Пирогов Микола Іванович
13 (25) листопада 1810, Москва, Росія —
23 листопада (5 грудня) 1881, с. Вишня, Вінничина

  Пирогов Микола Іванович
Учений, хірург, педагог, громадський діяч. Основоположник воєнно-польової хірургії та топографічної анатомії, винахідник гіпсової пов’язки. Член-кореспондент Петербурзької академії наук (1847). Почесний член і почесний доктор багатьох університетів світу.

14-річним юнаком вступив на медичний факультет Московського університету. Отримавши диплом, вісімнадцятилітній Пирогов їде для подальшого навчання у місто Дерпт (нині – Тарту, Естонія), у щойно відкритий там при університеті інститут підготовки до професорської діяльності. Його керівником став один із кращих викладачів інституту, професор теоретичної і практичної хірургії, учасник Вітчизняної війни 1812 року І.П. Мойер (1786-1856) – уважний наставник, людина високої культури. В 22-річному віці вчений блискуче захищає докторську дисертацію «Чи є перев’язка черевної аорти при аневризмі пахової ділянки легко виконуваним і безпечним втручанням?». Робота, написана латиною, здобула визнання як в Росії, так і за кордоном. Після захисту дисертації М.І. Пирогов виїздить до Німеччини, працює в клініках і лабораторіях відомих вчених, удосконалює свої знання і досвід. У 26 років – він професор кафедри теоретичної і практичної хірургії Дерптського університету.

На початку 1841 року Миколу Івановича обирають професором кафедри госпітальної хірургії та патологічної анатомії Петербурзької медико-хірургічної академії. Відтак розпочався найбільш плідний період його наукової діяльності. Новаторські праці М.І. Пирогова того часу заклали фундамент топографічної анатомії та оперативної хірургії. Зокрема, він першим серед вітчизняних учених виступив з ідеєю пластичних операцій, запропонував ректальний наркоз, застосував ефірний наркоз у клініці і наркоз у воєнно-польовій хірургії, висунув ідею кісткової пластики, запропонував гіпсову пов’язку. Результатом багаторічної наукової діяльності вченого стали фундаментальні праці з анатомії, що обезсмертили його ім'я: "Хірургічна анатомія артеріальних стовбурів і фасцій" (1837), "Повний курс прикладної анатомії людини" (1843-1848), "Патологічна анатомія азіатської холери" (1850), "Топографічна анатомія розпилів, проведених на заморожених трупах" (1852-1859). За ці наукові праці Санкт-Петербурзька академія наук чотири рази присуджувала M.I. Пирогову найвищу нагороду – Демидівську премію.

Цілою епохою в історії воєнної медицини стала діяльність М.І. Пирогова в період Кримської війни (1854—1855). Учений сам брав участь в організації медичного забезпечення учасників бойових дій підручними засобами першої допомоги і в лікуванні поранених, виявив себе блискучим реформатором військово-медичної служби. За його пропозицією було створено Хрестовоздвиженську общину сестер милосердя. Великий хірург сам навчав жінок, як доглядати за пораненими.

Музей М.Пирогова  
Музей-садиба М.І. Пирогова у Вінниці  
З 1865 р. М.І Пирогов працював у галузі освіти як попечитель Одеського і Київського навчальних округів. Він сприяв організації недільних шкіл, був одним з ініціаторів створення університету в Одесі та медичного факультету Київського університету.

Останні роки життя М.І. Пирогова пройшли в його маєтку в с. Вишня (тепер у межах Вінниці). Тут він продовжував медичну практику, збудував лікарню, аптеку, обирався мировим суддею Полтавського земства. У Вишні Микола Іванович написав такі праці, як "Звіт про відвідання військово-санітарних установ у Німеччині, Лотарингії та Ельзасі в 1870 році", "Воєнно-лікарська справа і спеціалізована допомога на театрі війни в Болгарії і в тилу діючої армії у 1877-1878 рр.", які утвердили за ним славу видатного воєнно-польового хірурга. Нині на території колишнього маєтку славетного хірурга відкрито музей (фото зліва).

Після смерті тіло вченого було забальзамовано — і вже понад століття зберігається в склепі, над яким надбудовано церкву. За цей період було проведено 8 ребальзамацій його тіла з метою подальшого збереження в природньому середовищі. Перша ребальзамація виконана українськими вченими в 1945 р., остання — проведена в 2005 р. співробітниками Науково-дослідного центру Інституту біомедичних технологій (м. Москва) разом з науковцями Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Ім'я Миколи Івановича Пирогова носить низка медичних закладів в Україні, Росії, Болгарії. На його честь встановлено також обеліски та пам'ятники.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua