Литвин Володимир Михайлович

Володимир Литвин  
Збільшене фото  
Учений-історик, державний і політичний діяч, академік Національної академії наук України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (1998), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999), Герой України (2004).

Народився 28 квітня 1956 року в селі Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області в селянській родині.

З 1973 до 1986 року у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка (студент, аспірант, викладач, старший викладач). У 1986-1989 роках — начальник управління Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти України, з 1989 до 1991 року — на роботі в апараті ЦК Компартії України. З 1991 року — доцент, докторант Київського державного університету імені Тараса Шевченка. З липня 1994 року — помічник Президента України з питань внутрішньої політики, заступник Глави Адміністрації Президента України. З вересня 1996 року — Перший помічник, а з листопада 1999 року — Глава Адміністрації Президента України. Голова Верховної Ради України (2002-2006 роки і з грудня 2008 року). Голова Народної партії.

Поєднує державну і політичну діяльність з науковою і викладацькою. З 1984 року — кандидат, з 1995 року доктор історичних наук. З 1996 року — професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор близько 400 наукових праць, в тому числі монументальних досліджень: "Політична арена України: дійові особи та виконавці", "Украина: политика, политики, власть", "Україна: хроніка поступу (1991-2001 рр.)", "Україна: досвід і проблеми державного будівництва (90-ті роки ХХ ст.)", "Вимір історією", "Україна: Європа чи Євразія", "Служити живому життю народу", "Творити Україну Велику", "Історія України" в 3-х томах, "Право правди", "Україна-2004. Події. Документи. Факти" у 3-х томах, "Україні бути", "Історія України" (навчальний посібник). Як співавтор виступав у підготовці та публікації фундаментальних робіт: "Уряди України у ХХ ст.", "Україна: ХХ століття", "Нариси з історії української дипломатії", "Політичний терор і тероризм в Україні. XIX-XX ст.", "Історія української культури", "Історія українського селянства" та багатьох інших.

У 1997 році обраний членом-кореспондентом, у 2003 році — дійсним членом (академіком) Національної академії наук України. З грудня 2000 року — академік Академії правових наук України. У 2006-2009 роках — віце-президент НАН України.

Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999). Герой України (2004).

Джерело інформації: www.lytvyn-v.org.ua
[Last accessed 04.01.2007]


Бібліографія публікацій   В. М. Литвина
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua