Міжнародна наукова конференція
"Бібліотечно-інформаційний комплекс у контексті розвитку суспільства знань"Звіт про роботу семінару
"Бібліотека та наукометрія:
світовий досвід, українська перспектива"
(Київ, 6 жовтня 2009 р.)Костенко Леонід Йосипович,
Соловяненко Денис Володимирович
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, КиївУ колах вітчизняних бібліотекознавців та наукознавців давно назріла необхідність проведення фахової дискусії щодо перспектив розвитку вітчизняної галузі наукометричних досліджень, ролі і місця бібліотек у цих процесах. Наукова спільнота з цікавістю відгукнулася на ініціативу Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) щодо проведення в рамках Міжнародної наукової конференції "Бібліотечно-інформаційний комплекс у контексті розвитку суспільства знань" спеціалізованого семінару на тему "Бібліотека та наукометрія: світовий досвід, українська перспектива". В роботі семінару взяли участь провідні технічні та гуманітарні фахівці держави: представники академічної та університетської наукових спільнот, бібліотекознавці, наукознавці та бібліотекарі-практики.
Глибоким та ґрунтовним був вступний виступ завідувача міжгалузевої лабораторії теорії і практики наукометрії МОН України та НАН України (в структурі Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України), канд. хім. наук, члена міжнародного товариства наукометрії та інформетрії В. П. Рибачука. Доповідач ознайомив учасників конференції з наявним багаторічним досвідом теоретичних напрацювань у вітчизняній наукометрії, проаналізував сучасний стан і тенденції розвитку галузі, визначив проблеми, завдання та перспективні напрями координації розгортання наукометричних досліджень у державі.
Констатувалося, що на сучасному етапі значно зросла увага українських вчених до проведення загальних та галузевих наукометричних досліджень: спостерігається позитивна динаміка кількості публікацій, присвячених застосуванню методів наукометрії; опановуються сучасна методологія та інноваційний дослідний інструментарій; у фахових наукових виданнях регулярно висвітлюються проблеми та результати проведених наукометричних досліджень; у 2008 р. розпочато видання книжкової серії "Наука України у світовому вимірі"; вітчизняні дослідники беруть участь у роботі профільних міжнародних наукових конференцій та є членами провідних фахових наукових товариств; з 2006 р. НБУВ регулярно передплачується база даних Scopus.
Доповідач відзначив, що значною мірою, на актуалізацію даного напрямку досліджень в Україні впливає позитивний досвід провідних держав світу щодо широкого застосування в практиці державного управління наукою кількісних та напівкількісних методів аналізу наукової активності. В світлі сказаного, останніми роками стає все більш відчутним інтерес до наукометричних досліджень з боку вітчизняних органів державного управління, наукових та освітніх установ і професійних об'єднань. Створюються та впроваджуються у практику нові, засновані на використанні наукометричнеих індикаторів, методи оцінки результативності діяльності наукових працівників, дослідних груп, наукових установ і вищих навчальних закладів; в колах бібліотекознавців та наукознавців визріває концепція створення "національного індексу цитування"; посилюється підтримка науково-практичних наукознавчих досліджень з боку міністерств та відомств (зокрема, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Національної академії наук України); на початку 2009 р. створена Міжгалузева лабораторія теорії і практики наукометрії МОН України та НАН України; на рівні Міжнародної асоціації академій наук ведуться роботи щодо координації досліджень в галузі наукознавства, зокрема, у вересні 2009 р. сформована наукова рада з наукознавства.
У той же час, доповідач зауважив, що поки рівень державної підтримки інноваційних наукометричних досліджень в Україні залишається досить низьким. Державна політика в сфері наукової та науково-технічної діяльності орієнтується поки, в основному, на традиційні методи статистичної звітності та експертних оцінок наукового потенціалу колективів та інституцій. Таким чином, з метою оптимізації механізмів розподілу коштів державного бюджету та прискорення переходу України до інноваційної моделі розвитку, потребують впровадження в практику управлінської діяльності існуючі дослідження, засновані на використанні сучасних методів бібліометричного, вебометричного та наукометричного аналізу інформаційних потоків.
Аналізуючи поточний стан справ і перспектив наукознавчої галузі, В.П. Рибачук окреслив коло існуючих проблем і поточних завдань. Констатувалося, що додаткового вдосконалення потребують теоретико-методологічні аспекти реалізації наукометричних проектів, актуальним є проведення системних теоретико-методологічних досліджень, спрямованих на обґрунтування стратегій побудови вітчизняних ефективних і оптимальних за витратами систем наукометричного моніторингу. Доповідач застеріг науковців від механічного копіювання закордонних підходів, він наголосив, що ефективне та корисне для держави аналітико-прогностичне дослідження повинно ґрунтуватися на науково вивірених методологічній базі і методичному інструментарії. Серед науково-організаційних проблем вітчизняної наукометрії були названі, передусім, недостатність системності та координованості у реалізації наукометричних проектів установами різних систем і відомств, відсутність узгодженості щодо методологічних та методичних підходів, низький рівень корпоративної взаємодії дослідних колективів. Однією з головних проблем на шляху розвитку наукометричних і бібліометричних досліджень в Україні була названа відсутність вичерпних вітчизняних бібліографічних баз даних.
Науковий співробітник НБУВ, к. і. н. Д. В. Соловяненко у своїй доповіді представив результати проведеного наукометричного дослідження стану представлення української науки у базі даних Scopus, публікаційної активності та показників цитованості вітчизняних суб'єктів наукових комунікацій. Доповідач коротко охарактеризував тематико-типологічне охоплення бази даних Scopus, її пошуковий інструментарій та наукометричний апарат. Констатувалося, що на сьогодні Scopus є найбільшою у світі реферативною базою даних з розширеним інструментарієм відслідковування показників наукової метрики. Вона містить понад 38 млн реферативних записів про публікації з 18 тис. найбільш інформативних журналів 5 тис. видавництв.
У базі даних Scopus представлено 36 українських видань, у тому числі, 19 назв журналів, які активно індексуються фахівцями Ельзевір, 16 назв журналів, індексація яких станом на 2009 р. припинена, та один збірник матеріалів конференції. Крім того, ряд українських наукових журналів, що перекладаються закордонними видавцями, проіндексовані у базі даних без вказання відомостей про їх українських видавців.
Увазі учасників конференції були представлені показники публікаційної активності українських вчених. Станом на 1 жовтня 2009 р. у Scopus було проіндексовано 112 тис. публікацій співробітників вітчизняних наукових та освітніх установ; серед держав-сусідів Україну за показником загальної кількості публікацій випереджають Російська Федерація, Польща та Угорщина, серед держав світу Україна 34-та, серед держав Європи — 19-та, серед держав — колишніх республік СРСР — друга. Хронологічно, українська наука представлена у Scopus періодом починаючи з 1862 р.: 92 публікації ХІХ — поч. ХХ ст., 24 тис. публікацій радянської доби та 88 тис. публікацій періоду незалежної України, в тому числі, 57 тис. публікацій ХХІ ст. За галузевою ознакою, найбільшу кількість публікацій Україна має в комплексі фізичних наук, в тому числі в галузі фізики і астрономії — 31 тис. публікацій. Найменш представленими у Scopus є вітчизняні соціогуманітарні галузі: сукупно в базі даних проіндексовано 1,5 тис. публікацій українських вчених з соціальних та гуманітарних галузей знання. Найбільшою є частка українських публікацій у тематичному розділі "Матеріалознавство" (26 тис. публікацій, 18 місце серед країн світу), найменша частка України — у розділі "Стоматологія" (130 публікацій, 113 місце).
Доповідач проаналізував також загальні показники цитованості публікацій українців та зведені показники індексу Гірша (h-index) України в цілому та окремих галузей національної науки. Станом на 1 жовтня 2009 р. публікації співробітників вітчизняних наукових та освітніх установ сумарно були процитовані 260 тис. разів, сумарний індекс Гірша склав 113 (тобто українські науковці мають 113 публікацій процитованих 113 і більше разів), найцитованіша стаття була процитована 893 рази. За показником зведеного індексу Гірша серед держав-сусідів Україну випереджають Російська Федерація, Польща, Угорщина та Словаччина, серед держав світу Україна займає 42 місце, серед держав Європи — 21, серед держав — колишніх республік СРСР — друге. Були представлені результати розрахунку індексу Гірша для галузевих комплексів національної науки: публікації комплексу фізико-технічних наук мають сумарний h-індекс 101, комплекс наук про життя — 76, комплекс медичних наук — 47, соціогуманітарний комплекс — 17.
Було представлено результати аналізу динаміки вітчизняної науки у світовому вимірі згідно даних Scopus. У якості базисних показників використовувалися показники SCImago Journal & Country Rank за період 1996-2007 рр. Дані були співставлені з розрахованими відповідними показниками за період 1996-2009 рр. За показником загальної кількості публікацій у рейтингу держав світу за останні два роки Україна перемістилася з 33 місця на 36, пропустивши вперед Іран, Португалію та Аргентину. За показником зведеного індексу Гірша за два роки Україна зміцнила свої позиції на одну сходинку, вона випередила Словенію і перемістилася з 43 місця на 42.
Учасники конференції були ознайомлені з системою рейтингів вітчизняних суб'єктів наукових комунікацій за показниками Scopus. Дана система рейтингів була започаткована НБУВ у січні 2009 р. і отримала позитивну оцінку вітчизняної наукової спільноти. Присутнім були представлені поточні рейтинги установ НАН України, АМН України, УААН та вищих навчальних закладів, а також особистий рейтинг науковців України.
Керівник Центру бібліотечно-інформаційних технологій НБУВ, канд. техн. наук, с. н. с Л. Й. Костенко ознайомив учасників конференції з наявним у Бібліотеки досвідом в сфері використання бібліометричних та наукометричних інструментів на порталі "Наукова періодика України", поточними та перспективними завданнями даного проекту.
Портал "Наукова періодика України" являє собою інтегроване на єдиній технологічній платформі зібрання електронних копій періодичних наукових фахових видань (журналів та збірників), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт. Констатувалося, що даний проект має загальнодержавне значення, основні засади його реалізації регулюються низкою законів та галузевих нормативних актів.
Доповідач охарактеризував базову архітектуру, пошуковий та навігаційний інструментарій порталу, кількісні показники його наповнення. Констатувалося, що станом на 1 жовтня 2009 р. на порталі наукової періодики представлено 827 видань, половина з яких представлена з наявними архівами повних текстів статей. Слухачів було поінформовано про принципи організації взаємодії НБУВ з видавцями наукової періодики та порядок публікації матеріалів у онлайновому вигляді на порталі.
Розглядаючи наукометричний напрям розвитку порталу, доповідач звернув увагу присутніх на наявність серйозного потенціалу розвитку вітчизняної бібліометрії та наукометрії в сфері вдосконалення існуючих та розробки нових інструментів кількісного (статистичного) аналізу структури та динаміки науково-інформаційних масивів. Було сказано, що існуюча концепція розвитку порталу "Наукова періодика України" передбачає проведення комплексу робіт по вдосконаленню його наукометричного апарату.
У рамках виконання першої черги робіт по розвитку наукометричного інструментарію порталу, фахівцями НБУВ був розроблений та впроваджений базисний індекс для оцінки періодичного наукового фахового видання — індекс інтегрованості періодичного видання в систему наукових комунікацій. Рейтинг журналу або збірника наукових праць у депозитарії електронних копій наукової періодики України визначається сумою значень 10 формальних показників, закладених у Індекс інтегрованості. Доповідач вніс уточнення, що Індекс характеризує не науковий рівень журналу, а ступінь його визнання та поширення і можливість одержати інформацію про опубліковані в ньому статті. Індекс інтегрованості приймає значення від 1 до 10. Періодичне видання з індексом 4 і більше можна вважати інтегрованим у систему наукових комунікацій; якщо ж цей індекс менше 3, то публікації у виданні можуть залишитись непоміченими. Складові Індексу НБУВ наступні: час існування видання (10 і більше років / менше 10-ти років); періодичність (4 і більше разів на рік / менше 4-х разів на рік); наявність ISSN; статус засновника (центральний орган влади, НАН України, АМН України, УААН, АПН України, АПрН України, наукова установа, навчальний заклад тощо); науковий статус головного редактора (академік або член-кореспондент національної або державної галузевої академії наук / доктор або кандидат наук); наявність перекладної версії; представлення в системі реферування української наукової літератури; представлення в міжнародних реферативних базах даних; оперативність представлення електронної копії у вільний доступ; відповідність вимогам спільного наказу ВАК України і НАН України від 07.07.2008 р. № 436/311.
Слухачів було поінформовано про результати попереднього рейтингового розподілу 655 журналів і збірників наукових праць, представлених на порталі наукової періодики. Констатувалося, що за результатами попереднього розподілу максимального сумарного рейтингу (10) не отримкало жодне з видань. 5 видань (тобто 1%) отримали сумарний рейтинг 9. Інші 47 видань (тобто 7,5%) мають рейтинги від 6 до 8, ще 221 видання (тобто третина проаналізованих видань) — рейтинги 4-5. Але переважна більшість журналів та збірників наукових праць (316 видань, тобто 59,5%) отримали сумарні рейтинги 3 і нижче, тобто вони не є належним чином інтегрованими у систему наукових комунікацій.
З урахуванням світових тенденцій та реалій функціонування вітчизняного науково-інформаційного простору перспективним напрямком вдосконалення наукометричного апарату порталу вбачається конвергенція двох основних підходів: формування українського індексу цитування та формування індексу використання публікацій на основі статистичного аналізу log-файла портала наукової періодики. Перший підхід зарекомендував себе у світі наукових комунікацій; основні наукометричні інструменти, такі як бази даних ISI Web of Knowledge та Scopus видавництва Ельзевір, базуються на широкому використанні індексів цитування наукових публікацій. Другий підхід новаторський і перспективний; апарат для відстеження статистики використання електронних публікацій наявний практично в усіх потужних науково-видавничих проектах, але деякі технологічні платформи, наприклад, науково-інформаційний простір СОЦИОНЕТ (Росія), публікують дані показники у явному вигляді та використовують їх як основні або додаткові наукометричні засоби.
Важливу тему підняла у своєму виступі завідуюча бібліотекою Кримського філіалу Інституту археології НАН України Г. В. Ядрова. Доповідачка звернула увагу присутніх на цікавий парадокс — бібліотечно-інформаційні фахівці надають суспільству оціночні дані щодо результативності діяльності окремих суб'єктів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, і ці дані є вкрай важливими для визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та підвищення ефективності функціонування вітчизняного науково-технічного комплексу. При цьому часто поза увагою наукознавців та бібліотекознавців залишається сама бібліотечно-інформаційна сфера, яка також здатна і повинна бути об'єктом наукометричних та бібліометричних досліджень. В цих умовах бібліотекар як науковець виявляється так би мовити "чоботарем без чобіт". Було відзначено, що заповнення вказаної лакуни має стати дієвим стимулом для подальшої інтенсифікації розвитку наукового потенціалу вітчизняного бібліотекознавства, вироблення адаптованої для інформаційної галузі системи індикаторів продуктивності науково-дослідної діяльності та підвищення загального рівня ефективності досліджень бібліотек і науково-інформаційних центрів України.
Учасникам засідання було представлена методологія наукометричного дослідження, в ході якого були визначені показники цитованості публікацій директорів десяти провідних наукових бібліотек Криму. Дослідження передбачало використання у якості наукометричного інструментарію чотирьох пошукових Інтернет-систем: Google, Яndex, Rambler і АПОРТ. В ході роботи застосовувалася система пошукових фільтрів для виключення з результатів пошуку цитат публікацій у ненаукових джерелах.
З науково-теоретичною доповіддю "Бібліометрія сьогодні: стан та перспективи" виступив співробітник Науково-технічної бібліотеки Національного університету "Львівська політехніка" С. А. Назаровець. У своєму виступі він проаналізував наукові публікації представників різних наукознавчих шкіл світу та ознайомив присутніх з ключовими тенденціями розвитку наукометричної та бібліометричної галузі. Констатувалося, що ефективному розвитку бібліометричних досліджень сприяє підтримка світовим науковим співтовариством ініціатив відкритого доступу до результатів досліджень: масове створення бібліотеками та науково-інформаційними центрами репозиторіїв та бібліотек відкритого доступу. Так, станом на 2009 р. у світі видається приблизно 25 тис. наукових журналів, 10% з яких представлені у відкритому онлайновому доступі. В цьому аспекті все більш ефективним стає використання у якості глобальних пошукових та наукометричних інструментів спеціалізованих пошукових систем, перш за все, Google Scholar. Сьогодні пошуковий портал Google розглядається у світі як потужний безкоштовний додатковий наукометричний інструмент; більше того, Google Scholar дедалі більше починає конкурувати з потужними комерційними наукометричними базами даних, такими як ISI Web of Knowledge та Scopus.
Учасники засідання заслухали інформацію щодо еволюції розвитку системи наукометричних та бібліометричних показників (імпакт-фактор, індекс Гірша тощо). Було відзначено, що наукометрія не має системи єдино правильних показників та методів складання рейтингів; існують і перебувають у бурхливому розвитку різні методологічні підходи до питань кількісного аналізу масивів наукових публікацій. Такий стан справ дозволяє проводити багатовекторний аналіз сфери наукових комунікацій та забезпечувати базу для прийняття виважених управлінських рішень.
Тему вдосконалення інформетричного апарату порталу НБУВ продовжив науковий співробітник НБУВ О. І. Жабін. Його доповідь була присвячена висвітленню досвіду використання системи Google Analytics для деталізованого аналізу статистики використання ресурсів веб-порталу НБУВ різними категоріями Інтернет-користувачів. Констатувалося, що аналітична обробка масиву даних оперативного моніторингу показників використання інформаційних ресурсів має виняткове значення в процесі прийняття рішень щодо перспективних завдань розвитку онлайнової інформаційної системи.
У НБУВ було розроблено, апробовано та впроваджено спеціалізоване програмне забезпечення для моніторингу інтенсивності використання онлайнових ресурсів, але спеціалістами НБУВ було прийняте також рішення щодо доцільності впровадження додаткового аналітичного інструменту стороннього розробника. Вибір Google Analytics був зумовлений чисельними перевагами цієї системи: вона являє собою безкоштовний, гнучкий та масштабований Інтернет-сервіс для збору та аналізу статистичних звітів про використання веб-сайтів.
Науковець представив загальні дані моніторингу використання ресурсів веб-сайту НБУВ протягом вересня 2009 р. За цей час Сайт прийняв 42 тис. унікальних відвідувачів, які провели сумарно 87 тис. користувацьких сесій. Було проаналізовано географічні характеристики відвідувачів (країна і місто), джерела трафіку (перехід з пошукової системи, з іншого веб-сайту, прямий трафік), кількісні показники наповнення користувацьких сесій (середня тривалість сесії та середня кількість переглянутих сторінок, показник відмов), операційну та програмну платформу відвідувачів (операційна система, веб-браузер, мовні налаштування тощо). Серед іншого, констатувалося, що абсолютна більшість сесій (96%) була проведена з комп'ютерів, розташованих в Україні; серед операційних платформ абсолютне лідерство тримає MS Windows (99%); 89% відвідувачів працюють з російською розкладкою клавіатури; 70% відвідувачів потрапляють на сайт НБУВ цілеспрямовано (вводячи його адресу), 25% інших користувачів — через посилання у пошуковій системі.
Робота семінару "Бібліотека та наукометрія: світовий досвід, українська перспектива" була інтенсивною і насиченою. Делегати були одностайні у питанні щодо корисності обміну досвідом українських науковців, зайнятих в сфері наукометрії, в тому числі, лунали думки про доцільність організації у НБУВ щорічних конференцій, присвячених питанням розвитку наукометричних досліджень. Обговоривши проект рекомендацій конференції та ухваливши його в цілому, учасники семінару відзначили наступне:
у державі наявний певний поступ в сфері вдосконалення нормативно-правової бази інформаційної діяльності, проте додаткової активізації потребує розробка галузевих актів щодо норм застосування інноваційних наукометричних засобів та технологій та створення системи індикаторів розвитку вітчизняного наукового комплексу;
з метою досягнення достатнього рівня системності та координованості у реалізації наукометричних проектів установами різних систем і відомств необхідно всебічно сприяти розвитку співробітництва вітчизняних наукознавців і бібліотекознавців, зокрема, ініціювати започаткування спільних наукометричних проектів;
позитивно оцінюючи наявний у вітчизняних бібліотек та інформаційних центрів досвід формування та розвитку джерел реферативної інформації, доцільно продовжувати роботи з вдосконалення національної системи реферування науково-інформаційних ресурсів, зокрема, розширювати покриття існуючих реферативних баз даних та впроваджувати нові інформаційні наукометричні технології.
Леонід КОСТЕНКО,
керівник Центру бібліотечно-інформаційних технологій НБУВ,
канд. техн. наук, ст. наук. співробітник
Денис СОЛОВЯНЕНКО
наук. співробітник НБУВ, канд. іст. наук
www.nbuv.gov.ua