Семиноженко Володимир Петрович
 |
|
|---|---|
| Збільшене фото |
Народився 9 червня 1950 року в м. Києві. У 1972 р. закінчив фізико-технічний факультет Харківського державного університету. Кандидат фізико-математичних наук (1974), доктор фізико-математичних наук (1984), професор (1988), член-кореспондент НАН України (1988), академік НАН України (1992). Учень анадеміка НАН України В. П. Бар'яхтара. З 1992 року – член Президії НАН України, голова Північно-східного наукового центру НАН і МОН України.
Десятиріччя своєї біографії (1975-1985) Володимир Семиноженко віддав Фізико-технічному інституту низьких температур АН УРСР. З 1985 року очолює Всесоюзне науково-виробниче об'єднання "Монокристалреактив" Мінхімпрому СРСР, яке в 1991 році перейшло до складу Академії наук України, а в 1995 році перетворено в Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів" НАН України. До його підпорядкування входять: Інститут монокристалів НАН України; Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України; Науково-технічний центр імунобіотехнології; Державне підприємство "Науково-дослідний інститут мікроприладів"; Державне підприємство "Завод хімічних реактивів"; Державне підприємство "Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки".
У 1996-1998 роках – міністр України у справах науки і технологій, обіймав посаду віце-прем’єр-міністра України з гуманітарних питань. Народний депутат України 2-го (1994-1998) і 3-го (1998-2002) скликань. Один із засновників та перших керівників Партії Регіонів (секретар, заступник Голови Партії Регіонів у 2000-2001 роках, Голова Партії Регіонів у 2001-2003 роках).
Наукова діяльність В. Семиноженка розпочинається з досліджень теорії релаксації в надпровідниках. Ним вперше була побудована система зв'язаних кінетичних рівнянь для електронів і фононів у надпровідниках, та показано, що основним процесом встановлення рівноваги в системі боголюбовських квазічастинок при низьких температурах є їх розсіяння фононами, а також те, що теплова рівновага в системі фононів встановлюється значно швидше, ніж в системі боголюбовських квазічастинок. У подальшому В. Семиноженко одержав ряд важливих теоретичних результатів в галузі кінетики нерівноважних явищ у конденсованих середовищах в сильних зовнішніх полях. Ним теоретично передбачено низку нових ефектів у конденсованих системах, серед яких нерезонансна паралельна накачка в магнітних діелектриках, кінетичний механізм стимуляції надпровідності високочастотним електромагнітним полем, нечеренковський механізм посилення фононів i спінових хвиль у твердих тілах. Автор понад 420 публікацій і 80 патентів та винаходів. Науковий керівник 7 докторських і 11 кандидатських дисертацій. Головний редактор журналів "Проблеми науки" та "Functional Materials", член редколегії Українського реферативного журналу "Джерело".
Під науковим проводом академіка В. Семиноженка в Науково-технологічному комплексі "Інститут монокристалів" розроблені конкурентноспроможні технології отримання широкого класу сцинтиляційних, лазерних матеріалів. Серед них великогабаритні (більше 500 кг) лужно-галоїдні кристали та штучні крупногабаритні сапфіри, вироби з яких експортуються в провідні країни ЄС, США та Азії.
Двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та Міжнародної премії в галузі ядерної фізики. Нагороджений орденами "За заслуги" I, II і III ступенів, "Святого Князю Володимира" ІV ступеню, Почесними грамотами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України та ін.
Член Національної спілки художників України та Національної спілки фотохудожників України, почесний академік Академії мистецтв України, почесний доктор та професор 19 університетів.
Джерело інформації:
Персональний сайт Володимира Семиноженка
[Last accessed 09.01.2008]
Бібліографія публікацій В. П. Семиноженка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Тексти вибраних публікацій В. П. Семиноженка
Глобалізація і стратегія гуманітарної економіки / В. Семиноженко // Вісник НАН України. — 2001. — N 4. — С. 8-12.
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua