Міжнародна наукова конференція
"Формування і розвиток бібліотечного електронного середовища"
Звіт про роботу Секції 2
"Наукові бібліотеки та перспективні Інтернет-технології"
5 жовтня 2011 року, 10.00 — 16.00, конференц-зал
Костенко Леонід Йосипович,
Соловяненко Денис Володимирович
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
 |
Роботу секції відкрив керівник Центру бібліотечно-інформаційних технологій НБУВ, канд. техн. наук, старш. наук. співроб. Л. Й. Костенко. У своєму виступі він охарактеризував найбільш актуальні питання розвитку ресурсної бази бібліотек в системі мережевих наукових комунікацій. Доповідач акцентував увагу присутніх на проблематиці зміни парадигми бібліотечного ресурсонакопичення в аспекті підвищення питомої ваги електронних ресурсів у фондах. Був розкритий досвід НБУВ із формування цілісного фонду електронних ресурсів. Наразі за типом доступу колекції інформаційних ресурсів Бібліотеки розподілені в межах трьох комплексів: загальнодоступні ресурси, фонд корпоративного Інтранет-середовища та передплачені веб-ресурси. Найзначніших успіхів НБУВ досягла у питаннях формування фондів мережевої наукової періодики. Системні роботи в цьому напрямку розпочалися у Бібліотеці в 2005 р., потужний імпульс розвитку вони отримали у 2009 р., з прийняттям ВАК України та НАН України низки важливих нормативних актів. Станом на жовтень 2011 р., сформований загальнодержавний репозитарій електронних версій наукових фахових видань України обсягом понад півмільйона електронних статей з 1700 журналів та збірників наукових праць. Важливою частиною електронного фонду НБУВ є також електронна бібліотека авторефератів дисертацій, яка станом на жовтень 2011 р., має обсяг у 56 тис. повних текстів авторефератів робіт, захищених в Україні у 1998-2011 рр. З 2010 р. НБУВ розвиває також проект з переведення у цифрову форму об'єктів історико-культурної спадщини (рукописних книг і стародруків) та документів зі слабкою матеріальною основою. Ініціатива передбачає запис страхових електронних копій високої якості на носії довготермінового зберігання та паралельне формування з електронних копій презентаційної якості веб-орієнтованої бібліотеки рідкісних і цінних книг. Суттєвий досвід має НБУВ також у питаннях формування фонду електронних реферативних ресурсів. Станом на жовтень 2011 р. база даних "Україніка наукова" нараховує 380 тис. записів, в рамках оптимізації структури електронних фондів Бібліотеки вона поступово трансформується у повнотекстовий ресурс. Фонд корпоративного Інтранет-середовища НБУВ формується шляхом архівування науково-інформаційних і суспільно значущих ресурсів мережі Інтернет. Станом на жовтень 2011 р. сукупний обсяг архіву становить 700 тис. одиниць зберігання. Комплекс електронних фондів, доступних в рамках проекту передплати НБУВ, складають повнотекстові та реферативні бази даних провідних світових постачальників науково-інформаційних ресурсів. Доповідач ознайомив аудиторію секції з даними моніторингу використання мережевих інформаційних ресурсів Бібліотеки. Констатувалася послідовність позитивної динаміки відвідуваності веб-сайту НБУВ та збільшення питомої частки користувачів повнотекстових ресурсів.
Представники ЦБС Оболонського району м. Києва (директор Н. В. Людвік та головний інженер О. А. Білостоський) представили презентацію "Залучення міжнародного веб-трафіку до бібліотечного порталу". Була охарактеризована актуальність даної проблематики, висвітлена специфіка технічної реалізації засобів оптимізації бібліотечних ресурсів під зарубіжний веб-трафік, представлено основні результати, досягнуті в цьому аспекті ЦБС Оболонського району м. Києва. Серед факторів, що впливають на інтенсивність залучення міжнародного веб-трафіку, доповідачі приділили серйозну увагу питанням специфіки інформаційного наповнення веб-проектів. Серед іншого, відзначалася доцільність публікації на бібліотечних веб-сайтах іншомовних текстових матеріалів та мультимедійних колекцій. Були розкриті також технічні аспекти реалізації мультилінгвістичного веб-сайту, зокрема, з використанням програмного інструментарію JavaScript. Констатувалося, що ЦБС Оболонського району м. Києва має стійку позитивну динаміку відвідуваності веб-сайту зарубіжними користувачами, що є свідоцтвом ефективності застосованих засобів залучення міжнародного веб-трафіку.
Наук. співробітник НБУВ, канд. іст. наук Д. В. Соловяненко та пров. бібліотекар А. В. Кузнецов представили доповідь "Нова технологічна платформа для репозитарію наукової періодики України". У виступі були розкриті перспективи загальнодержавного проекту, ініційованого НБУВ та підтриманого ВАК України, МОН України та НАН України, в сфері інформатизації вітчизняної наукової періодики. Станом на жовтень 2011 року, в рамках цього проекту 1700 журналів та збірників наукових праць були зібрані на єдиній технологічній платформі та представлені у режимі відкритого веб-доступу. Констатуючи успішність реалізації першої фази проекту, у 2011 р. НБУВ розпочала комплекс підготовчих робіт для переходу до його другої фази - нарощення технологічної потужності платформи та розгортання на її базі повнофункціонального загальнодержавного науково-інформаційного середовища. Аудиторію секції було поінформовано про вибір НБУВ програмного комплексу Open Journal Systems (OJS) для реалізації ядра нової технологічної платформи для проекту "Наукова періодика України". Функціональність обраного рішення включає необхідні інструментальні засоби для забезпечення технологічного супроводу повного циклу публікації наукових журналів та подальшого використання електронної бібліотеки періодичних видань. При цьому НБУВ як генеральному технологічному інтегратору проекту відводиться роль основної "хмари", яка здійснює в масштабах країни програмно-технологічний супровід науково-видавничої та бібліотечно-інформаційної діяльності, а також роль "хмарного" сховища даних. Доповідачі відзначили, що вітчизняна науково-видавнича спільнота, в цілому, з інтересом відгукнулася на пропозицію Бібліотеки щодо переходу до використання нової видавничої платформи на стадії її бета-тестування, проте НБУВ відкрита до поглиблення співпраці з видавцями та бібліотеками і продовжує залучення до реалізації пілотного проекту додаткових науково-інформаційних та технологічних партнерів.
Менеджер компанії Euromonitor International К. Г. Бондаренко представила увазі присутніх інформацію щодо інноваційних рішень у сфері аналітики, які пропонуються її агенцією. Доповідачка повідомила, що Euromonitor International є провідним світовим видавцем міжнародної бізнес-інформації; клієнтами компанії є промислові та торговельні корпорації, національні та наукові бібліотеки, академічні установи і передплатні консорціуми з усього світу. Увагу присутніх було зосереджено на продукті Passport GMID. Ця база даних надає структуровану інформацію про галузі індустрії, споживчі тенденції, види товарів та послуг, що наявні на світових ринках. Розглядався інформаційно-аналітичний інструментарій Passport GMID, навігаційний апарат продукту, вбудовані засоби візуалізації даних. В рамках дискусії К. Г. Бондаренко з науковими керівниками секції було досягнуто домовленості про надання в листопаді 2011 р. тестового доступу для НБУВ та установ Відділення економіки НАН України до інформаційно-аналітичних продуктів Euromonitor International.
Питанням розвитку Наукової електронної бібліотеки періодичних видань НАН України (NASPLIB) були присвячені виступи делегатів від Інституту програмних систем НАН України. Пров. наук. співроб. Інституту, канд. фіз.-мат. наук В. А. Резніченко представив результати дослідження "Статистика використання ресурсів Наукової електронної бібліотеки періодичних видань НАН України". Доповідач охарактеризував значущість статистичних спостережень у базах даних науково-інформаційних ресурсів для прийняття управлінських рішень, аналізу ефективності інформаційно-технологічних проектів в цілому та окремих їх складових, самоаналізу інформаційної діяльності суб'єктами наукового процесу. Було відзначено, що у проект NASPLIB його розробники заклали потужний багаторівневий інструментарій статистичного аналізу (засоби, вбудовані у програмне забезпечення бібліотеки; статистичні модулі веб-серверу; інструменти Google Analytics). Статистичні спостереження у NASPLIB проводяться у кількох ключових аспектах аналізу: об'ємні характеристики бібліотеки, відвідування, використання сторінок, використання пошукового апарату, перегляди і завантаження, зв'язок з іншими електронними бібліотеками. Констатувалося, що станом на жовтень 2011 р. NASPLIB містить 25 тис. статей з 380 наукових видань НАН України. Послідовно зростає відвідуваність бібліотеки, у вересні 2011 р. її ресурсами скористалися понад 12 тис. користувачів з 61 держави світу, ними було сукупно переглянуто/завантажено понад 130 тис. статей; крім того бібліотека задовольнила протягом місяця понад 1700 автоматизованих запитів за протоколом OAI-PMH.
Наук. співроб. Інституту програмних систем НАН України Г. Ю. Проскудіна присвятила свій виступ питанням пошуку інформації у NASPLIB. Технологічна платформа DSpace, на базі якої розгорнута бібліотека NASPLIB, має у своєму складі вбудовану пошукову машину Apache Lucene. Ця машина написана на мові програмування Java, вона виконує дві основні функції: індексування змісту баз даних та пошук інформації. Доповідачка проаналізувала показники якості пошуку Lucene: повноту та точність. Була розглянута функціональність існуючого пошукового апарату NASPLIB, наявні рівні та види пошуку. У бібліотеці можливе звуження пошукових просторів, наявні можливості фільтрації списків результатів пошуку, використання ієрархічних словників пошукових термінів, рубрикаторів, тезаурусів, класифікаторів. Інформаційно-пошукова мова машини дозволяє пошук за словоформами та синонімами, а також з урахуванням морфології мови, за близькістю розміщення слів у тексті, за фонемним звучанням пошукових термінів. Аудиторія заслухала детальну інформацію про пошуковий синтаксис Apache Lucene та додаткові пошукові функції бібліотеки NASPLIB, крім того були окреслені напрями подальшого вдосконалення пошукового апарату.
Наук. співроб. НБУВ О. Ю. Кузнєцов представив доповідь на тему "Технологія інформометричних досліджень матеріалів конференцій (на прикладі конференцій "Крим-2005" і "Крим-2010")". Вчений повідомив, що для обґрунтування методології проведених ним досліджень було використано ключові положення закону Ципфа щодо частотного розподілу слів у тексті. Увазі присутніх було представлено частотні словники матеріалів конференцій "Крим-2005" і "Крим-2010", укладені за допомогою спеціалізованого програмного інструментарію, висвітлено технологію обробки частотних масивів ключових слів. У процесі аналізу було виявлено, що в узагальненому вигляді частотний розподіл ключових слів відповідає тематичному напряму конференцій. При цьому, частотні словники матеріалів конференцій "Крим-2005" і "Крим-2010" схожі за змістом. Відзначалося, що для виявлення тенденцій трансформації бібліотекознавчих парадигм варто дослідити відмінності частотних масивів ключових слів проаналізованих конференцій. Крім того, доповідач запропонував оригінальну методику визначення інформаційної цінності кожної окремої доповіді конференції на основі порівняння її власного частотного словника із загальним словником матеріалів конференції відповідного року.
Розгляд проблематики застосування кількісних методів інформаційного аналізу продовжив авторський колектив з Інституту проблем реєстрації інформації НАН України у складі мол. наук. співроб. С. В. Добровської, пров. інженера С. Е. Кириленко та асп. І. В. Балагури. У своїй доповіді вони підняли питання наукометричного аналізу у реферативній базі даних "Україніка наукова". Як об'єкт дослідження був обраний наявний у базі масив наукових статей 2005-2010 рр. з періодичних видань за напрямом "Інформаційні технології". Аудиторії були представлені дані щодо публікаційної активності вітчизняних вчених, які вивчають різні аспекти розвитку інформаційних технологій, в тому числі, дані у співвідношенні до загальної кількості статей, опублікованих вітчизняними періодичними виданнями у 2005-2010 рр. Розглянуто розділи "Комп'ютерна графіка та обробка зображень", "Економічна кібернетика та економічна інформатика", "Захист інформації", проаналізовано динаміку змін публікаційної активності за кожним з цих розділів. Для підтвердження отриманих результатів вчені використали матеріали повнотекстової бібліотеки "Наукова періодика України" як додаткове джерело наукометричних даних. Доповідачі повідомили, що серед проаналізованих тематичних напрямів у 2005-2010 рр. найбільш інтенсивно розвивався напрям "Захист інформації": масив наукових статей протягом проаналізованого періоду збільшився у 2,4 рази. Було відзначено, що отримані в процесі аналізу дані корелюються з результатами дослідження д-ра фіз.-мат. наук Р. О. Влоха.
Керівник Департаменту бібліотечних і архівних систем ТОВ "Фолгат" О. С. Овсак презентував на засіданні сучасне обладнання від компанії SMA e-Document для створення електронних та мікроплівкових страхових фондів бібліотек. Доповідач охарактеризував основні завдання бібліотек в процесі створення страхових фондів, висвітлив актуальність даного кола питань в контексті реалій бібліотечної практики України. Була представлена розгорнута інформація про професійні сканери книжок, об'єктів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, апарати для переведення у цифрову форму рулонної фотоплівки, мікрофільмуючі камери, системи запису цифрових архівів на фотоплівку тощо. Розглядалися аспекти практики використання обладнання SMA e-Document у вітчизняних установах, зокрема, в НБУВ, архівних підрозділах МНС України в Києві, Дніпропетровську, Одесі та Харкові, Державних архівах Чернігівської та Черкаської областей. Цінною була надана О. С. Овсаком інформація щодо появи на ринку безконтактних сканерів нового покоління для організації електронної доставки документів.
Мол. наук. співроб. НБУВ В. П. Кальсін у своїй доповіді розкрив можливості інтегрованої бібліотечної системи з відкритим кодом Koha виробництва новозеландського бібліотечного консорціуму Horowhenua. Він відзначив, що означена система є вільно доступним програмним рішенням, вона має україномовну локалізацію, відрізняється простим, дружнім інтерфейсом та гнучкістю налаштування під потреби конкретної бібліотеки. Була проаналізована низка переваг Koha перед альтернативними автоматизованими бібліотечно-інформаційними системами, наведені приклади бібліотечних установ різних типів, які використовують це технологічне рішення. Доповідач поінформував присутніх про функціональність модулів Koha, наявний інструментарій веб-орієнтованого читацького середовища, а також веб-середовищ комплектування, каталогізації, видачі тощо.
Багато цінної інформації містилося у доповідях та повідомленнях інших делегатів конференції. Так, аспекти проблематики Інтернет-взаємодії бібліотеки і користувача були розкриті В. О. Веремейчуком, С. С. Гарагулею, Н. Я. Зайченко, В. О. Копанєвою, А. В. Струнгарем. На питаннях розвитку інформаційного веб-середовища держави та участі бібліотек у цьому процесі зупинили свою увагу О. В. Азарова, Б. О. Березін, С. М. Головаха, Н. В. Гринь, А. О. Жабін, Є. О. Копанєва, Є. О. Корнілова, Ж. В. Самохіна, Н. Ф. Самохіна, Т. В. Симоненко, Л. С. Якимчук. Про досвід впровадження інноваційних технологій у вітчизняних книгозбірнях та шляхи вирішення проблемних питань технологічного переозброєння вітчизняної бібліотечної галузі інформували аудиторію секції А. О. Чекмарьов, А. Л. Блажкевич, І. П. Гах, Ю. В. Ейсмонт, О. І. Жабін, О. В. Клюшнікова, Н. В. Лахтаріна, С. М. Протченко, А. В. Романюк, О. Г. Сандул, О. Й. Соболевський.
Загалом, секційне засідання проходило в атмосфері продуктивного діалогу та плідного обміну думками. Обговоривши проект рекомендацій конференції та ухваливши його в цілому, учасники відзначили наступні актуальні вектори подальшої фахової дискусії:
- вітчизняна бібліотечна спільнота поки демонструє пасивність у питаннях розвитку національного законодавства в сфері інформації, інформатизації та інформаційних відносин; означене гальмує темпи розвитку інформаційної галузі держави, призводить до недостатньо ефективного використання потенціалу бібліотек у питаннях побудови інформаційного суспільства в Україні;
- завдання, закладені у Державну цільову національно-культурну програму "Бібліотека - XXI", попри свою важливість, не охоплюють усього спектру актуальних напрямів розвитку вітчизняної бібліотечної практики, зокрема, у аспектах вдосконалення науково-інформаційної та інформаційно-аналітичної діяльності, розвитку засад технологічної конкуренції у інформаційній сфері; таким чином, розроблення та прийняття потребує цілісна Державна доктрина розвитку національної інформаційної галузі, з визначенням у ній ролі та місця бібліотек різних типів і видів у науці, освіті та культурі ХХІ ст.;
- бібліотечно-інформаційна галузь України має суттєвий потенціал співробітництва з органами влади, комерційними структурами, установами сфер науки, освіти та культури; попри важливість міжбібліотечної співпраці, подальші акценти корпоративної взаємодії бібліотек мають бути зосереджені на розвитку форм міжгалузевого партнерства з метою становлення бібліотек як установ, що забезпечують інформаційний та технологічний супровід суспільних процесів в Україні та світі;
- розвитку взаємовигідних інноваційних форм співробітництва потребують аспекти взаємодії вітчизняних бібліотек та видавництв; зокрема, перспективною вбачається реалізація спільних видавничо-бібліотечних проектів у сфері реклами творів друку, аналітико-синтетичної обробки та довготермінового збереження видань у друкованій та цифровій формах, експорту продукції вітчизняних видавництв на світові інформаційні ринки, комплексної інформатизації видавничої та бібліотечної діяльності України; крім того, варто забезпечити широку участь видавців у дискусії з питань корпоративної каталогізації і вироблення єдиних стандартів бібліографічних записів та класифікаційних даних;
- вітчизняні бібліотекознавчі дослідження, в основному, акцентуються сьогодні на вирішенні науково-прикладних завдань; потребують розроблення комплексні фундаментальні теорії щодо стратегій розвитку бібліотек різних типів і видів у середньостроковій та довгостроковій перспективі, парадигм трансформації бібліотечної практики, нового місця книгозбірень у соціотехнічній структурі суспільства ХХІ ст.;
- бібліотеки держави і світу все більше заглиблюються у питання роботи з цифровими ресурсами, вони мають серйозні успіхи у цій царині, але наразі виникає серйозна проблема щодо недостатньої ефективності роботи книгозбірень з друкованими виданнями, де інноваційна діяльність поки майже не помітна; організація роботи бібліотек з "традиційними" фондами потребує суттєвої модернізації, зокрема, з застосуванням базису сучасних соціоінформаційних технологій;
- у аспекті впровадження корпоративних форм бібліотечно-інформаційного обслуговування та подальшого розвитку стратегій, закладених у Державну цільову національно-культурну програму "Бібліотека - XXI", суттєвого переосмислення потребує цифрова інфраструктура бібліотек та інформаційних центрів України; зокрема, на базі провідних книгозбірень держави доцільно створити базові центри переведення в електронну форму бібліотечних та архівних колекцій; перспективною вбачається організація мережі територіально та організаційно розподілених центрів депозитарного зберігання цифрового бібліотечного та архівного фонду України і реалізація численних точок доступу до цього фонду на принципах відкритого веб-доступу та технологічної конкуренції всіх зацікавлених учасників;
- реалії сучасної бібліотечної практики вимагають суттєвого переосмислення змісту і напрямів бібліотечної освіти; зокрема, варто розглянути можливості відкриття нових бібліотекознавчих спеціальностей на технічних факультетах вищих навчальних закладів;
- рівень міжнародного співробітництва вітчизняних бібліотек поки не відповідає наявному у них потенціалу; під час вироблення державних стратегій розвитку бібліотечно-інформаційної галузі слід більш чітко сформулювати аспекти інтеграції у інформаційній сфері та індикатори оцінки рівня міжнародного співробітництва бібліотек.
Леонід Костенко, 2011
Денис Соловяненко, 2011