Жулинський Микола Григорович

Микола Жулинський  
Літературознавець, критик, академік Національної академії наук України (1992), лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1992).

Народився 25.08.1940 (с. Новосілки, Демидівський р-н, Рівненська область). Закінчив Дубнівське педагогічне училище (1962); Київський університет ім. Т. Г. Шевченка, факультет журналістики (1968); аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (1971). Кандидатська дисертація "До питання про історичний оптимізм радянської літератури" (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, 1972); докторська дисертація "Художня концепція людини і проблема характеру у сучасній радянській літературі" (Київський університет ім. Т. Г. Шевченка, 1981).

Працював учителем, брався за різні робочі спеціальності. З 1968 року — в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка: аспірант, молодший науковий співробітник, учений секретар, заступник директора з наукової роботи. З 1991 р. — директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України.

Упродовж 1992 року — Державний радник України з питань гуманітарної політики. У 1992-1994 роках — віце-прем’єр-міністр України. У 1994-1998 роках — народний депутат України від м. Луцька Волинської області, голова підкомітету з питань творчої діяльності, мистецтва, мовної та культурно-просвітницької політики Комітету з питань культури й духовності Верховної Ради України. У 2002-2006 роках — народний депутат України, виборчий блок Віктора Ющенка "Наша Україна", голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини Комітету культури і духовності Верховної Ради України. З 2006 р. — Голова Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України, Радник Президента України.

Член Спілки письменників України (1977). Автор книг: "Пафос життєствердження" (1974), "Людина як міра часу" (1979), "Человек в литературе" (1983), "Наближення" (1986), "Із забуття — в безсмертя" (1991), "Вірю в силу духа" (1999), "Подих третього тисячоліття" (2000), "Заявити про себе культурою" (2001), "Слово і доля" (2002), "Духовна спрага по втраченій батьківщині" (2002), "Олег і Олена Теліга" (2001) та ін., понад 500 статей, оглядів, рецензій.

Нагороджений: орденом "За заслуги" І-ІІІ ступенів, медаллю Св. Володимира за видатний внесок у наукову та політичну діяльність. Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка за книгу "Із забуття — в безсмертя", Республіканської премії ім. О. Білецького в галузі літературно-художньої критики, премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів.

Бібліографія публікацій   М. Г. Жулинський
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua