Василенко Микола Прокопович
14.II.1866, с. Єсмань (тепер с. Червоне Сумської області) — 3.Х.1935, Київ

Микола Василенко  
Збільшене фото  

Український правознавець та історик, державний та громадський діяч. Один із засновників Української Академії наук, її другий президент (1921-1922).

1890 року закінчив Дерптський університет. У 1893-1903 роках викладав у київських гимназіях, у 1917 — попечитель Київської учбової округи, у квітні-жовтні 1918 року — міністр освіти і мистецтв України, у липні 1921 — лютому 1922 року виконував обов'язки президента Української академії наук, у 1925-1929 роках — голова Соціально-економічного Відділу АН України та 1925-1933 — Постійної комісії по вивченню західно-руського та українського права.

Наукові праці присвячено історії держави і права, історії України, біографістиці. Автор "Нарисів з історії Західної Русі та України".

Протягом вересня 1923 — листопада 1924 року був безпідставно репресований і засуджений на 10 років позбавлення волі, але внаслідок клопотань у 1925 році помилуваний.

Президією Академії наук України засновано премію ім. М. П. Василенка.


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua