних функцій, гуманістичної психології, теорії почуттів і на цій основі створив особистісно розвивальний підхід, що забезпечує вплив духовно-моральної культури людства на особистість.

І.Д. Бех є автором більше 500-т наукових праць. Має 13 індивідуальних монографій, співавтор дев'яти монографій, автор 17-ти брошур. Науковцем підготовлено 15 докторів і більше 40-а кандидатів наук. Головний редактор збірника наукових праць "Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді", член редколегій низки профільних часописів, зокрема, "Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання", "Соціальна робота в Україні: теорія і практика", "Теорія і практика управління соціальними системами".

Під науковим керівництвом і консультуванням І.Д. Беха розгорнуто науково-орієнтовану освітню практику. На експериментальних майданчиках всеукраїнського рівня проводиться апробування інноваційних навчально-виховних моделей і відповідних розвивальних технологій, що дозволяє якісно удосконалювати сучасний навчально-виховний процес.

Участь у багатьох міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях свідчить, що наукові результати та практичний доробок професора актуальні для науковців і практиків-педагогів України та за її межами.

Іван Дмитрович нагороджений нагрудним знаком "Відмінник народної освіти" (1986), Почесною грамотою Міністерства у справах сім'ї, дітей та молоді (2004), Почесною грамотою МОіН України (2005), Почесною грамотою Верховної Ради України (2005), Почесною грамотою кабінету Міністрів України (2007), нагрудним знаком МОіН України "Василь Сухомлинський" (2007), медаллю К.Д. Ушинського.

Дані станом на 04.2011


Бібліографія публікацій   І. Д. Беха
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua