Петров Вячеслав Васильович
Учений у галузі інформаційних технологій, організатор і директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України (з 1987), член-кореспондент Національної академії наук України (1988), заслужений діяч науки і техніки України.
Народився 3 серпня 1940 року в м. Лиски, Воронезької обл. (Росія). Закінчив у 1962 році Харківський політехнічний інститут ім. В. І. Леніна (тепер Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут").
Працював:
- у 1962-1964 – інженер, старший інженер Харківського політехнічного інституту;
- у 1964-1970 – аспірант, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник Інститутуту кібернетики АН УРСР;
- у 1970-1981 – керівник лабораторії, начальник спільної лабораторії Інституту електродинаміки АН УРСР;
- у 1981-1987 – керівник галузевого відділення, заступник директора Інституту проблем моделювання в енергетиці АН УРСР;
- у 1988-1998 – заступник академіка-секретаря Відділення інформатики Національної академії наук України;
- з 1987 – директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України.
Досліджує фундаментальні основи реєстрації, збереження та розповсюдження великих обсягів інформації. Має понад 220 винаходів, серед яких: асоціативні запам’ятовуючі пристрої (1964-1968); способи виготовлення фотошаблонів, кріотронних схем та тонких плівок заданої конфігурації (1969-1974); оптичні запам’ятовуючі пристрої та носії інформації для них (1974-2001); спосіб передачі та прийому комп’ютерної інформації по каналу телевізійного мовлення (1993-1994); способи виготовлення дисків-оригіналів для тиражування компакт-дисків (1998-2003).
Результати наукових досліджень В. В. Петрова відображені у понад 500 наукових працях. Основні монографії: "Коррекция ошибок в оптических накопителях информации" (1990), "Оптико-механические запоминающие устройства" (1992), "Автоматизированные системы массового распространения информации" (1993), "Широкополосные мультисервисные сети – новая платформа телекоммуникационных магистралей и услуг. Аналитический обзор"(1999), "Оптические диски: история, состояние, перспективы развития" (2004); "Металеві носії для довготермінового зберігання інформації" (2005).
Засновник і головний редактор Українського реферативного журналу "Джерело" та наукового журналу "Реєстрація, зберігання і обробка даних". Член редколегій наукових часописів "Математичні машини і системи", "Науково-технічна інформація, "Управляющие системы и машины, "Фізика напівпровідників, квантова та оптоелектроніка", "Functional Materials".
Лауреат 1-ї Української республіканської премії молодих вчених в галузі кібернетики (за цикл робіт по асоціативним запам`ятовуючим пристроям) – у 1967; премії Президії АН СРСР (за фундаментальні дослідження в галузі мікроелектроніки) – у 1973; премії АН УРСР ім. С. О. Лєбєдєва (за цикл робіт в галузі оптичного запису інформації та створення запам`ятовуючих пристроїв великої ємності) – у 1991; 1-ї щорічної премії Держпатенту України "Винахід року" (за винахід "Спосіб передачі та прийому даних по каналу телевізійного мовлення") – у 1993; премії НАН України ім. В. М. Глушкова (за розробку теоретичних основ та впровадження методів і засобів організації інформаційних процесів у виробничих та науково-технічних комплексах) – у 1996. У 1997 отримав диплом Міжнародного товариства оптичної техніки (SPIE) (за внесок у збільшення загального фонду технічних і наукових знань); у 1999 – Національну нагороду "Henry Ford European Conservation Awards" (за видатний внесок у збереження навколишнього середовища і культурного надбання); у 1999 – "Золоту Зірку Давіда" (від Посольства Ізраїлю в Україні за внесок по збереженню культурного надбання народів світу).
Нагороджений орденами "Знак Пошани", "За заслуги" ІІІ ступеня.
Джерело інформації: Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
[Last accessed 19.01.2007]
Бібліографія публікацій В. В. Петрова
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua