Кухар Валерій Павлович
Вчений у галузі органічної, елементоорганічної, біоорганічної хімії та екології, організатор науки, академік Національної академії наук України (1985), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999).
Збільшене фото Народився 26 січня 1942 року в Києві. У 1963 році закінчив Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут і поступив у аспірантуру Інституту органічної хімії НАН України в лабораторію академіка А. В. Кірсанова. В 1967 р. захистив кандидатську, а в 1973 р. — докторську дисертацію «Альфа-хлорал-кіламіни та їх фосфорильовані похідні». Працював молодшим та старшим науковим співробітником інституту, а в 1975 р. очолив відділ хімії полігалогенорганічних сполук (згодом — відділ тонкого органічного синтезу).
З 1987 р. директор академічного Інституту біоорганічної хімії (з 1989 р. — Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України), створеного за його ініціативою та активною участю. Обирався академіком-секретарем Відділення хімії та хімічної технології (1978) і віце-президентом НАН України (1988).
В. П. Кухарю притаманні широта наукових інтересів, глибока ерудиція, вміння знаходити оригінальні напрями досліджень на стику різних наукових дисциплін. Він провів глибокі дослідження в галузі хімії полігалогенорганічних сполук: розробив методи одержання та вивчив хімічні перетворення поліхлоралкіламінів та їх фосфорильованих похідних — трихлорфосфазополіхлоралканів, синтезував невідомі раніше іліди фосфору, зокрема Р-галогеніліди, на основі яких уперше одержано фосфорвмісні кетени. Досліджено також процеси фторування та бромування «каркасних» вуглеводнів — адамантану та гомокубану, знайдено прості способи синтезу поліхлор- та полібромпіридинів і вивчено їх властивості, розроблено нові методи одержання фтор- та фосфорвмісних амінокислот, запропоновано стратегію асиметричного синтезу елементоорганічних аналогів природних сполук різної будови.
В. П. Кухар та його учні створили і дослідили низку невідомих раніше біологічно активних речовин, розробили високоефективні регулятори росту рослин, які впроваджуються в сільське господарство.
У галузі хімії біорегуляції Валерій Павлович з учнями та співробітниками виконав піонерські дослідження, які допомогли з'ясувати найбільш загальні закономірності процесів регуляції у живій клітині і стали вагомим внеском у розвиток сучасної фізико-хімічної біології, а також відкрили широкі можливості як для вивчення тонких механізмів перебігу біологічних процесів, так і для пошуку нових способів керування ними.
Як президент Українського комітету з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» інтенсивно займається екологічними аспектами промислових технологій, пошуком шляхів зменшення техногенного навантаження на довкілля та ліквідації наслідків його забруднення. Він координує розробку системи моніторингу навколишнього середовища в Україні, діяльність, спрямовану на вироблення загальної стратегії наукових досліджень у галузі екології, створення технологій очищення та утилізації викидів і відходів промислових підприємств. З перших днів Чорнобильської катастрофи він особисто брав участь у ліквідації її наслідків, в організації та координації наукового забезпечення природоохоронних заходів і відтоді беззмінно працює в Чорнобильській комісії НАН України.
В. П. Кухар — автор більш як 500 наукових праць і винаходів, у тому числі кількох монографій, виданих у США. Багато сил віддає вчений підготовці наукової зміни. Серед його учнів доктори і кілька десятків кандидатів наук. Головний редактор збірника наукових праць "Каталіз та нафтохімія"; член редколегій наукових і науково-практичних часописів: "Біотехнологія", "Журнал органічної та фармацевтичної хімії", "Украинский химический журнал", "Химия и технология воды", "Фармацевтичний журнал"; член редакційної ради наукового журналу "Біополімери і клітина".
В. П. Кухар — лауреат премії ім. А. І. Кіпріанова НАН України, Державної премії України в галузі науки і техніки (1999), премії Міжнародної федерації вчених «TERNI SAN VALENTINO. UN ANNO D'AMORE». Його заслуги у розвитку науки відзначено численними урядовими нагородами.
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2002. — N 1.
Бібліографія публікацій В. П. Кухаря
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Тексти вибраних публікацій В. П. Кухаря
Біоресурси – потенціальна сировина для промислового органічного синтезу / В. Кухар // Каталіз та нафтохімія — 2007. — Вип. 15. — С. 1-14.
- Екобіотехнологія та біоенергетика: проблеми становлення та розвитку / В. Кухар, Є. Кузьмінський, Н. Голуб // Вісник НАН України. — 2005. — N 9. — С. 3-18.
- Уроки Чорнобиля: проблеми об'єкта «Укриття» / О. Боровий, В. Бар'яхтар, В. Кухар // Вісник НАН України. — 2001. — N 4. — С. 33-45.
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua