Гузь Олександр Миколайович

  Олександр Гузь
Вчений у галузі механіки деформівних тіл і механіки суцільних середовищ, основоположник наукової школи з механіки суцільних середовищ, академік Національної академії наук України (1978), лауреат Державних премій СССР (1985) і Української РСР (1979, 1988).

Народився у 1939 році. Вищу освіту здобув у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка (1961 р.). У 1962 р. захистив кандидатську, а в 1965 р. — докторську дисертації. З 1961 р. його діяльність пов’язана з Інститутом механіки ім. С. П. Тимошенка, з 1976 р. він очолює цю установу. З 1978 р. — академік НАН України.

Основні наукові результати здобуті в галузі механіки деформівних тіл і механіки суцільних середовищ. Автор 53 монографій, з яких 3 опубліковано за кордоном, більше 800 наукових праць та понад 50 патентів. Створив наукову школу з механіки суцільних середовищ, підготував 31 доктора та понад 100 кандидатів наук.

О. М. Гузь — учений зі світовим іменем. Член Академії Європи (з 1992 p.), Fellow of the New York Academy of Sciences (з 1997 p.), Fellow of the World Innovation Foundation (з 2001 p.) та Європейської академії наук (з 2002 p.). Голова Національного комітету України з теоретичної і прикладної механіки, головний редактор міжнародного журналу "Прикладна механіка", член редакційних колегій низки закордонних наукових журналів.

Дослідження О. М. Гузя відзначені Державними преміями СРСР (1985), України (1979, 1988), преміями НАН України ім. О. М. Динника (1979), ім. М. К. Янгеля (1983) та ім. С. П. Тимошенка (2000). Він нагороджений орденами та медалями.

Джерело інформації: Український видавничий портал
[Last accessed 27.03.2008]


Бібліографія публікацій   О. М. Гузя
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua