Донченко Георгій Вікторович
 |
Народився 10 травня 1937 року в у м. Орші (Білорусь). У 1960 році з відзнакою закінчив факультет біохімії та біофізики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Після цього розпочалася його наукова діяль ність в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.
Від 1965 р. Георгій Вікторович плідно працює над розробкою низки аналітичних і препаративних методів, які захищені авторськими свідоцтвами й широко використовуються у вітамінології, харчовій, медичній, мікробіологічній галузях промисловості як в Україні, так і за кордоном. Його наукові пріоритети тих років зосереджувалися на дослідженнях біохімії природних ни зькомолекулярних біологічно активних сполук, регуляції вітамінами А, Е, РР і каротином обміну речовин та молекулярних механізмів дії убіхінону.
З 1984 р. Г.В. Донченко — завідувач лабораторії хінонзв’язуючих білків, а згодом — відділу біохімії коферментів. Упродовж 1976—1978 років він був заступником директора з наукової роботи, а від січня 1993 р. до травня 1998 р. учений очолював Інститут біохімії. 1986 року Георгій Вікторович захистив докторську дисертацію за темою «Регуляція вітаміном Е обміну та функції убіхінону (Q)».
Г.В. Донченко відомий своїми досягненнями у галузі біохімії вітамінів і коформентів. Його наукові дослідження присвячені вивченню молекулярних механізмів функціонування вітамінів (А, Е, В1, D3, РР), коферментів (нікотинамідних, тіамінфосфатів) та їх специфічних білків-акцепторів; пошуку шляхів регуляції низькомолекулярними біологічно активними сполуками внутрішньоклітинного метаболізму в організмі людини і тварин за норми і різних патологій; розробці біотехнологічних засобів одержання нових препаратів для медицини, сільського господарства, харчової промисловості. Г.В. Донченко вперше виділив та охарактеризував специфічні білки, що акцептують ретинол, токоферол, тіамін і нікотинамідні коферменти у спеціалізованих клітинних структурах. За наукового керівництва вченого отримані принципово нові дані щодо молекулярних механізмів коферментної і некоферментної дії вітамінів та їхніх природних метаболітів. Вони стали теоретичною базою для формування нової галузі функціональної біохімії — молекулярної вітамінології та створення низки вітамінних преміксів і лікарських препаратів: «Соєвіт-Е», «Кардіовіт», «Євіт-1», «Біовіт», «Каротин-М», «Біометок -1», «Метовітан» та інші.
Співробітниками очолюваного Г.В. Донченком відділу доведено участь α-тонкоферолзв'язуючих білків цитозолю за "човниковим" механізмом у транспортуванні токоферолу до мітохондрій і ядер клітин. Уперше встановлено здатність α-токоферолу в комплексі зі специфічними α- токоферолзв'язуючими білками цитозолю активувати in vitro ДНК-полімеразну активність ізольованих ядер і мітохондрій печінки щурів; показано, що цитозольні α-токоферолзв'язуючі білки відіграють не тільки роль транспортуючих білків, а й беруть участь у реалізації біологічної дії вітаміну Е. Експериментально доведено, що активація вітаміном Е процесів окиснювального фосфорилювання у ланцюгу транспорту електронів мітохондрій та процесів перекисного окиснення ліпідів здійснюється за незалежними і відмінними один від одного біохімічними механізмами.
Перу Георгія Вікторовича належить понад 550 наукових праць, у тому числі 5 монографій, він має 36 авторських свідоцтв і патентів. Під його керівництвом виконано 5 докторських і 12 кандидатських дисертацій.
Упродовж багаторічної наукової діяльності Г.В. Донченко успішно займається й науково-організаційною роботою. У різні часи він був співробітником-консультантом та вченим секретарем сектору спеціальних робіт Науково-організаційного відділу Президії АН України; заступником віцепрезидента НАН України та голови Секції хіміко-біологічних наук НАН України; головою Експертної ради ВАК України з біологічних наук; Спеціалізованих наукових рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій в Інституті біохімії; Наукової ради з проблеми «Біохімія тварин і людини» НАН України; віце-президентом Українського біохімічного товариства з питань розвитку досліджень у галузі біохімії тварин і рослин; головним редактором «Українського біохімічного журналу». Нині Георгій Вікторович є членом Спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій за спеціальностями «біохімія» і «біотехнологія».
Г.В. Донченко вдало поєднує наукову діяльність з педагогічною, з копіткою роботою, спрямованою на виховання молодих біохіміків. Від 1998 р. він читає спецкурс «Біохімія вітамінів і коферментів» у магістерській програмі на кафедрі біології Національного університету «Києво-Могилянська академія» та курс «Біохімія» у бакалаврській програмі, керує виконанням кандидатських дисертацій, виступає з науково-популярними лекціями для школярів Малої академії наук.
Непересічні наукові досягнення професора Г.В. Донченка відзначені нагородами та почесними грамотами. Він є широкознаним фахівцем у галузі біохімії та молекулярної вітамінології, взірцем високого професіоналізму, відданості науці.
Як у всіх талановитих та всебічно обдарованих особистостей, інтереси вченого не обмежуються суто науковою діяльністю. Захопленням всього життя Георгія Вікторовича стали підводні дослідження, в яких виявилися його якості організатора, вміння бути надійною опорою у критичних ситуаціях. Г.В. Донченко очолював секцію підводних досліджень, вивчав поведінкові реакції тварин у дикій природі, проводив експедиції клубу «Океанія» при АН УРСР, а впродовж 1970—1973 років вів всесоюзну програму «Блакитними шляхами».
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2007. — N 5
Бібліографія публікацій Г. В. Донченка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua