Андрущенко Віктор Петрович

Віктор Андрущенко  
Учений-філософ, організатор освіти, академік Академії педагогічних наук України (2003), доктор філософських наук (1991), професор (1992), заслужений діяч науки і техніки України (1997).

Народився 1 січня 1949 року в с. Совинка Конотопського району Сумської області. Після закінчення університету розпочав свій трудовий шлях. З 1975 р. до 1995 р. був аспірантом, викладачем, старшим викладачем, доцентом, професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 1995 р. Віктора Петровича, авторитетного і знаного в наукових колах фахівця, було призначено заступником міністра освіти, а в 1996 р. — першим заступником міністра. За його активної участі було затверджено нову концепцію освіти, підготовлено нормативно-правову базу для її здійснення, розроблено ступеневу модель підготовки фахівців: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. На долю В. П. Андрущенка випало й опрацювання другого етапу освітянської реформи. А ще саме Віктору Петровичу довелося у 1997 р. підписати Ліссабонську (за участі 38 країн) конвенцію про взаємовизначення кваліфікації у галузі вищої освіти, яка в 1999 р. була ратифікована. З 1992 р. до 1998 р. В. П. Андрущенко — голова експертної ради ВАКу із захисту дисертацій з філософії та соціології. З 1999 р. — директор Інституту вищої освіти АПН України.

  Університет
  Національний
педагогічний університет
імені М. П. Драгоманова
Працюючи на посаді ректора Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова з 2003 р., Віктор Петрович спрямовує колектив на збереження традицій, набутого досвіду та створення умов для інтенсифікації розвитку університету, на перетворення його у вищий навчальний заклад європейського рівня. Під керівництвом Віктора Петровича укладені угоди про співробітництво з низкою університетів світу, серед яких: Канадський університет Квінз, університет м. Лайола (США), Педагогічна академія м. Кракова, Бидгошська академія імені Каземіра Великого (Польща), Сучавський університет (Румунія), Пряшівський університет (Словаччина) та ін. Створені філії університету в Євпаторії, Ялті, Олександрії. На базі університету відкрито Інститут соціальної роботи та управління, Інститут дистанційного навчання, Інститут дефектології, Інститут природничо-географічної освіти та екології, інші структурні підрозділи.

В. П. Андрущенко є автором понад 300 наукових праць з філософії, політичних наук, проблем культури, педагогіки, психології, серед яких 12 індивідуальних і близько 25 колективних монографій, а також підручників і навчальних посібників для системи вищої освіти. Під його керівництвом захистили дисертації 22 кандидати та 6 докторів наук. Він був координатором робочої групи зі створення Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, а в складі робочої групи готував Концепцію реформування політичної системи України.

Віктор Петрович — головний редактор часописів "Вища освіта України""Філософія освіти" та "Практична філософія", шеф-редактор соціально-гуманітарного наукового журналу "Людина і Політика", член редколегій журналів "Гуманітарні науки""Директор школи, ліцею, гімназії""Освіта і управління""Педагогіка і психологія""Післядипломна освіта в Україні""Політичний менеджмент""Рідна школа""Соціальна психологія". Він очолює спеціалізовану вчену раду по захисту кандидатських дисертацій при Інституті вищої освіти АПН України, є членом спеціалізованої ради по захисту докторських дисертацій у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

В. П. Андрущенко має почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України” (1997). Він нагороджений Орденом “За заслуги ІІІ ступеня” (2004), Почесною Грамотою Верховної Ради України (2002, 2003), Нагрудним знаком “Знак Пошани” Київського міського голови, орденами і медалями церковних (духовних) та громадських організацій (Хрестом Пошани “Князь Святослав”, “За розбудову освіти”, “За заслуги. Орден Нестора Літописця ІІІ ступеня” “Оденом Святого Рівноапостольного князя Володимира ІІІ-го ступеня”), Почесними грамотами Міністерства освіти і науки, Міністерства внутрішніх справ України, Академії педагогічних наук України, Державного комітету у справах молоді та туризму, Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, Товариства “Знання України”.


Бібліографія публікацій   В. П. Андрущенка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")


Тексти вибраних публікацій   В. П. Андрущенка


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua