Щербак Микола Петрович
 |
Народився 16 вересня 1924 р. у с. Савинка Паласівського району Саратовської області.
Трудова діяльність Миколи Петровича почалася в Донбасі, де він працював спочатку у Микитівській геологорозвідувальній партії тресту “Артемгеологія”, а з 1948 р. – у Північно-Східному геологічному управлінні Мінгео СРСР на посаді старшого геолога, а згодом керівника декількох геологічних партій. Восьмирічна виробнича діяльність сприяла набуттю великого досвіду у проведенні польових геологозйомочних робіт і відкритті родовищ різноманітних корисних копалин.
Наукова діяльність М. П. Щербака в системі Академії наук України почалася 1955 р., коли він поступив до аспірантури Інституту геологічних наук АН УРСР. Його науковим керівником і наставником був академік М. П. Семененко. У 1959 р. він захищає кандидатську, а у 1971 р. – докторську дисертацію на тему “Петрологія і геохронологія докембрію західної частини Українського щита”. З 1965 р. Микола Петрович очолює відділ абсолютного віку та ядерних процесів, який у 1989 р. був трансформований у відділ геохімії ізотопів і радіогеохронології. Впродовж чотирьох років (1973-1977) працює заступником директора Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР, а в 1977 р. його обирають директором цього інституту (з 1993 року – Iнститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України).
Очоливши інститут, Микола Петрович продовжує успішно розвивати петролого-геохімічний, рудно-металогенічний і мінералогічний напрями. Він сконцентрував багатопрофільну наукову тематику інституту на вирішенні двох головних проблем – 1) еволюції ендогенних процесів в докембрії і перспективи рудоносності Українського щита і 2) еколого-геохімічному районуванні і прогнозуванні екогеохімічного стану в Україні.
Наукові дослідження М. П. Щербака стосуються проблем ізотопної геохімії, геохронології, стратиграфії докембрійських утворень Українського щита, періодизації ендогенного рудоутворення в ранньому докембрії. Засновник єдиної в Україні ізотопно-геохронологічної лабораторії з визначення віку гірських порід К-Аr, RЬ-Sr, U-РЬ та Sm-Nd методами. Сфера наукових інтересів сягає також проблем формування та еволюції ранньої континентальної кори і літосфери, пошуків родовищ вуглеводню на основі дослідження складу водню та кисню в підземних водах нафтогазоносних районів, пошуків родовищ золота, рідкісноземельних металів, алмазів.
Автор понад 400 наукових публікацій, 6 монографій. Підготував 15 кандидатів і 5 докторів наук. Головний редактор "Мінералогічного журналу".
Двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений працівник науки. З 1976 р. по 1983 р. – академік-секретар Відділення наук про Землю Академії наук УРСР. Очолював Комісію з ізотопної геохронології при АН СРСР (1979-1991). Голова комісії Національного стратиграфічного комітету України, керівник Мінералогічної комісії Карпато-Балканської геологічної асоціації (1975-1995), голова Міжнародної проблемної комісії з геохронології.
Джерело інформації:
Інституту геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України
[Last accessed 06.08.2007]
Бібліографія публікацій М. П. Щербака
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua