Гриньов Борис Вікторович

  Борис Гриньов
Вчений у галузі сцинтиляційного матеріалознавства, академік Національної академії наук України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (1998) лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1996).

Народився 1 квітня 1956 року в Харкові. 1978 року закінчив Харківский державний університет за спеціальністю «фізика», де упродовж 1978—1987 років навчався в аспірантурі, також працював у складі Західно-Сибірської дослідно-методичної експедиції Міннафтопрому СРСР. У Інституті монокристалів упродовж 1987—1996 рр. він подолав шлях від старшого наукового співробітника до генерального директора Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України. У 2002 р. Борис Вікторович очолив Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України.

Коло наукових зацікавлень Б. В. Гриньова вельми широке, охоплює актуальні проблеми фізики твердого тіла, матеріалознавства, приладобудування. Він заснував наукову школу з вивчення фундаментальних властивостей сцинтиляційних матеріалів, пошуку нових сцинтиляторів, розробки приладів та пристроїв на їхній основі для різних сфер застосування. Під керівництвом ученого створено новий клас сцинтиляційних монокристалів складних сполук — лужноземельних і рідкісноземельних боратів та закладено наукове підґрунтя технології їх вирощування з розплаву. Завдяки дослідженням Бориса Вікторовича вперше вирощено повноформатні монокристали метаборату лантану LaB3O6 і показано можливість їхнього використання як тонкошарового детектора короткопробіжних частинок. Він розробив засади процесу отримання сцинтиляційних монокристалів літій-гадолінієвого борату Li6GdB3O9:Ce3+ для детектування теплових нейтронів.

Роботи Б. В. Гриньова з вивчення радіаційної стійкості лужногалоїдних кристалів дали змогу виявити нові механізми радіаційно індукованих змін в електронній і ґратковій структурах кристалів та розробити адекватні методи підвищення радіаційної стійкості сцинтиляційних модулів, що використовуються для експериментів у фізиці високих енергій.

Разом зі своїми співробітниками Борис Вікторович отримав низку нових сцинтиляційних речовин, зокрема CsGd2Br7(Ce) — перспективний матеріал з високим світловиходом, який може застосовуватися для детектування нейтронів, та швидкодіючий сцинтилятор BaI2(Eu). Уперше вирощено монокристали для детектування нейтронів Cs2LiYCl6(Ce) та Cs26LiYCl6(Ce) розміром 15.40 мм з розділенням на рівні NaI(Tl). Отримано новий сцинтиляційний кристал Gd2-xYxSiO5(Ce) з поліпшеними механічними властивостями та підвищеною радіаційною стійкістю, який використовують у позитронно-емісійній томографії та під час проведення каротажних вимірювань; сцинтиляційний матеріал для реєстрації теплових нейтронів на основі йодату літію, активованого сполуками європію, з аномально високими значеннями gamma-еквівалента (до 5 МеВ) й енергетичним розрізненням (3,5%).

  Сцинтиляційні пластмаси
  Сцинтиляційні пластмаси
Борис Вікторович здійснив дослідження фото- і радіофізичних процесів у пластмасових сцинтиляторах, що допомогло розробити низку технологій з виготовлення пластмасових сцинтиляторів для застосування в різних галузях науки і техніки. Створені технології уможливили одержання пластмасових сцинтиляторів масою до 1000 кг (аналогів їм немає) з унікальною прозорістю (до 4 м) і світловим виходом на рівні кращих світових зразків, сцинтиляційні пластини завтовшки від 0,2 до 50 мм та завдовжки до 7 м, збільшити в 2,5 раза тривалість (понад 10 років) експлуатаційної стабільності сцинтиляційних параметрів, підвищити радіаційну стійкість тощо. В Україні налагоджено найпотужніше в Європі виробництво цих перспективних сцинтиляційних матеріалів і розроблено комплекс технічних засобів для систем контролю за переміщенням радіоактивних матеріалів.

Вивчення фізичних основ керування процесами кристалізації за постійної і перемінної кількості розплаву в тиглі дало змогу розробити унікальні промислові технології автоматизованого вирощування великогабаритних високопрозорих оптичних кристалів KCl діаметром до 600 мм, досконалих сцинтиляційних монокристалів NaI(Tl), CsI(Tl), CsI(Na) діаметром до 520 мм і масою близько 500 кг, нових сцинтиляційних матеріалів CsI(CO3), LiF(W) діаметром до 300 мм.

За ініціативою і під керівництвом ученого було організовано вітчизняне виробництво особливо чистих солей для отримання монокристалів NaI, CsI, KBr тощо, яке забезпечило сталий експорт наукоємної продукції – сцинтиляторів на основі галогенідів лужних металів і незалежність від зарубіжних постачальників сировини. Завдяки дослідженням Б. В. Гриньова і його колективу започатковано новий напрям медичного приладобудування в Україні — виробництво ядерної діагностичної апаратури. Створено і налагоджено промисловий випуск томографічних гамма-камер загального призначення, спеціалізований томограф для дослідження головного мозку людини. Розроблена унікальна технологія вирощування, завдяки якій отримані оптично однорідні монокристали PbWO4 з рекордними параметрами світловиходу (12–16 ф/МеВ) електромагнітних калориметрів нового покоління, що використовуються у суперколайдері LHC, який споруджується в CERN (Швейцарія). Сьогодні Україна є одним з основних виробників сцинтиляційних монокристалів для проекту ALICE.

Перу Бориса Вікторовича належить понад 450 наукових праць, серед яких 11 монографій. Він є автором 90 винаходів, багато з яких запатентовані за кордоном. Під його керівництвом виконано 6 кандидатських і 4 докторські дисертації.

Б. В. Гриньов приділяє велику увагу розвиткові науково-технологічного сектору. Він керує Державною науково-технічною програмою «Функціональні та інтелектуальні матеріали», є заступником голови науково-технічної ради МОН України. Борис Вікторович — член Міжвідомчої ради з питань удосконалення і розвитку міжнародної науково-технічної діяльності України, Міжвідомчої ради з наукового приладобудування. Як перший заступник голови Північно-Східного наукового центру НАН та МОН України і член Харківської обласної науково-координаційної ради плідно працює у сфері науково-технічного розвитку регіону.

Упродовж 1997–2000 років Б. В. Гриньов брав активну участь у розбудові науково-технологічного комплексу країни у статусі заступника міністра України у справах науки і технологій та першого заступника голови Держкомітету з питань науки й інтелектуальної власності.

Постійну увагу вчений приділяє розвиткові міжнародного науково-технічного співробітництва, активно підтримує творчі контакти з провідними фізико-технологічними центрами Росії, США, Японії, Швейцарії, Нідерландів, Франції, Китаю, Кореї тощо. Завдяки його зусиллям Україна зберегла свою участь у CERN і є співучасником міжнародних колаборацій CMS та LHCb зі створення суперколайдерів для ядерно-фізичних експериментів, а також міжнародних космічних проектів GLAST та AGILE.

Борис Вікторович — ініціатор заснування нового наукового часопису «Функціональні матеріали», член редколегій журналів «Фізична інженерія поверхні», «Питання атомної науки і техніки» (Серія: Фізика радіаційних ушкоджень і радіаційне матеріалознавство), «Наука та інновації», головний редактор науково-технічної монографічної серії книг «Функціональні матеріали для науки і техніки. Стан і перспективи розвитку».

Б. В. Гриньов — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії НАН України ім. Г.В. Курдюмова, міжнародної премії Об’єднаного інституту ядерних досліджень. За високі наукові здобутки він нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Джерело інформації: Вісник НАН України. - 2006. - N 4.

Бібліографія публікацій   Б. В. Гриньова
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua