Левицький Іван Юрійович
 |
|---|
Народився 7 липня 1932 р. у с. Селець Народицького району Житомирської області.
Левицький є розробником теорії комплексного сільськогосподарського картографування, зокрема змісту, принципів проектування і методики складання сільськогосподарських карт і атласів. Зробив значний внесок у становлення наукових основ природоохоронного картографування, методики структурно-логічного моделювання й обґрунтування змісту системи картографічних творів з цих проблем. Під його керівництвом розроблено ряд нових типів картографічних творів, зокрема атласи сільськогосподарських і лісогосподарських підприємств, районні атласи земельних ресурсів, республіканські атласи земельного кадастру, серії карт сучасного і перспективного використання, охорони та поліпшення земель адміністративного району, області, республіки.
Науковець є ініціатором і організатором соціологічних досліджень у картографії, фундатором Харківської наукової картографічної школи, однієї з найавторитетніших в Україні.Значним є внесок І.Ю. Левицького у становлення та розвиток тематичного картографування Молдови, Вірменії, Білорусії, Московської області. Під керівництвом ученого науково-дослідна картографічна лабораторія Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна розробила серії експериментальних настінних карт сучасного і перспективного використання земельних ресурсів республіки (Молдова, Вірменія), адміністративного району (Червенський район Білорусії); великомасштабні атласи адміністративного району (Митищенський район Московської області), районного агропромислового комплексу (Волоколамський район Московської області), земельних ресурсів (Наірійський район Вірменії); атлас земельного кадастру республіки (Вірменія).
З ініціативи та під керівництвом І.Ю. Левицького студенти-дипломники створили першу в колишньому Союзі серію з п'яти комплексних настінних природоохоронних карт Харківської області та м. Харків (це чи не єдиний випадок видання картографічного твору, запроектованого і складеного студентами), а також серію з 12-ти настінних карт сучасного і прогнозного забруднення повітряного басейну Харкова.
За проектом і науково-методичним керівництвом І.Ю. Левицького у 1993 р. створено перший атлас Харківщини, виданий в україномовному та російськомовному варіантах. Більшість з цих карт і атласів не мають аналогів у нашій країні та за кордоном.
Згодом І.Ю. Левицький очолив дослідження за програмами Державного комітету з науки і технологій та Міністерства освіти і науки України з розробки наукових основ комплексного географічного картографування регіонів нашої країни; наукових основ регіонального еколого-природоохоронного картографування; створення систем картографічних творів адміністративної області для навчальних потреб та для туризму; удосконалення змісту, оформлення і використання системи топографічних карт і планів тощо.
І.Ю. Левицький-автор і співавтор близько 350-ти наукових та науково-методичних публікацій з актуальних проблем тематичної картографії, геодезії і топографії, у тому числі монографій "Научные основы комплексного сельскохозяйственного картографирования" (1975), тритомного монографічного науково-довідкового посібника з атласного природоохоронного картографування (1986, 1987, 1988), підручника "Геодезия с основами землеустройства" (1977), "Практикума по сельскохозяйственному картографированию" (1981), посібника про навчально-наукову географічну базу "Гайдари" (1991), книжки для вчителів "Решение задач по географическим картам" (1996), "Російсько-українського словника з топографії" (1993), "Російсько-українського словника з картографії та картографічного креслення" (1993), "П'ятимовного словника основних термінів та визначень з геодезії, фотограмметрії та картографії" (1995), "Українсько-російського картографічного словника" (1997), лабораторного практикуму з топографії і картографії (2002), наукового видання "Інтернет: терміни і визначення та сайти з картографії і геоінформатики" (2003).
І.Ю. Левицький постійно дбає про забезпечення методичними розробками студентів і виробничників, зокрема з теодолітного знімання, поздовжнього нівелювання і побудови профілів, з вивчення геодезичних приладів технічної точності, з проведення геодезичних (1978) і топографо-геодезичних практик (1985), визначення масштабів та спотворень на шкільних географічних картах, складання планів бусольного знімання, створення атласів земельних ресурсів і комплексних атласів адміністративних районів, проектування, складання і використання карт, які входять до складу схем землевпорядкування адміністративних районів (і таких же вказівок для адміністративних областей і для союзних республік), з компоновки тематичних карт, правила якої вперше сформульовані науковцем, розробки схеми землевпорядкування адміністративних районів, складання атласів районних АПК, розробки та використання структурно-логічних моделей для природоохоронного картографування, створення карти земельного фонду СРСР з використанням матеріалів аерокосмічних знімань, складання союзних карт ареалів ефективності вирощування сільськогосподарських культур тощо.
Значний педагогічний досвід дозволив І.Ю. Левицькому розробити загальносоюзні типові навчальні програми дисциплін "Геодезия с основами землеустройства" (1965, 1970, 1976) та "Сельскохозяйственное картографирование" (1977). У 1995 р. затверджено його навчальні програми "Топографія з основами геодезії" та "Картографія і картографічне креслення" для географічних факультетів університетів України, а також спеціально розроблену ним програму курсу "Топография с основами геодезии" для університетів Російської Федерації.
Професор І.Ю. Левицький редагує науково-методичні праці колег і учнів, він головний редактор багатьох збірників наукових праць та матеріалів конференцій. Учений ініціював розробку і був науковим консультантом трьох монографічних бібліографічних покажчиків "Современная литература по картографии", виданих у 1989-1991 рр. Бібліотекою Академії наук СРСР.
За кількістю публікацій І.Ю. Левицький є одним з найбільш плідних учених у галузі картографії на теренах країн колишнього СРСР. Серед співавторів фахівця — відомі вчені, вузівські викладачі, вчителі, виробничники, аспіранти і багато студентів (понад 140 прізвищ).
Бібліографія публікацій І. Ю. Левицького
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua