Мойбенко Олексій Олексійович
 |
Народився 7 жовтня 1931 р. у Ростові-на-Дону в сім'ї лікарів. У 1955 р. закінчив військово-медичний факультет Куйбишевського медичного інституту. Через рік після звільнення з армії стає науковим співробітником Інституту клінічної медицини ім. М. Д. Стражеска МОЗ України (тепер Національний науковий центр "Інститут кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска" АМН України). У 1964 р. переходить на роботу до системи АН України: працює в Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця спочатку старшим науковим співробітником, потім керівником сектора і, нарешті, з 2001 р. — заступником директора з наукової роботи.
Головні напрями досліджень ученого — це рефлекторна та гуморальна регуляція серцево-судинної системи у нормальних та патологічних умовах, імунопатологія серця, патогенез інфаркту міокарда і його експериментальна терапія.
О. О. Мойбенко розробив нові моделі гострого інфаркту міокарда та імуногенного ураження серця, автоматичні методи скоротливої активності міокарда. Він провів фундаментальні дослідження ролі кардіогенних рефлексів у регуляції кровообігу за нормальних та патологічних умов. Завдяки дослідженням Олексія Олексійовича уперше доведено існування рефлекторних взаємовідносин між змінами скоротливості міокарда лівого шлуночка серця і тонусом периферичних судин великого кола кровообігу. Визначена роль мембранних механізмів, зокрема деградації фосфоліпідів мембран та процесів утворення метаболітів арахідонової кислоти (простаноїдів та лейкотрієнів) у патогенезі ішемічних та імунних уражень серця, а також у генезі шоків різного походження.
На основі даних фундаментальних досліджень під керівництвом О. О. Мойбенка розроблено новий метод лікування гострого інфаркту міокарда та перший у світі водорозчинний інгібітор ліпоксигенази, антиоксидант та активатор синтезу оксиду азоту — корвітин, придатний для внутрішньовенного введення хворим на інфаркт міокарда. Ця робота захищена патентами України та Росії.
Наукові здобутки О. О. Мойбенка відображені в численних наукових публікаціях. Він — автор близько 250 праць, у тому числі трьох монографій. Багато уваги приділяє вчений вихованню наукових і медичних кадрів. Серед його учнів є професори, керівники кафедр, завідувачі відділів. Олексій Олексійович — заступник головного редактора "Фізіологічного журналу", член редколегій наукових часописів "Патологія", "Серце і судини".
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2001. — N 10.
Бібліографія публікацій О. О. Мойбенка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua