Пріцак Омелян Йосипович
(7.04.1919—29.05.2006)

Омелян Пріцак  

Видатний український історик і сходознавець. Іноземний член Національної академії наук України (1990). Фундатор і багатолітній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, один із ініціаторів створення Міжнародної асоціації україністів.

Народився майбутній учений у містечку Лука (Озерне) Самбірського району Львівської області — тодішня територія Української Народної Республіки. Як писав він згодом, до кінця 1923 р. він був громадянином Української держави.

Після закінчення Тернопільської гімназії Омелян Пріцак вступає до Львівського університету, де обирає свій напрямок досліджень — історію України й сходознавство. Першим його наставником був професор Іван Крип'якевич. 1940 р. Омелян Пріцак став аспірантом академіка Агатангела Кримського у Києві. Війна відірвала його від науки. Після тяжкого поранення — полон, підневільна праця остарбайтера у Берліні. Там йому пощастило, за допомогою німецьких сходознавців, з якими був знайомий ще з довоєнного часу, звільнитися. За рекомендацією німецького арабіста Ріхарда Гартмана був прийнятий до Берлінського університету. Згодом він продовжує післяуніверситетські студії у Гьоттінгенському університеті, у якому захищає дисертацію і стає його викладачем. З 1957 р. Омелян Пріцак — професор Гамбурзького університету. Учений запрошувався для читання спецкурсів до Кембриджського, Краківського, Варшавського та Гарвардського університетів. 1964 р. Омелян Пріцак одержує запрошення від цього найстарішого і найавторитетнішого університету в США — Гарвардського — на посаду професора загальної лінгвістики і тюркології. Та історію України, перші дослідження з якої він провів ще в довоєнні роки, вчений постійно тримав у полі зору. Його теми — епоха Мазепи, справа Церкви, генеалогія, україно-арабські взаємини, а після війни — національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. У цей час з'являються ґрунтовні розвідки Омеляна Пріцака "Союз Хмельницького з Туреччиною 1648 року", "Україна і діалектика творення нації" (у співавторстві), "У століття народин М.Грушевського". З 1967 р. українознавство, історія України посіли пріоритетне місце у творчій діяльності вченого. Рух "шістдесятників" і розправа з ним сколихнули не лише інтелігенцію на еміграції, а й увесь культурний світ. Він рішуче й енергійно відреагував на загрозу, яка постала перед українством, на пасивність і непоінформованість світової спільноти. Вчений вживає енергійних заходів та ініціює збирання коштів на заснування наукового центру з проблем україністики — Українського дослідного інституту Гарвардського університету. У ці ж роки у нього зароджується ідея заснування Міжнародної асоціації україністів (МАУ), продиктована прагненням поставити україністику в ряд визнаних в усій світовій науковій спільноті дисциплін.

1990 року Омеляна Пріцака обрано іноземним членом Академії наук України. Учений активно проводить ідею відновлення в Україні наукового сходознавства та вивчення східних культур, мов, обґрунтування й реалізації проблеми "Україна і Схід". Він очолює новоутворений з його іціціативи Інститут сходознавства, якому присвоюють ім'я його вчителя — академіка А.Ю. Кримського. У незалежній Україні настає ще один дуже важливий етап у його житті. Як директор інституту він розробляє концепцію, структуру і плани наукового закладу, підбирає кадри, готує молодих науковців. Відновлюється відомий у 20-30-і роки журнал "Східний світ" на чолі з головним редактором О. Пріцаком. На пропозицію вченого у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка створюється кафедра історіософії, яку він очолює. Публікуються його статті, у яких розкриваються історіософські погляди вченого: "Що таке історія України?", "Шевченко — пророк", "Історіософія Михайла Грушевського", "Михайло Грушевський як історіософ" тощо. Омелян Пріцак рішуче виступав проти русифікації, яка спотворює нормальний духовний розвиток українців і не несе нічого доброго самим росіянам.

Омелян Пріцак був членом Національної академії наук і мистецтв США, Латвійської, Турецької, Фінської академій наук, ВУАН (Нью-Йорк), Наукового товариства ім. Шевченка (США), УВУ (Мюнхен), почесним доктором багатьох університетів світу.

У галузі україністики Омелян Пріцак багато зробив для різноаспектного вивчення історії і культури України, його праці, присвячені періоду від Київської Русі до XVIII ст., в тому числі ґрунтовані на фінно-угорських і східних джерелах, не мають собі рівних у світі, як, зокрема, і багатотомовий твір "Походження Русі". Учений був однією з найповажніших постатей серед закордонних українознавців. Йому належить також величезна заслуга у підготовці українознавчих кадрів і консолідації наукових сил. Він входив до керівного ядра Міжнародної асоціації україністів і очолював Археографічну комісію МАУ.

Виступаючи в нью-йоркському дискусійному "Клубі круглого столу" (березень, 1967 р.), Омелян Пріцак висловив заповітні слова: "Ми українці тільки тому, що існує Україна". Ці слова мають стати взірцем синівського обов'язку і вияву національної самосвідомості для кожного, хто живе на нашій землі.

Джерело інформації: Національна асоціація україністів
[Last accessed 3.01.2007]

Каталог наукової бібліотеки проф. Омеляна Пріцака

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua