Грищенко Валентин Iванович
27.ХІ.1928— 03.І.2011
 |
|---|
Народився 27 листопада 1928 р. у Харкові в родині відомого лікаря акушера-гінеколога, професора І.І. Грищенка. Трудову діяльність розпочав у 1943 р. кіномеханіком в евакошпиталі. Після закінчення з відзнакою лікувального факультету Харківського медичного інституту в 1951 р. Валентин Іванович був прийнятий у клінічну ординатуру відділу акушерства і гінекології Харківського науково-дослідного інституту охорони материнства і дитинства ім. Н.К. Крупської. З 1954 р. він молодший, а з 1956 р. — старший науковий співробітник цього інституту. Від 1956 р. В.І. Грищенко працює на педагогічній роботі. Протягом 18 років (з 1965 р.) він був проректором із наукової роботи Харківського медичного інституту. З 1968 р. В.І. Грищенко завідувач кафедри акушерства і гінекології цього інституту (тепер Харківський національний медичний університет). 1983 року його призначено директором Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України. У 1954 р. Валентин Іванович захистив кандидатську, а в 1964 р. — докторську дисертації. У 1979 р. його обрано членом-кореспондентом, а в 1988 р. — академіком Академії наук України (на той час УРСР).
Початковим етапом науково-дослідницької діяльності В.І. Грищенка було вивчення скорочувальної функції матки під час пологів. Він досліджував активність моноамінооксидази, обмін низки гормонів, серотоніну, кініноген-кінінової системи під час нормальних пологів і за умов порушення родової діяльності. Уперше досліджено роль епіфізу у фізіології і патології організму жінки.
Протягом останніх трьох десятиріч учений розробляв проблеми репродукції людини. Він перший в Україні для лікування безплідності почав застосовувати допоміжні репродуктивні технології: метод штучної інсемінації спермою чоловіка і донора, метод экстракорпорального запліднення та ін. В.І. Грищенко розробив нові протизаплідні засоби, методи переривання вагітності, лікування ендокринної безплідності лазерним випромінюванням, краніо-церебральною гіпотермією, реінфузіями аутокрові хворих, підданої дії ультрафіолетового випромінювання. Він створив виїзні реанімаційні бригади, що допомогли знизити материнську смертність.
В.І. Грищенко ініціатор освоєння і впровадження в Україні методу запліднення яйцеклітини людини поза організмом, один із авторів методу надшвидкого заморожування сперми й ембріонів. Цей метод запатентований у багатьох країнах світу. Завдяки проведеним дослідженням під керівництвом ученого вперше в нашій країні 1991 р. народилася дівчинка, зачаття якої відбулося in vitro.
Важливе місце займають дослідження Валентина Івановича з вивчення кріочутливості і кріозахисту ембріональних, гемопоетичних і плодових клітин людини, що дало змогу організувати в Україні службу екстракорпорального запліднення, яка сприяє поліпшенню демографічної ситуації в країні.
Широковідомі проведені під його керівництвом багатогранні фундаментальні дослідження впливу низьких температур на організм, органи, тканини, клітини і субклітинні структури; дослідження характеру дії різних кріопротекторів, швидкостей охолодження, процесів кристалізації в заморожуваних об’єктах.
Він один із засновників наукового напряму «біологія і медицина стовбурових клітин». На кафедрі ЮНЕСКО з кріобіології, яку очолював В.І. Грищенко, підготовано програму з розроблення методів виділення і кріоконсервування стовбурових клітин.
Під керівництвом дослідника створено і затверджено для використання групи препаратів, похідних фетальних тканин і тканин плаценти. Так, застосування кріоконсервованої суспензії фетальних клітин при патології кровотворення сприяє його нормалізації і забезпечує позитивний клінічний результат під час лікування захворювань органа зору. Застосування кріоконсервованого фрагмента плаценти, гемоклітин, екстракту плаценти сприяє покращенню стану пацієнтів із цукровим діабетом, зниженню кількості серцевих нападів при ішемічній хворобі, нормалізуючи артеріальний тиск. Застосування холоду в медицині може здійснювати екстремальний кріовплив у холодовій кріокамері, що супроводжується підвищенням імунних і гормональних характеристик організму. Ни зькі температури також мають вла стивість руйнувати тканини, які використовують для ліквідації деяких пухлин, у тому числі ракових (роботу представлено на Державну премію).
Прикладом практичного застосування холоду для медичних цілей є організація Банку аутологічної пуповинної крові, яка зберігається для новонародженої дитини в замороженому стані та в будь-яку мить може бути затребувана. Особливої уваги заслуговує і робота над створенням препаратів нового класу, а саме культивованих клітин, отриманих із дорослого організму, які використовують для того ж самого пацієнта в ортопедичній практиці, під час лікування важких ран і опіків, при неврологічній патології і в косметичній медицині.
Багаторічна робота вчених під керівництвом В.І. Грищенка дає можливість застосувати передові досягнення кріобіології також у тваринництві, рослинництві, ветеринарії і впровадити наявні високотехнологічні розробки для розвитку сільського господарства в цілому. Такі дослідження проводять спільно з Академією аграрних наук у напрямі розвитку рибного господарства, тваринництва, використання нових методів лікування у тваринництві. Розроблено метод штучного запліднення тварин і пересадження ембріонів.
Наукові розробки В.І. Грищенка й очолюваного ним колективу лягли в основу створення апаратури і технічних засобів, що забезпечують кріобіологічні технології. Винахідницька і раціоналізаторська робота Валентина Івановича відображена в більш ніж 100 авторських свідоцтвах і патентах на винаходи. Він автор понад 1000 наукових праць, у тому числі 21 монографії і 4 підручників. Учений підготував 33 доктори і 129 кандидатів медичних і біологічних наук. В.І. Грищенко — редактор розділу «Акушерство і гінекологія» Великої Медичної Енциклопедії, член редколегії журналів «Акушерство и гинекология», «Педіатрія, акушерство та гінекологія», головний редактор часопису «Проблемы криобиологии», член редколегії журналів «Cryobiology», «Cryoletters», голова Наукового товариства з кріобіології і кріомедицини України.
Учений нагороджений орденами «Відзнака Президента за заслуги» III ступеня (1997), ІІ ступеня (2002), «Знак Пошани» (1994), «Жовтневої Революції» (1986), медалями «За доблесну працю» (1970), Польської Академії медицини (1999), «За заслуги в охороні здоров’я ім. акад. М.Д. Стражеска» (2001); удостоєний Державних премій УРСР, СРСР, України в галузі науки і техніки; за книгу «Антенатальна смерть плоду» — премії ім. В.Ф. Снєгирьова АМН СРСР. У 1992 р. В.І. Грищенку присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України. Він лауреат премії АН України ім. О.О. Богомольця, нагороджений трьома медалями ВДНГ СРСР.
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2008. — N 11
Бібліографія публікацій В. І. Грищенка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Тексти вибраних публікацій В. І. Грищенка
Етичні питання клітинної і тканинної трансплантації / В. Грищенко // Вісник НАН України. — 2002. — N 1. — С. 26-31.
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua