Науково-дослідна робота

"Розробка Екстранет-технологій формування
та використання науково-інформаційних ресурсів"
(2008-2010)

Коротка сутність отриманих результатів

Реалізовано унікальний проект представлення на єдиній технологічній платформі електронних копій вітчизняних журналів та збірників наукових праць і започатковано формування інформаційних ресурсів загальнодержавного депозитарію наукової періодики як складової єдиної інформаційної бібліотечної системи "Бібліотека — XXI". Розроблено системотехнічні засади створення депозитарію: концепцію, нормативно-правове та методичне забезпечення й оптимізовану інформаційну технологію формування його документальних ресурсів, що дозволила звести термін опрацювання поточних надходжень до 2-3 робочих днів. У якості основного пошукового засобу в депозитарії обрано такий сервіс системи Google як "користувацький пошук". Він забезпечує повнотекстовий пошук документів і надає прозору можливість перевірки текстів на наявність у них фрагментів публікацій інших авторів і виявлення плагіату. Користувачі можуть також здійснювати в депозитарії ієрархічну навігацію: послідовно переходити до будь-якого журналу, року його видання, конкретного номеру та змісту з посиланнями на тексти статей.

Досліджено когнітивні засади інтелектуалізації виявлення в депозитарії релевантних документів, спрямовані на покращення сприйняття й усвідомлення користувачем інформації та генерації нових знань. Когнітивний напрям розвитку депозитарію реалізується шляхом організації в ньому розвиненої системи гіпертекстових зв'язків між спорідненими в семантичному плані суб'єктами й об'єктами системи наукових комунікацій (авторами, науковими колективами та їх публікаціями), що дозволяє оперативно одержувати не лише бібліографічні дані та документальну інформацію, а й відомості про її творців.

Створено програмно-технологічне забезпечення для визначення вебометричних показників інтенсивності використання електронних копій вітчизняної наукової періодики, оцінки внеску кожного серіального видання в інформаційні потоки системи наукових комунікацій і проведення їх рейтингування. Аналіз рейтингових списків, які формувалися на основі статистичного аналізу звернень до журналів і збірників наукових праць, дозволяє стверджувати, що розподіл видань за інтенсивністю мережевого використання відповідає емпіричній закономірності концентрації та розсіювання інформації.

Проведено вивчення історичних передумов поширення меморіальної та комунікативної функцій бібліотеки на плинні мережеві джерела інформації та узагальнено досвід національних бібліотек з їх архівування й забезпечення на цій основі єдності традиційного та мережевого сегментів документального простору. Урахування світового досвіду архівування ресурсів глобальних комп'ютерних мереж і специфіки організації бібліотечної справи в країнах СНД, що характеризується відомчою централізацією та регіональною кооперацією, обумовило потребу розробки нового підходу до формування національного фонду мережевих джерел інформації. Обґрунтовано, що його основними концептуальними засадами має стати кооперативна підготовка складових фонду спільними зусиллями головних галузевих та регіональних бібліотек і централізоване формування інтегрованого довідково-пошукового апарату. Цей апарат доцільно реалізувати за схемою, що передбачає поєднання метаданих про зібрання електронних публікацій з повнотекстовим індексуванням наявних масивів інформації. Визначено джерельну базу національного фонду мережевих ресурсів ("мережевої україніки"), до якої віднесено: наукові та суспільно значущі документи українського сегменту мережы Інтернет; зарубіжні наукові ресурси з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні й публікації українською мовою та українців і українських інституцій у світових інформаційних мережах. Запропоновано й апробовано методичні засади інформаційної технології опрацювання інтранет-ресурсів, у основі яких виокремлення видових і тематичних зібрань мережевих публікацій, створення повноцінного бібліографічного опису цих зібрань і їх наступне повнотекстове індексування.

Теоретична значимість результатів дослідження полягає в розробці наукових засад створення інтегрованої технологічної платформи з авторизованим доступом до її інформаційих ресурсів у академічному Екстранет-середовищі для формування когнітивно-орієнтованого депозитарію електронних копій наукової періодики України й архіву “мережева україніка”.

Основні практичні результати:

Сформовано та представлено на порталі Бібліотеки найбільший у Східній Європі та СНД загальнодоступний депозитарій "Наукова періодика України" обсягом понад 300 тис. статей з більш як 1,5 тис. серіальних видань. Моніторинг використання ресурсів цього зібрання свідчить про їх підвищену популярність — щодоби загальна кількість звернень до статей депозитарію становить 200-300 тис., а в цілому в 2010 р. користувачам було надано 90 млн. публікацій;

Сформовано та представлено в Екстранет-середовищі НАН України, телекомунікаційною базою якого є Українська академічна та дослідницька мережа (УАРНЕТ), універсальний у видовому та тематичному аспектах архів інформаційних ресурсів Інтернет обсягом 700 тис. публікацій, значна частина яких у книгозбірнях України відсутня.

На основі проведених досліджень захищено три кандидатські дисертації, опубліковано дві монографії і 50 статей, проголошено 100 доповідей і повідомлень на наукових конференціях і семінарах.


© Леонід Костенко, 2010
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ