VI всеукраїнська науково-практична конференція |
 |
"Україна: ноосферно-біосферний
потенціал освіти регіону"
Звіт про проведену конференцію
27-29 квітня 2006 року у місті Кременчуці Полтавської області відбулася VI всеукраїнська науково-практична конференція "Україна: ноосферно-біосферний потенціал освіти регіону". У конференції взяли участь науковці НАН України, АПН України, АМН України, Української академії аграрних наук, вищих і середніх навчальних закладів країни, працівники держадміністрацій, владних структур, аграрії та освітяни України та Кременчуцького регіону зокрема. Кількість учасників заходу — 178 чоловік. Це представники Києва, Харкова, Полтави, Миколаєва, Кіровограда, Хмельницького, Бердянська, Мелітополя, Переяслав-Хмельницького, Краснодону, Кривого Рогу, Світловодська, Комсомольська, Кременчука.
Конференцію привітали керівники міст Кременчук, Комсомольськ, Світловодськ, а також райдержадміністрації Світловодського району Кіровоградської області.
З доповідями на пленарному засіданні виступили: Самодрин Анатолій Петрович (м. Кременчук) — кандидат педагогічних наук, директор Кременчуцької філії ВМУРоЛ "Україна" — "Проблема регіону як профільно-антропотизованої геосистеми"; Барно Олександр Михайлович (м. Кіровоград) — доктор педагогічних наук, доктор філософії з професійної педагогіки, професор, проректор-керівник Кіровоградської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" — "Ноосферно-біосферний регіон Кіровоградщини як педагогічна система"; Шилов Юрій Олексійович (м. Київ), кандидат історичних наук, академік — "Витоки української етнокультури"; Рибалка Валентин Васильович (м. Київ) — доктор психологічних наук, професор, завідувач відділу Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України — "Теоретичні погляди В.І. Вернадського на особистість вченого та його роль в епоху ноосфери"; Шереметьєва Олександра Іванівна (м. Кременчук) — доцент кафедри соціальної роботи КФ ВМУРоЛ "Україна" — "Концепція моделювання доктрини соціально-економічного розвитку Кременчуцького регіону: інфарктна зона"; Губарь Володимир Михайлович (м. Полтава) — кандидат архітектури, проректор із навчально-методичної роботи ПІЕП ВНЗ ВМУРоЛ "Україна" — "Культурно-меморіальні джерела української духовності і Кременчуччина"; Цебржинський Олег Ігорович (мм. Миколаїв-Кременчук) — доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної реабілітації КФ ВМУРоЛ "Україна" — "Ґенеза людини та етапність розвитку біосфери".
Третій день конференції було присвячено екскурсії по регіону "Педагогічні джерела Кременчуччини" за маршрутом: Кременчук — с. Омельник — м. Комсомольськ — м. Кременчук (Кременчуцький краєзнавчий музей, музей А.С. Макаренка) — с. Павлиш (Павлиська загальноосвітня школа і музей В.О. Сухомлинського) — м. Світловодськ — с. Талова Балка — Кременчук. Екскурсію провели: Самодрин Анатолій Петрович — голова оргкомітету конференції, академік Шилов Юрій Олексійович, заступник голови міста Комсомольська Биндич Людмила Михайлівна, науковий співробітник Кременчуцького краєзнавчого музею Ігнатенко Олександр Олександрович, директор музею А.С. Макаренка Андрєєва Юлія Миколаївна, директор музею В.О. Сухомлинського с. Павлиш Ткаченко Зоя Юріївна, академік Сухомлинська Ольга Василівна, голова Світловодської райдержадміністрації Касьянов Михайло Вікторович.
Конференція виявила, що ідеї В.І. Вернадського у наш час стають все більш актуальними не тільки для теоретиків, але і для широкого кола практиків. Учасники конференції в слід за В.І. Вернадським проголошують: в останній час встановилася біосфера, яка стрімко змінюється під впливом наукової думки — змінює явища життя, геологічні процеси, енергетику планети. Джерело енергії, що захоплюється розумом, в енергетичну епоху життя людства, в яку ми входимо, — практично безмежне… Ім'я нової епохи — ноосфера.
КОНФЕРЕНЦІЯ ВІДМІТИЛА:
Освіта ХХІ ст. стає процесом, з допомогою якого людина і суспільство можуть повною мірою розкрити свій потенціал. Людство підійшло до межі, за якою потрібні і нова мораль, і нові знання, новий менталітет, нова система цінностей. Від того, як наступні покоління зможуть засвоїти тривогу за майбутнє, зрозуміти і реалізувати власну відповідальність, і залежить це майбутнє.
У наш час немає для нації вагомішої задачі, ніж розвиток системи освіти, виховання і передачі досвіду наступним поколінням.
У сучасному світі практично всі країни беруть участь в інтеграційних перетвореннях. Саме система інтеграційної взаємозалежності дозволить вирішити не тільки економічні, але й інші проблеми в області життєдіяльності, екології, соціології, культури тощо. Крім того, світова освітня мережа дозволить виробити єдиний підхід до життя земної цивілізації.
Саме та нація, яка сьогодні зможе створити більш досконалу педагогічну систему, стане лідером ХХІ століття.
Педагогічна система стан "народ цивілізований" трансформує в стан "народ культурний", який власне новим станом "учіння" зуміє надалі забезпечити передачу естафети знань і культури і віднайти такі взаємовідносини з довкіллям, які відповідатимуть сучасним потребам.
Прикро, але сучасна інтеграція світу протікає як інтеграційна освіта більше в руслі формалізації, ніж логіки природи.
Інтеграційні процеси в освіті відбуваються на мікро- і макрорівні. На мікрорівні цей процес протікає як взаємодія окремих громадян, фірм, сусідніх країн тощо. На макрорівні інтеграція передбачає організацію єдиного господарювання в рамках групи країн з узгодженням національних політик — поряд з глобалізацією виникає прискіплива увага до регіонів.
Проте глибина цієї проблеми регіоном до кінця не сприйнята, а від того саме він — регіон і потерпає.
Перехід регіону у близький, але не відповідний для його розвитку атрактор, робить життя людини нестерпно важким. Так, наприклад, сучасне село сліпо, по інерції, трансформує свій ресурс робочої сили в сусідню країну, іншу адміністративну територію тощо, власноруч стаючи приреченим. У такому разі стає потреба або реформи кордонів, або ж відповідної координаційної політики ланок регіонів. Такі реформи на своїх теренах проводить зокрема Росія. (Слід пам'ятати, середня вартість одного професіонала сягає більше 300 тис. дол. США).
3.1. Регіон — біосферна область, територія адміністративної області, краю, група адміністративних районів або окремий район, містить у своєму центрі мегаполіс (місто або систему міст), щільність населення спадає від центру до периферії; відносно замкнуте територіальне недержавне соціально-виробниче утворення, яке характеризується відносною самодостатністю й здатністю до самовідтворення соціально-виробничих функцій і відповідної інфраструктури, вбудоване у функціональну структуру космобіотизованого геопростору.
Регіон є певним начально-когнітивним простором — антропотизованою природною системою (за О.П. Ковальовим). Явище регіоналізації — процес розгортання, становлення структури антропосфери.
3.2. Профільно-професійною освітою регіон із соціально-виробничої сфери перетворюється на соціоприродну організацію — профільно-антропотизовану геосистему.
Посилення ролі когнітивізації є генеральним напрямом еволюції природи взагалі — і регіон не може бути випадком.
Інтеграційні світові процеси зумовили трансформацію регіонів в напрямі самоорганізації, тобто, іншими словами, ці процеси носять регіональний характер.
3.3. Освіта регіону поступово виражає увесь сукупний ряд культурних традицій даної території в напрямі взаємодії з іншими регіонами і субрегіональними утвореннями, конкуренцію з іншими регіонами за: енергію, сировину, населення, територію, виробничі і культурологічні функції.
Структура освітньо-інформаційного простору передбачає функції централізованого (присутність як правило державного) і децентралізованого (регіонального, територіального) управління, що для вироблення управлінського рішення використовує глобальну і регіональну інформаційні мережі.
Інфраструктура регіону (маємо на увазі біосферний регіон) має свою топологію, яка у сою чергу еволюціонує в напрямку відносно замкнутого виробничого циклу.
У процесі самоорганізації геопростір регіону, поряд із прагненням до об'єднання в одну систему, прагне до самостійності й відносної незалежності. Структура функціонального простору регіону (в тому числі навчального) становить еволюцію, рухаючись у напрямі структурно-функціональної повноти.
Використовуючи регіональні й глобальні системи інформації, можливо, шляхом суміщення, добувати відповідні стратегії розвитку для певної території геосистеми, що може слугувати в якості орієнтирів відбору змісту освіти, організації навчання та для побудови моделі навчально-освітнього простору регіону, де освіта і навчання співвідносяться як ціль і результат.
-
У сучасній економічній науці класифікація регіонів України передбачає такі категорії: проблемні, відсталі, кризові, депресивні, інфарктні.
Умовно моніторинг території регіону можна здійснити, увівши певну матрицю, яка, у залежності від набору параметрів, набиратиме того чи іншого стану "проблемності", "відсталості", "кризовості", "депресивності", "інфарктності".
Відсталий регіон є таким, якщо його показники відстають від середньостатистичних державних більше як на третину.
Проблемним регіоном будемо вважати такий, що вміщує в собі ситуацію, котра потребує додаткової (частіше зовнішньої) допомоги для її вирішення: стан екології, наближеність до кордону, наявність конфліктних ситуацій тощо.
Кризовим регіон будемо визнавати за умов, коли існують незворотні тенденції до спаду виробництва, зростання безробіття, зниження рівня життя, погіршенням стану здоров'я, зниження показника тривалості життя тощо.
Депресивною територією визначимо ту, яка тривалий час є кризовою, і цю кризу подолати самостійно вона невзмозі. Така територія здатна перейти до стабільного розвитку лише при умові комплексної підтримки й мобілізації ресурсів (внутрішніх і зовнішніх — з боку більш крупної організації (області, держави тощо).
Як правило, кризові та депресивні території знаходяться поблизу (або безпосередньо) у зонах екологічного лиха, де потрібна інша якість і концентрація управлінських рішень (інформації) у напрямі збереження й відновлення природних ресурсів.
Взаємодія мегаполісу (міста, системи міст) і полісу або полісів (села, сіл) супроводжується присутністю інфарктної зони.
Інфарктна зона поширюється концентрично від центра мегаполісу (забруднення атмосфери, забруднення ґрунтових вод, інші шкідливі викиди технічного виробництва тощо) у напрямі аграрного сектору сільськогосподарського виробництва, може існувати як феномен "на межі".
Це, як правило, певна ділянка території, яка має власну динаміку розвитку.
- Люди — справжній скарб і багатство регіону. Соціумові, як і людині, дуже важко прикидатися іншим: на це витрачається надто багато енергії, необхідної для більш важливіших справ.
6.1. Кременчуцький регіон характеризується: населення — понад 500 тис., центр України, перетин 4 адміністративних областей і 6 адміністративних районів, сконцентровано великий потенціал технічного виробництва на обмеженій території (Кременчук, Комсомольськ, Світловодськ, Власівка), досить потужний аграрний сектор виробництва, існує певний науково-дослідний потенціал (більше 10 ВНЗ), містить реліктові природні масиви, високий рівень техногенного забруднення, індекс людського розвитку Кременчуцького району (значної частини його аграрної периферії) нижчий за середній по Полтавській області майже в три рази. Виробляє Кременчуччина ВВП співрозмірний Дніпропетровську, маючи майже у 5 разів менше населення. Техносфера чинить значний тиск на людину регіону.
Географічно Кременчуччина — південно-західна окраїна Полтавщини, сусідить з Черкащиною, Кіровоградщиною, Дніпропетровщиною. Центром Кременчуцького регіону є територія Кременчуцького району. На теренах Кременчуцького регіону виявлено понад 300 археологічних пам'яток, які свідчать про старожитності: мустьєрська доба палеоліту (гора Пивиха — поблизу Градизька), палеоліт-мезоліт (Ємці, Підлужне, гора Пивиха), неоліт (Дмитрівка, Золотнище, Комсомольськ — ур. Барбара, Раківка), енеоліт-бронза (Кам'яні Потоки, Лашки, Волошине, Дмитрівка, Дуканичі, Єристівка, Ємці, Золотнище, Комсомольськ — ур. Стара Чирвівка, Підлужне, Солонці, Лиходії), ранній залізний вік — скіфський час (Волошине, Дмитрівка, Ємці, Золотнище, Комсомольськ, Підлужне, Солонці), пізньоримська доба (Дмитрівка, Золотнище, Комсомольськ), салтівська культура (Волошине), давньоруський і після монгольський час (Дмитрівка, Золотнище, Комсомольськ), новітня доба (Дуканичі, Єристівка, Ємці, Комсомольськ). Існує 5 пам'яток природи, численні кургани, 7 пам'ятників архітектури ХІХ — початку ХХ століття. Період історії сіл Кременчуцького району 1571 — 1764 рр. з повним правом можна назвати козацьким. Це час встановлення фортифікаційних споруд.
6.2. Древня і в той же час досить молода Україна вже кілька років перебуває в стані апатії, тобто відсутності необхідного рівня соціальної енергії, — такий стан веде до загибелі, якщо його не змінити на краще. Український соціум — не менш активний суб'єкт свого життя, ніж людина. Він намагається прийняти чужі "виклики", адаптуватися до них, але досягнувши певної межі, соціум теж починає чинити супротив. Опір його набуває різноманітних макросоціальних форм, серед яких чи не найпоширенішими є кризи — від антропологічної до екологічної, демографічної й т.д. Антропологічна криза становить суму соціально-політичної й соціально-психологічної невідповідності, формуючи "катастрофічну свідомість" громадян.
Постіндустріальне суспільство — зацікавлене в особистостях, здатних самостійно й активно діяти, гнучко і відповідно реагувати на запит життя. Передача досвіду в широкому історичному смислі є засобом соціалізації молоді і в той же час процесом створення низки невідповідностей між тим, чого політики хотіли б від соціуму, і тим, чого даний соціум реально потребує.
З часів прийняття на Русі візантійської версії християнства механізм насильницької соціалізації постійно набирав різних образів. Таке враження, ніби тисячу років тому комета українства попала в фатальне бісівське гравітаційне поле і, вичерпуючи останній енергетичний потенціал, нині догорає на чужинській орбіті.
6.3. Чітко розділити стару і нову, свою і чужу культуру в такій складній нелінійній системі, як соціум, майже неможливо, бо відомо, що однією з властивостей нелінійних систем є здатність забувати своє минуле. Соціум, на відміну від конкретної людини, як певне живе конкретне утворення, нічого не забуває. Він живе не тільки у проявленому режимі, але є ще й інформаційним режимом, за яким стоять не слова, а генетичний досвід. Криза в перекладі з грецької мови означає "суд". Нині відбувається суд Всесвіту над Людством, і Україна в цій містерії — лише частка, яка вже вкотре опинилася в процесі ініціації родової енергії особистості, в процесі пошуку механізму посилення когнітивізації середовища людей.
6.4. Концепція державної регіональної політики передбачила значне посилення ролі місцевих органів влади в розробці та реалізації стратегії розвитку окремих територій — регіонів. Цією концепцією визнано ресурсом розвитку зокрема співпрацю між владою, бізнесом та громадськістю. Саме з локальних порядків антропотизованої геосистеми регіону починається вихід із суцільного хаосу.
Припущення про те, що як людський, так і соціальний організми можуть бути внутрішньо аутотентичними тільки за умови фрактальної (багатовимірної, але закономірно-синхроністичної й такої, що резонує) ідентичності Всесвіту, для сучасної гуманітарної науки досить нове. Але, аналогії такого високого порядку не тільки мають право на існування, а й можуть бути інструментом якісного переосмислення принципів організації людського життя і механізмів його трансформації.
6.5. Об'єктивація — відтворення об'єкту пізнання дійсності в джерелові пізнання (людина, соціум). Об'єкт — фрагмент дійсності, на який спрямовано практичну або когнітивну діяльність cуб'єкта. Сучасна об'єктивація насамперед є відтворенням особистості, яка тим чи іншим активним чином, власною енергією і творчістю вплинула на певний регіон. Населена територія завжди несе в собі певний портрет-відбиток особистісного (особистість, "заховану" в регіон). В результаті процесу виховання з соціуму регіону "видобувається" певне особистісне, яке спочатку постає перед суб'єктом в якості об'єкту, а потім — привласнюється персоніфіковано — суб'єктивується; новонароджене в душі є спорідненим попередньому, але добудованим, новим, дуже схожим на попереднє — профільним...
6.6. Свобода в психолого-педагогічному плані — синонім самопізнання власної психокультури, тієї системи цінностей, яка в людській душі трансформується у міцний сплав світоглядної культури та особистісного світогляду. Життєздатність української культури (як і інших культур) визначатиметься мірою її рефлективності, рівнем психологічної культури і станом передачі досвіду прийдешнім поколінням.
6.7. Сьогодні, як ніколи, у світі і в Україні, зросла потреба у професійному самовизначенні, професійній підготовці — а значить на черзі дня гостро стала проблема втілення профільного навчання як виду диференційованого навчання за інтересами, створеного для певних категорій учнів і студентів.
Людина, на відміну від усього живого, до еволюції біосфери додала нову рушійну силу — наукову думку (мисль), суттєво прискоривши біогеохімічні цикли міграції хімічних елементів, створила нові шляхи руху цих елементів. Зміни нового типу відбуваються настільки блискавично за міркою природи, що викликають занепокоєння передової громадськості і великої тривоги світової науки.
Система управління регіоном, що враховує не лише власні цілі, але і зустрічну активність того середовища, на яке поширюється управлінська дія, потребує інших принципів вироблення управлінської стратегії, якісно інших тактичних кроків здійснення цієї стратегії.
КОНФЕРЕНЦІЯ УХВАЛИЛА:
- Кабінету Міністрів України, галузевим міністерствам, НАН України, галузевим АН України включити до своїх програм розвитку проблему наукового супроводу розвитку регіонів як завдання національної безпеки України.
1.1. Визнати Кременчуцький регіон як складену наукову проблему, що може слугувати вихідною моделлю для побудови алгоритму рішення завдання сталого розвитку регіону з екстраполяцією на будь-який інший регіон України.
Для поглибленого супроводу проблеми Кременчуцького регіону рекомендувати Кременчуцькій міській раді як об'єднуючому началу регіону створити управління з питань координації і розвитку Кременчуцького регіону на засадах представлення інтересів усіх суб'єктів управління регіону (Комсомольськ, Світловодськ, Кременчуцький район, Світловодський район, Онуфріївський район, Козельщанський район, Кобиляцький район).
1.2. Як показав досвід низки минулих виборів, Кременчук голоси своїх виборців віддає переважно так, як і вся Україна. Тож, Кременчуччина є своєрідним індикатором справ України.
Конференція схвалює досвід м. Кременчука, де втілюється проект "Особистість Кременчуччини".
Об'єктивний супровід особистості регіону ставить проблему розглянути життєдіяльність конкретної постаті певного краю насамперед через конкретність її справи як етапного результату — завдання прослідкувати і оцінити систему здобутків конкретної особистості впродовж її власної місії зробити життя довкіл кращим.
З метою формування демократичного громадянського суспільства в регіонах України поширити проект "Особистість регіону" на всю країну. Цей проект, будучи поза політикою, дозволить пересічному виборцю раціонально і виважено здійснювати вибір влади на майбутніх виборах. Інформація збірника додасть гостроти у формуванні громадської думки в регіонах, стане її певним критерієм. Особистості краю — це всенародні вчителі, що подають приклади апостольського служіння особистості регіону і нашому майбутньому.
Чергову VII Міжнародну науково-практичну конференцію із циклу "Ідеї В.І. Вернадського в освіті" провести у квітні 2007 року в місті Комсомольську — біля витоків української цивілізації.
1.3. До 145-річча з дня народження світового генія (2008 р.) в Україні перевидати всі твори Володимира Івановича Вернадського; поставити питання про видання всіх його щоденників, включаючи ті, які були поміщені для зберігання в Колумбійському університеті (США), а також перевидати щоденники, випущені в Росії.
Конференція звертається до народного президента України, нового уряду України з ініціативою забезпечити стійкий розвиток регіонів України на науковій основі, використовуючи регіональний підхід для побудови системного управління із застосуванням важелів системи освіти, системи охорони здоров'я, екологічного моніторингу тощо.
2.1. Проводячи моніторинг території будь-якого регіону, увівши певну матрицю, яка, у залежності від набору параметрів, набиратиме того чи іншого стану "проблемності", "відсталості", "кризовості", "депресивності", "інфарктності", доцільно мати портрет біосферного регіону.
2.2. Рекомендувати АПН України забезпечити наукові засади розробки регіонального освітнього стандарту, що поряд із державним освітнім стандартом є умовою організації системи профільного навчання.
Регіональні системи освіти формувати гнучкими, на засадах відповідності принципу природо доцільності, з елементами саморозвитку; у навчальний зміст середньої і вищої школи вміщувати конкретні і реалістичні цілі життя регіону, країни, інтегрованого простору країн, світу через призму уніфікованої структури особистості.
Модель системи профільного навчання в умовах регіону (А.П. Самодрин) може бути вжита для проектування й прогнозування освітньої діяльності будь-якого регіону України як педагогічної системи (педагогічна система є сукупністю елементів, взаємодія яких призводить до більш високого ступеня організації процесу учіння). Педагогічна система сформує "резонансну" педагогічну дію як індивідуально-особистісний супровід категорії учнів у педагогічному полі (поле певної педагогічної діяльності), що в подальшому сформує складену як профіль регіону функцію пізнання, мислення, певну свідомість, функцію прогресу регіону. Тоді траєкторія розвитку особистості стане певним розв'язком педагогічної системи. Профільно-професійною освітою регіон із соціально-виробничої сфери перетвориться на соціоприродну організацію — профільно-антропотизовану геосистему.
Йдучи до чергової VII науково-практичної конференції (квітень 2007 р.), науковці, практики висловлюють турботу про те, що дуже повільними темпами сучасна наука і практика прагне опановувати ідеї, висловлені В.І. Вернадським і його учнями.
3.1. На базі Кременчуцької філії Університету Україна за участю інших вищих навчальних закладів створити Інформаційно-ресурсний центр з питань Комплексного моделювання системи освіти регіону.
3.2. В світлі ідей В.І. Вернадського для подальшого розвитку і практичного втілення цих ідей в життя організувати наукову експедицію по регіону "Слідами Вернадського".
3.3. При проведенні наступних конференцій більш широко практикувати залучення до участі студентів вищих навчальних закладів України та учнів загальноосвітніх шкіл регіону.
3.4. Конференція підкреслює, що ідеї сталого розвитку повільними темпами покладаються до змісту сучасної освіти в середній і вищій школі, мало помітним є регіональне замовлення на певного спеціаліста, наука і освіта залишаються мало залученими до вироблення соціальних стратегій регіонів України.
3.5. Учасники конференції наголошують на належній мотивації вченого, педагога, розвитку сільської школи.
З метою формування підприємництва в Кременчуцькому регіоні для розбудови і облаштування території і виходу із кризи Конференція звертається до уряду з проханням підтримати проект "Агро-бізнес-інкубатор" на теренах Кременчуцького регіону.
4.1. Неурядовій громадській організації "Агро-бізнес-інкубатор" розробити пропозицію до керівників суб'єктів Кременчуцького регіону про конкретні практичні кроки з розвитку системи підприємництва на теренах Кременчуччини і долучення до цієї справи усього кадрового ресурсу регіону. При цьому прилучити до справи потенціал усієї регіональної громади, спільно підняти рівень як аграрного виробництва, так і усієї соціально-економічної сфери розвитку:
- розробити і внести на обговорення і затвердження громади комплексну програму розвитку системи регіону засадами підприємництва;
- виробити систему кроків з боку суб'єктів регіональної діяльності по забезпеченню умов підприємництва в регіоні.
Учасники конференції підтримують ініціативу створення національного природного парку на базі двох існуючих регіональних ландшафтних — "Кременчуцькі плавні" (Кременчуцький район Полтавської області) і "Білецьківські плавні" (Світловодський район Кіровоградської області) на площі близько 10 000 га.
Учасники конференції підтримують народний рух з відродження святинь і наголошують на правильності шляху, яким іде держадміністрація Полтавської області, Світловодського району, влада міста Комсомольська.
6.1. Конференція наполягає на концентрації зусиль влади і громади Кіровоградщини і всієї України щодо відродження пам'ятника старини в с. Талова Балка Світловодського району — Церкви Преображення Господнього (1806 р.) — з передачею цієї святині віруючим.
6.2. Учасники конференції закликають державні та недержавні установи і організації, окремих громадян до підтримки ініціативи з відродження садиби В.І. Вернадського в с. Шишаки на Полтавщині.
Кабінету Міністрів України і відповідним підрозділам науки України розробити та втілити регіональну програму стійкого еколого-економічного розвитку Середнього Придніпров'я, яка передбачить механізми охорони природи і розбудови екологічної мережі регіону засадами Комплексного моделювання соціально-еконічної системи регіону — на прикладах Кременчуцького регіону.
Полтавському обласному управлінню освіти і науки при співпраці з Кіровоградським, Дніпропетровським, Черкаським та ін. обласними управліннями освіти і науки науково-просвітницьку роботу з питань сталого розвитку Кременчуцького регіону поставити в поле зору усіх шкіл області завдання широко пропагувати ідеї В.І. Вернадського, доробки конференції.
Рекомендувати Полтавському обласному управлінню освіти і науки до впровадження регіональну програму з екологічного туризму та дитячого навчального туризму з проведенням екскурсій за маршрутами:
- "Золоте кільце Полтавщини" (Кременчук — Комсомольськ — Полтава — Диканька — Гоголеве — Шишаки — В. Сорочинці — Миргород — м. Хорол — с. Устимівка Глобинського району — Градизьк — гора Пивиха — Світловодськ);
- "Золоте кільце Кременчуччини" (Кременчук — с. Омельник — с. Дмитрівка — Комсомольск — Кременчук — Крюків — Світловодськ — Градизьк — гора Пивиха — с. Устимівка Глобинського району — Кременчук).
| Голова оргкомітету конференції | А.П. Самодрин |
| Відповідальний секретар | О.В. Манько |
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua