Чехун Василь Федорович
 |
|---|
Вчений у галузі онкології і патофізіології, засновник наукової школи «Молекулярні основи та медико-біологічні проблеми фармакорезистентності», академік Національної академії наук України (2006), заслужений діяч науки і техніки України" (2005), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007).
Народився 15 листопада 1956 р. в с. Тростинка Васильківського району на Київщині. Після закінчення у 1980 р. лікувального факультету Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця МОЗ він був направлений на наукову роботу до Інституту проблем онкології АН України (нині Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України), де подолав шлях від молодшого наукового співробітника до директора установи.
Василеві Федоровичу притаманні широта наукових інтересів, глибока ерудиція, вміння знаходити оригінальні напрями досліджень на стику різних дисциплін. Його увага як дослідника зосереджена передовсім на вивченні молекулярних механізмів формування резистентності до лікарських засобів, систематизації методів прогнозування індивідуального перебігу злоякісного процесу та оптимізації ефективності протипухлинної терапії.
В.Ф. Чехун уперше встановив та експериментально довів, що координаційні сполуки платини, крім генетичних, запускають низку епігенетичних механізмів, які визначають їхній лікувальний і токсичний ефект. За результатами досліджень з’ясована роль структурно-функціонального стану плазматичних мембран нормальних і трансформованих (чутливих і резистентних) клітин у реалізації біологічних ефектів цитостатиків. Визначено молекулярний профіль чутливих і резистентних клітин, з’ясовано відмінності у ключових ланках низки каскадів сигнальної трансдукції та індукції апоптозу.
Василь Федорович розробив технологію корекції фармакокінетики і фармакодинаміки цитостатиків шляхом застосування специфічних сорбентів та індукторів активності ферментів мікросомального окиснення з урахуванням захисних систем організму. Це дало змогу встановити роль імунної системи та механізмів її участі в подоланні резистентності до лікарських засобів.
Автор понад 350 наукових праць, у тому числі широковідомих монографій і видань з онкології, зокрема: "Система интерлейкинов и рак" (2000), "Цитостатическая терапия злокачественных новообразований" (2000), "Опухоли молочной железы" (2003), "Иммунология злокачественного роста" (2005), "Церулоплазмін: від біотехнології до клінічного застосування" (2006) та понад 20 патентів.
В. Ф. Чехун успішно поєднує дослідження з навчально-методичною роботою на біологічному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. На основі досягнень сучасної теоретичної та експериментальної онкології він викладає спецкурс «Регуляторні механізми неспецифічної резистентності».
Під керівництвом ученого захищено 3 докторських і 6 кандидатських, підготовлено до захисту 2 докторських та 3 кандидатських дисертації, що дає підставу стверджувати про сформовану ним наукову школу в галузі експериментальної онкології – «Молекулярні основи та медико-біологічні проблеми фармакорезистентності».
Василь Федорович бере діяльну участь у виданні фахових журналів. Він — головний редактор міжнародного наукового часопису «Experimental oncology», науково-практичного журналу «Онкологія», член редколегії "Українського радіологічного журналу" та низки міжнародних часописів, одним з яких є «Journal of Experimental & Clinical Cancer Research».
Науково-педагогічну працю В. Ф. Чехун не відділяє від науково-організаційної діяльності. Василь Федорович входить до складу Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Він є головою Спеціалізованої ради зі спеціальності «онкологія», головою Наукової ради з проблеми «Злоякісні новоутворення» НАН України, ініціатором численних вітчизняних і міжнародних науково-практичних конференцій, симпозіумів та з’їздів. В. Ф. Чехун — єдиний від України член Правління Європейського Співтовариства ESMO.
Джерело інформації: Вісник НАН України. - 2006. - N 11.
Бібліографія публікацій В. Ф. Чехуна
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua