Кондратюк Станіслав Євгенович
 |
Народився у 1938 р. Закінчив Національний університет України ім. Т.Г. Шевченка (1962). Свою діяльність у системі Національної академії наук України розпочав у 1962 р. старшим інженером Інституту металокераміки та спеціальних сплавів АН УРСР. У Фізико-технологічному інституті металів і сплавів НАН України-з 1970 р. Працював старшим інженером, молодшим, згодом старшим науковим співробітником, завідувачем відділу Спеціального конструкторсько-технологічного бюро інституту, завідувачем лабораторії. У даний час очолює науково-дослідний відділ.
Захистив кандидатську (1973) та докторську (1992), з 1999 р. професор за спеціальністю "Металознавство та термічна обробка металів".
Наукова діяльність С.Є. Кондратюка спрямована на вирішення актуальних проблем підвищення властивостей литого металу до рівня деформівного, розробки економнолегованих сталей, усунення крихкості, одержання виливків з прогнозованим комплексом властивостей. Основний науковий напрямок досліджень-розроблення наукових і технологічних засад керування кристалізацією, структуроутворенням і спадковістю нерівноважних литих структур сталей, встановлення кількісних взаємозв'язків умов кристалізації, фазово-структурного стану і властивостей сталі за багатокомпонентного легування, в тому числі за умов швидкісного і регламентованого тепловідбору за формування литих виробів. Значну увагу С.Є. Кондратюк приділяє дослідженням успадкування сплавами структури і властивостей, набутих ними в результаті попередніх технологічних процесів їх обробки.
Свою наукову діяльність С.Є. Кондратюк починав під керівництвом Заслуженого діяча науки і техніки, доктора технічних наук, професора М.П. Брауна як виконавець розділу системних досліджень, які склали експериментальну базу для розробки основ теорії комплексного легування сталей і дозволили принципово змінити уявлення щодо теорії та практики створення нових економнолегованих сталей. Практичним розвитком цих ідей стало розроблення спільно з провідними в СРСР Харківським і Волгоградським тракторними заводами нових малонікелевих і безнікелевих сталей для цементації та виготовлення великих бортових шестерен трансмісії та коробки передач тракторів (сталі 25ХГСМ, 25ХГСНТ, 25ХГСТФМ), бурового інструменту (сталь 18ХГНМФЛ). Остання робота удостоєна премії ім. Д.К. Чернова 1980 р. У подальшому ця сталь впроваджена на Дрогобицькому долотному заводі у виробництві лап бурових долот. При цьому враховано специфіку хіміко-термічної обробки долот, що дозволило забезпечити високий рівень їх властивостей без суттєвої зміни виробничого циклу.
На початку 1980-х рр. С.Є. Кондратюк значну увагу приділяє питанням дослідження закономірностей формування властивостей і особливостей руйнування литих високомарганцевистих сталей у зв'язку з їх складом, режимами термічної обробки, умовами кристалізації та випробувань. До результатів цих досліджень слід віднести встановлені закономірності формування фазово-структурного стану сталей залежно від їх складу; уточнено області існування фаз на діаграмі сталі промислового складу в межах вмісту 0,5...1,0 % вуглецю і 12,0...18,0 % марганцю. Визначено можливості керування властивостями високомарганцевистих сталей на базі одержаних математичних моделей за рахунок зміни вмісту і співвідношення основних легуючих елементів, додаткового легування, відповідних режимів термічної обробки. Показано перспективність використання гетерогенних аустенітно-мартенситних і аустенітно-карбідних структур для підвищення абразивної та ударно-абразивної стійкості сталі.
Вперше встановлено складні закономірності кількісного перерозподілу складових мікрозлому відповідно до змін ударної в'язкості та ступеня реалізації різних мікромеханізмів руйнування у зв'язку з легуванням, термообробкою і температурою випробувань. Вперше розроблено комплексну методику оцінки руйнування сталей за даними кількісної фрактографії з використанням ЕОМ. Розроблено нові сталі для дробильно-розмольного устаткування (бронеплити футеровок кульових млинів, молотків дробарок), що перевершують за властивостями і ресурсом роботи сталь 110Г13Л у 1,5-2,0 рази. Нові сталі впроваджено на гірничо-збагачувальних комбінатах Кривого Рогу, на Новокраматорському машинобудівному заводі, комбінаті "Ураласбест" та інших.
За результатами цих досліджень видано монографію "Разрушение литой марганцовистой стали" (1987).
С.Є. Кондратюк працює над вирішенням проблем ефективного керування структурою та властивостями литих легованих сталей. На основі системних досліджень з застосуванням методів математичної статистики і регресійного аналізу вперше встановлені кількісні закономірності впливу легування, термічної обробки та умов кристалізації на фазово-структурний склад, властивості, енергетичні та фрактографічні характеристики руйнування; сформульовані основні засади створення високоміцних литих сталей з прогнозованим комплексом властивостей, нових ливарних технологій, що забезпечують одержання у виливках властивостей на рівні або вище рівня властивостей деформівних сталей.
Встановлено відмінності щодо впливу легуючих елементів на властивості литої та деформівної сталей (при однаковому легуванні і термообробці), пов'язані з особливостями їх дії на литу структуру, фізичну і хімічну неоднорідність, щільність, специфіку і завершеність фазових перетворень під час кристалізації та остигання виливків. Вперше експериментально показано суттєві зміни характеру та ступеня впливу легуючих елементів на механічні властивості залежно від температурно-часових умов кристалізації і охолодження виливків сталей, одержано математичні моделі, що кількісно описують ці закономірності.
На цих засадах розроблено нові економнолеговані конструкційні та інструментальні сталі, а також маловідходні технології кокільного лиття з інтенсивним тепловідбором (КЛІТ-процес) для виробництва штампового та різального інструменту, зносостійких деталей очисного та гірничо-збагачувального обладнання, фасонних виливків. За ці роботи С.Є. Кондратюка зі співробітниками нагороджено премією ім. М.О. Мінкевича (1987).
С.Є. Кондратюк з керованим ним колективом проводить системні дослідження проявів металургійної та структурної спадковості в литих вуглецевих і легованих сталях, пов'язаних з легуванням, умовами кристалізації та структуроутворення й наступними операціями термічної, хіміко-термічної та деформівної обробок, переплавів. Ним вперше окреслено сучасні засади щодо закладення, збереження та підсилення малогенетичних особливостей будови литих сталей з метою підвищення та прогнозування фізико-механічних властивостей сталевих виливків. Встановлено домінуючу роль температурно-часових умов кристалізації та структуроутворення, пов'язаних з проявами спадковості, за різних технологічних операцій наступної обробки литих виробів. Вперше показано та реалізовано можливості не тільки цілеспрямованого закладення певних позитивних спадкових ознак у вихідних литих структурах та їх збереження, але й суттєвого їх підсилення за наступних технологічних впливів. Це відкриває перспективи створення нових ливарних технологій і матеріалів з нерівноважною та підготовленою структурою. За матеріалами цих досліджень С.Є. Кондратюком підготовлено монографію "Структуроутворення, спадковість і властивості литої сталі" (2008).
Окрім багатопланової та плідної наукової роботи С.Є. Кондратюк багато уваги приділяє викладацькій роботі та підготовці молодої наукової зміни. Протягом багатьох років він викладає курси лекцій студентам Інженерно-фізичного факультету НТУУ "КПІ", здійснює наукове керівництво аспірантами, виконанням дипломних і магістерських робіт студентів. Під його керівництвом підготовлено та захищено 5 кандидатських дисертацій.
У співдружності з працівниками вищої школи С.Є. Кондратюк опублікував 2 підручники "Металознавство та обробка металів" (2000), "Структурний аналіз металів. Металографія. Фрактографія" (2006); навчальний посібник "Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів" (2002). Він є також співавтором довідника "Справочник по практическому металловедению". В цілому за результатами наукових досліджень С.Є. Кондратюком опубліковано понад 200 наукових статей, одержано понад 50 свідоцтв про винаходи та патенти.
Професор започаткував видання науково-технічного журналу "Металознавство та обробка металів" (1995) і очолює його редакційну колегію, є членом вченої ради інституту, заступником голови спеціалізованої вченої ради з захисту дисертацій на базі ФТІМС НАН України, а також членом ради з захисту дисертацій на базі Інженерно-фізичного факультету НТУУ "КПІ", професором кафедри металознавства та термічної обробки.
За ініціативи й активної участі С.Є. Кондратюка та у співпраці з Радою молодих учених інституту започатковано проведення Всеукраїнських конкурсів робіт молодих учених на здобуття премій імені В.О. Єфімова, М.П. Брауна, А.А. Горшкова, що стали традиційними.
Професора нагороджено відзнакою НАН України "За підготовку наукової молоді" (2008). Як представник старшого покоління він надає дієву допомогу молоді у організації та проведенні наукових конференцій і публікацій кращих робіт в очолюваному ним журналі.
Дані станом на 01.2011
Бібліографія публікацій С. Є. Кондратюка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua