Янгель Михайло Кузьмич
7.11.1911, с. Зирянівка Іркутської обл. — 25.10.1971, Москва

Михайло Янгель  

Вчений-механік, конструктор у галузі ракетно-космічної техніки, Головний конструктор КБ "Південне" (1954-1971), м. Дніпропетровськ. Академік АН СРСР (з 1966), академік АН УРСР (з 1961), двічі Герой Соціалістичної праці (1959, 1961), лауреат Ленінської премії (1960) та Державної премії СРСР (1967).

Основоположник нового напрямку в ракетній техніці, заснованого на використанні висококиплячих компонентів палива й автономних систем керування, що істотно підвищило боєздатність ракет стратегічного призначення.

1937 року закінчив Московський авіаційний інститут, 1950 — Академію авіаційної промисловості.

Конструктор, провідний інженер, помічник головного конструктора, заступник директора заводу на авіаційному заводі ім. Менжинського в КБ М. Полікарпова (1935-1944); заступник головного інженера ОКБ О.І. Мікояна (1944); провідний інженер у КБ В.М. Мясіщева (травень 1945). Брав участь у розробці літака І-153, роботі акціонерного товариства «Амторг» у США. Організував доведення винищувачів І-180, І-185, модифікацію літака По-2.

В апараті Міністерства авіаційної промисловості (1946-1948). Координував роботи з розвитку літакобудування.

Начальник відділу, заступник головного конструктора С.П. Корольова; директор, головний інженер НДІ-88 (м. Калінінград, Московської обл., 1950-1954). Брав участь у розробці проектів ракет Р-5 і Р-7, керував розробкою проектів ракет Р-11 і Р-12, організував дослідження в області аеродинаміки, балістики, матеріалознавства й інших проблем ракетної галузі (1950-1954).

Головний конструктор ОКБ-586 (КБ «Південне» (1954-1971). Очолював створення ракетних комплексів Р-12, Р-14, Р-16, Р-36, МР-УР100, Р-36М, космічних ракет-носіїв «Космос», «Космос-2», «Циклон-2», «Циклон-3», ракетного блоку місячного корабля комплексу Н1-Л3, космічних апаратів «Космос», «Інтеркосмос», «Метеор», «Цілина» (1954-1971).

Його ім'я привласнене Державному конструкторському бюро «Південне» (1991). Федерації космонавтики України і Росії заснували медаль його імені. Стипендія його імені в МАІ, ДГУ. Його ім'ям названі астероїд і кратер на Місяці, селище в Іркутській області, пік на Паміру, океанський сухогруз. Вулиці його імені в Москві, Дніпропетровську, Байконуру. Установлено пам'ятні погруддя в Железногорське-Ілімском (Іркутської обл.), Дніпропетровську, на космодромах Байконур і Плесецьк. Меморіальні дошки на будинках текстильної фабрики в Красноармійську, Московського авіаційного інституту, ЦНДІМашинобудування в Корольові, ДКБ «Південне» у Дніпропетровську. Почесний житель м. Байконур.

Національне космічне агентство України
[Last accessed 12.02.2005]

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua