Копанєва Вікторія Олександрівна

	Збільшене фото

Науковець у галузі бібліотекознавства та соціальних комунікацій, кандидат історичних наук (2008). Директор Центральної бібліотеки імені Т. Г. Шевченка для дітей міста Києва.

Народилася 17 серпня 1968 року в м. Київі. У 1994 році закінчила Київський національний університет культури та мистецтв. Трудову діяльність розпочала в Центральній міській бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва (1986-1999). У 1999-2001 роках працювала в Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В. О. Сухомлинського (завідувачка довідково-бібліографічного відділу), в 2001-2004 — на підприємстві з автоматизації бібліотек м. Києва "Обрій", у 2004-2009 — в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (науковий співробітник, керівник Групи моніторингу, архівування та використання мережевих ресурсів). Кандидатську дисертацію на тему "Формування фонду мережевих ресурсів у науковій бібліотеці (90-ті роки XX ст. — поч. XXI ст.)" захистила в 2008 році (науковий керівник — академік НАН України О. С. Онищенко). З грудня 2009 р. — директор Центральної бібліотеки імені Т. Г. Шевченка для дітей міста Києва.

Вікторія Олександрівна — автор близько 20 наукових публікацій, у тому числі монографії "Бібліотека як центр збереження інформаційних ресурсів Інтернету" (список публікацій). У цілому їх можна розглядати як продовження фундаментальних праць визначного бібліотекознавця Ш. Ранганатана (1892-1972), у яких закладено глибокі ідеї, що не підвладні часу. Сформульовані ним у 1931 р. "П'ять законів бібліотечної науки" В. О. Копанєва творчо поширила на книгозбірні, які функціонують в умовах глобальних комп'ютерних мереж, і розробила бібліотекознавчі та інформаційно-технологічні засади розвитку діяльності бібліотек з формування, зберігання та використання фонду плинної мережевої інформації.

Вона, зокрема, обґрунтовала необхідність формування в інтранет-середовищах вітчизняних бібліотек нових інформаційних складових — фондів мережевих ресурсів, створила концепцію кооперативного архівування науково-інформаційних і суспільно значущих ресурсів Інтернету провідними галузевими та регіональними бібліотеками України, дослідила тенденції розвитку правового підгрунття архівування мережевих ресурсів — перехід від заборонної парадигми класичного авторського права до дозвільної системи поширення знань. Вікторією Олександрівною також розроблено методологічні засади інформаційної технології опрацювання інтранет-ресурсів у бібліотеках, що базуються на використанні Дублінського ядра метаданих і повнотекстовому індексуванні, й визначено підходи до багатоаспектного використання цих ресурсів, які передбачають поряд з онлайновим доступом до них інтелектуальну обробку інформаційних масивів і виділення нових знань.

Практична цінність теоретичних напрацювань В. О. Копанєвої полягає у створенні науково-методичної бази для поширення меморіальної та комунікативної функцій бібліотек на плинні мережеві джерела інформації й започаткуванні в Україні нового напряму діяльності наукових бібліотек, а саме, створенні в їх інтранет-середовищах нової інформаційної складової — фонду мережевих ресурсів. На основі цієї методичної бази в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського під керівництвом і з безпосередньою участю Вікторії Олександрівни було сформовано електронний фонд обсягом 700 тис. мережевих публікацій, організовано його збереження у вигляді виокремлених упорядкованих зібрань документів на носіях довготермінового зберігання (50 років) і доступ до цього фонду в академічному екстранет-середовищі.

Дані станом на 12.2009

---

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua