Гончарук Євген Гнатович
7.01.1930, с. Великий Острожок Хмільницького р-ну Вінницької обл. — 19.04.2004, Київ
 |
У 1948 році вступив до Київського медичного інституту, який блискуче закінчив у 1954 році. Як молодого і талановитого науковця, його направили до аспірантури інституту. Після захисту кандидатської дисертації Міністерство охорони здоров'я УРСР направляє Є. Г. Гончарука на викладацьку роботу до новоутвореного Тернопільського державного медичного інституту, де він створює і очолює протягом року кафедру гігієни.
У 1961 році його переводять на роботу до Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця, з яким надалі пов'язане все його життя. У 1964 році Євген Гнатович став доцентом кафедри комунальної гігієни, а у 1968 році успішно захистив докторську дисертацію, став одним із наймолодших на той час професорів інституту та очолив кафедру комунальної гігієни. Понад 10 років Є.Г. Гончарук був деканом санітарно-гігієнічного факультету КМІ.
Гідний вихованець української гігієнічної школи, Євген Гнатович не тільки успадкував ідеї своїх учителів видатних учених-гігієністів О. М. Марзєєва, Л. І. Медведя та Л. В. Громашевського, а й очолив подальший розвиток вітчизняної комунальної та радіаційної гігієни.
Основним напрямком його наукової роботи було дослідження впливу шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на організм людини і розробка заходів з профілактики їх негативного впливу. Він запропонував новаторські для того часу методики очищення навколишнього середовища від стічного забруднення, які було покладено в основу життєдіяльності наших сіл та міст, створив абсолютно нові типи очисних споруд та гігієнічні нормативи для найефективнішого знезараження відходів людської діяльності. Це дало змогу запобігти численним епідеміям кишкових інфекцій та хімічних отруєнь.
Є. Г. Гончарук — автор понад 500 наукових праць та 45 підручників і монографій, засновник потужної наукової школи — виховав понад 60 докторів та кандидатів медичних наук.
У 1984 році доля судила Євгену Гнатовичу ще одну життєву висоту — призначення ректором Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця, яким керував майже двадцять років. Він віддав усі сили, аби цей навчальний заклад, нині Національний медичний університет, став провідним освітянським та науковим центром України. Під його керівництвом Київський медичний інститут став університетом та отримав статус національного освітнього закладу. Його талант керівника та науковця завжди був спрямований на підготовку висококваліфікованих лікарів, провізорів та вчених. Високе звання Національного медичного університету було підтверджене відкриттям нових факультетів: фармацевтичного, медико-психологічного та підготовки лікарів для Збройних Сил України. Університет під керівництвом Є. Г. Гончарука був визнаний головним серед вищих медичних навчальних закладів.
Вінцем викладацької та наукової діяльності професора Гончарука є визнання кращим в країні підручника "Гігієна", написаного під його редакцією, і відзначення Євгена Гнатовича Державною премією України та присвоєння йому високого звання Заслуженого діяча науки та техніки України.
Євген Гнатович — один із основоположників реформування вищої медичної освіти, що сприяло інтеграції нашої молодої держави до міжнародної спільноти.
Є. Г. Гончарук неодноразово був відзначений високими державними нагородами. Високою нагородою — Міжнародною золотою зіркою "Merit for Medicine" — відзначила заслуги академіка Є. Г. Гончарука на ниві науки Польська Академія медицини.
Джерело інформації: Ваше здоров'я: Медична газета України. — 2004 — N 16 (742).
Бібліографія публікацій Є. Г. Гончарука
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua