Безгін Олексій Ігорович
 |
Народився 5 січня 1960 року в м. Києві. У 1977 році вступив до Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого (з 2004 року – Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого) на факультет театрального мистецтва за спеціалізацією "Організація і управління театральною справою". По закінченні з відзнакою інституту отримав направлення до цільової аспірантури Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії імені М. К. Черкасова. Після закінчення аспірантури 1986 року розпочав педагогічну діяльність у Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, яку продовжує і по сьогодні. Перебував на науково-практичному стажуванні у навчальних закладах і наукових установах Франції та Сполучених Штатів Америки. У 1994 році захистив дисертацію, а через рік отримав вчене звання доцента.
У 1995–2001 роках працював в Адміністрації Президента України головним консультантом, завідувачем відділу культури, заступником керівника Управління з гуманітарних питань, завідувачем відділу аналізу та прогнозування розвитку культури, міжнаціональних та міжконфесійних відносин Головного управління внутрішньої політики. У цей період поєднував роботу в Адміністрації Президента України з педагогічною працею у Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого. Із серпня 2001 року по липень 2003 року перебував на дипломатичній роботі на посаді Першого секретаря посольства України в Литовській Республіці.
У 2003 році призначений ректором Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Він є членом Національної спілки театральних діячів України та Міжнародної спілки діячів естрадного мистецтва України; протягом багатьох років був членом атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, членом комісії по присудженню театральної премії "Київська пектораль".
Основна сфера творчих і наукових інтересів – театральне мистецтво, кіномистецтво, музика, живопис. Олексій Ігорович – автор понад 40 наукових, науково-навчальних та публіцистичних праць, серед яких вирізняються: «Система управління театральною справою. Історія організаційних форм (20—30-ті рр. ХХ ст.)» (1984), «Театральна педагогіка в системі університетської освіти» (2003), «Від витоків українського професіонального театру до сучасних проблем мистецької освіти» (2005) та ін. Він є головним редактором "Наукового вісника Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого".
Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ (2009) і ІІІ ступеня (2004), Лицарським хрестом-орденом «За заслуги перед Литовською державою», орденами святого Станіслава ІІІ та ІІ ступенів, орденом Преподобного Нестора Літописця ІІІ ступеня, медаллю Міністерства культури і мистецтв України "За високі досягнення в підготовці кадрів культури і мистецтв", знаками "За розбудову освіти" та "Відмінник освіти України", Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв "За багаторічну плідну працю в галузі культури" і Почесною грамотою Київського міського голови "За вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток столиці України – міста Києва, високий професіоналізм".
Джерело інформації:
Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
[Last accessed 03.07.2011]
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua