Лебедєв Євген Вікторович

  Євген Лебедєв
Вчений у галузі хімії високомолекулярних сполук, академік Національної академії наук України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (1998).

Народився 7 вересня 1941 р. у м. Мелекессі Ульяновської області (Росія). Після закінчення у 1968 р. хіміко-технологічного факультету Куйбишевського політехнічного інституту працював там же асистентом.

У 1971 р. вступив до аспірантури Інституту хімії високомолекулярних сполук АН УРСР. Навчання завершив достроково у вересні 1974 р., захистивши кандидатську дисертацію «Морфологічні дослідження сумішей полімерів в аспекті їх взаємодії з плазмою газового розряду». Після аспірантури працював у цьому інституті спершу молодшим науковим співробітником, далі — старшим (обраний за конкурсом, 1976), а згодом завідувачем лабораторії (1980) і відділу (1982). У 1982 р. захистив докторську дисертацію «Полімерні модифікатори композиційних полімерних матеріалів і перед перехідний стан полімер-полімерних систем». У жовтні 1985 р. його призначено в.о. директора Інституту хімії високомолекулярних сполук, а в квітні 1986 р. обрано директором.

У 1988 р. Є.В. Лебедєв став членом-кореспондентом НАН України, а в 2003 р. — академіком.

Євген Вікторович — один з провідних учених у галузі високомолекулярних сполук, зокрема, хімії і технології багатокомпонентних полімерних систем і полімерних композитів. Він започаткував новий напрям у полімерній хімії — хімічне полімерознавство, який став фундаментальним складником сучасного хімічного матеріалознавства.

Науковець розвинув теоретичні уявлення про морфологію полімер-полімерних систем, що базуються на значному експериментальному матеріалі. Це допомогло сформулювати принципи побудови морфології полімер-полімерних систем і міжфазної області, нові підходи до опису закономірностей зміни макровластивостей у багатокомпонентних полімерних системах під впливом агентів, які змінюють міжфазні взаємодії.

Йому належать (у співавторстві) фундаментальні дослідження властивостей рідких полімерних сумішей в області розшарування, у ході яких з’ясовано, що в разі переходу з однофазного в мікрогетерогенний двофазний стан система досягає екстремальних значень фізико-хімічних параметрів: мінімум в’язкості і максимум термодинамічного потенціалу. Це явище дає можливість з дуже малими витратами докорінно змінити структуру і властивості широко відомих полімерних матеріалів, оптимізувати склад композитних матеріалів. Положення цього відкриття «Властивості рідких сумішей полімерів у області розшарування» (1981), співавтором якого був Є.В. Лебедєв, покладено в основу створення цілого спектру композитних матеріалів спрямованої дії.

Також Євген Вікторович розробив підходи до регулювання властивостей полімерних композицій з функціональними наповнювачами і реакційноздатними модифікаторами, теоретичні основи синтезу олігомер-полімерних композицій для кріогенностійких полімерних систем. Уперше синтезовано наногібридні полімерні системи з металовмісними неорганічними блоками в макромолекулярному ланцюзі.

Результати фундаментальних досліджень Є.В. Лебедєва стали підґрунтям створення і впровадження нових апретів, наповнених композицій з високими адгезійними, міцнісними, електрофізичними, кріогенностійкими властивостями. Розроблено полімерні адгезиви, застосовані в космічній техніці, автомобілебудуванні та ін. Опрацьовано і введено у практику технології: реакційного формування виробів з поліуретанів; герметизації витоку газу без виведення газопроводів з експлуатації; вироблення поліуретанових композиційних матеріалів для ортопедичних виробів з функцією реабілітації інвалідів; ресурсоощадну — отримання композиційних полімер-деревних матеріалів; продукування радіаційностійких полімерних композицій для атомної енергетики і транспортного машинобудування; створення органомінеральних зв’я зуючих та їх застосування для виготовлення пресованих конструкційних екологічно чистих виробів; безвідходну — одержання армованих композиційних матеріалів і високоміцних пожежних рукавів з експлуатаційними показниками, значно вищими, ніж у зарубіжних аналогів та ін.

Інтереси Є.В. Лебедєва включають різноманітні аспекти хімії і фізики полімерів. Він керує низкою напрямів, зокрема: «Розвиток хімії та фізико-хімії функціональних полімерів і полімерних систем»; «Створення наукових основ регулювання властивостей полімерних матеріалів з функціональними наповнювачами і модифікуючими добавками, що містять реакційноздатні групи»; «Закономірності зміни макро властивостей у багатокомпонентних полімерних системах під впливом агентів, які змінюють міжфазні взаємодії»; «Наукові основи цілеспрямованого синтезу олігомерполімерних компонентів для створення кріогенностійких полімерних композицій»; «Процеси впливу неорганічних наповнювачів на температурний режим синтезу та міцнісні властивості реакційнонаповнених поліуретанів»; «Наукові принципи створення композицій, що мають позитивний коефіцієнт зміни об’єму при полімеризації, для покриттів спеціального призначення»; «Створення ресурсозберігаючої технології отримання композиційних деревно-полімерних матеріалів на основі відходів полімерів і відходів деревини для виробництва тари, виробів для будівництва».

Один з нових напрямів, який останнім часом розвивається під керівництвом Є.В. Лебедєва, — «Технологія реставраційних робіт будівельних і фундаментних конструкцій та підземних споруд із використанням реакційноздатних полімерних систем». Установлено алгоритми модифікації полімерних композицій малими добавками полімерів-модифікаторів для створення нових композицій зі спеціальними властивостями. Це послужило поштовхом до створення широкої гами полімерних композицій на поліуретановій, акрилатній, епоксидній основах для захисту будівельних матеріалів від агресивних факторів, для гідроізоляції та зміцнення будівельних споруд, для зміцнення слабких ґрунтів і створення в них антифільтраційних завіс в інженерно-гідрологічних умовах будь-якої складності.

Є.В. Лебедєв — співавтор відкриття і понад 450 праць. Його розробки захищено понад 40 авторськими свідоцтвами СРСР і патентами України на винахід. Йому завдячують науковим становленням 1 доктор і 10 кандидатів хімічних наук. У видавництві НАН України «Наукова думка» надруковано двотомну монографію «Физикохимия многокомпонентных полимерных систем». Цикл «Синтез, структура і властивості органо-неорганічних полімерних систем» здобув премію ім. А.І. Кіпріанова НАН України.

Учений проводить велику науково-організаційну роботу як член Відділення хімії НАН України, голова Наукової ради НАН України з проблеми «Хімія і модифікація полімерів», спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій з хімії і фізики високомолекулярних сполук при ІХВС НАН України, експертної ради НАН України з напряму «Нові покоління функціональних полімерних матеріалів і композитів на їх основі», заступник голови секції «Полімерні матеріали» Наукової ради з нових матеріалів Міжнародної асоціації Академій наук, член Науково-технічної координаційної ради м. Києва та ін.

Він — головний редактор «Полімерного журналу», член редколегії видань «Теоретична і експериментальна хімія», «Український хімічний журнал», «Хімічна промисловість України» та ін.

За вагомий особистий внесок у полімерну науку і зміцнення науково-технічного потенціалу України Є.В. Лебедєву Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1998). Його багаторічну діяльність удостоєно орденом Ярослава Мудрого V ступеня, Почесними грамотами Президії НАН України і ЦК профспілки НАН України, подяками ВАК України, Київської держадміністрації та ін.

Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2011. — N 9.

Бібліографія публікацій   Є. В. Лебедєва
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")

Тексти вибраних публікацій   Є. В. Лебедєва

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua