Рекомендації міжнародної наукової конференції
"Бібліотечно-інформаційні ресурси: формування і розвиток"

• 12-15 жовтня 1999 р. в м.Києві Нацiональною бiблiотекою України iменi В.I.Вернадського спільно з Асоцiацiєю бiблiотек України і Радою директорів наукових бiблiотек та iнформацiйних центрiв академiй наук — членiв Міжнародної асоціації академій наук було проведено міжнародну наукову конференцію "Бібліотечно-інформаційні ресурси: формування і розвиток".
• У рамках конференції відбулося два пленарних засідання, працювали чотири секції та два семінари, організовано книжкову виставку "Видавці України пропонують..." і презентацію Національної електронної бібліотеки. Проведено також засідання Ради директорів наукових бiблiотек та iнформацiйних центрiв — членів Міжнародної асоціації академій наук і збори Асоціації бібліотек України.
• На конференції відзначалося, що за рівнем книгозабезпеченості населення Україна в цілому і кожний її регіон зокрема не поступаються розвиненим країнам Заходу. При цьому в понад 60-мільйонних фондах українських бібліотек органічно поєднуються старовина і сучасність.
• Констатувалися позитивні тенденції в законодавчому забезпеченні цілеспрямованого формування та забезпечення збереження інформаційних ресурсів бібліотек. Лише в 1999 р. було прийнято такі нормативні акти, як Закон України "Про обов'язковий примірник документів", Указ Президента України "Про Положення про книжкову серію "Президентська бібліотека: духовні першоджерела України" і Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми "Збереження бібліотечних та архівних фондів України на 2000-2005 роки". Процес трансформації вітчизняних книгозбірень у "бібліотеки без стін" прискорюється включенням бібліотечного розділу до Переліку проектів Національної програми інформатизації. У даний час Верховною Радою України розглядаються документи про приєднання України до Флорентійської угоди, що дозволить розширити міжнародний книгообмін.
• Серед вагомих здобутків українських бібліотек у формуванні інформаційних ресурсів — результати робіт зі створення на кооперативних засадах Українського бібліографічного репертуару "Україномовна книга: 1798-1923", бази даних "Реферати наукових видань України" та її друкованого аналогу — Українського реферативного журналу "Джерело", Національної електронної бібліотеки України.
• Відзначалися на конференції і негативні тенденції при формуванні бібліотечно-інформаційних ресурсів. Недостатньою є дієвість механізмів реалізації нормативних актів у галузі бібліотечної справи. Необхідна повнота комплектування фондів не підтримується адекватним фінансуванням книгозбірень. Не відповідає вимогам сучасності координація діяльності бібліотек з іншими інформаційними центрами (органами НТІ, архівами, музеями). Створення електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів гальмується недостатнім рівнем наукових досліджень і розробок у цій галузі та слабкою комп'ютерно-телекомунікаційною базою бібліотек. Новітні інформаційні технології поки що не привели до нових форм організації взаємодії книгозбірень на національному та транснаціональному рівнях.

• Ураховуючи визначальну роль бібліотек у розв'язанні проблеми інформаційного забезпечення сталого розвитку України і демократизації її суспільного життя, конференція рекомендує:
  • у галузі наукових досліджень:
    • розробити теоретичні засади трансформації бібліотек зі сховищ документованих знань у їх активних розповсюджувачів і входження в 21 століття в якості центрів глобальних інформаційних і наукових комунікацій. Першочергову увагу приділити створенню наукової бази для формування та ефективного використання Національної системи електронних бібліотек, де має кумулюватися весь інтелектуальний потенціал українського суспільства;
    • започаткувати спільно з інститутами Національної та галузевих академій наук і профільними вузами створення фахових термінологічних словників і енциклопедії з бібліотечної справи;
    • об'єднати зусилля методичних центрів бібліотечних мереж на вироблення єдиних методологічних і методичних підходів до вирішення кардинальних проблем управління ресурсами, створення оптимальних моделей фондів у залежності від типології бібліотек та шляхів ефективного використання бібліотечних зібрань;
  • у галузі прикладних робіт:
    • підтримати ініціативу НБУВ щодо розвитку започаткованої Національної електронної бібліотеки. Звернутися до ВАК України з пропозицією враховувати при захисті дисертаційних робіт наукові матеріали, включені до Національної електронної бібліотеки з позитивними рецензіями провідних вчених. Звернутися до Президії НАН України та Президій галузевих академій наук з пропозиціями прийняти постанови про передачу своїм головним бібліотекам електронних версій усіх опублікованих і неопублікованих документів (монографій, енциклопедій, довідників, словників, періодичних видань, збірників наукових праць, матеріалів конференцій, препринтів тощо), що створюються в установах академій, для їх архівного збереження та представлення за бажанням авторів в Internet;
    • спрямувати інформаційну діяльність бібліотек на розкриття знань, зосереджених у їх фондах і створення якісно нових інформаційних продуктів (бібліо- і наукокометричних, оглядово-аналітичних та інших баз знань);
    • ініціювати організацію в м.Києві та найбільших містах України Інформаційно-територіальних комплексів на основі об'єднання провідних бібліотек, центрів НТІ та наукових установ корпоративними комп'ютерними мережами. При створенні цих мереж неухильно дотримуватися чинних ДСТУ, стандартів ISO та рекомендацій IFLA;
  • у галузі підготовки кадрів:
    • налагодити диференційовану систему безперевної бібліотечної освіти. Особливу увагу приділити підвищенню комп'ютерної культури бібліотекарів, освоєнню ними автоматизованих бібліотечних технологій, навичок пошуку та отриманню інформації з глобальних комп'ютерних мереж, виконанню функцій інформаційних посередників для читачів;
    • організувати проведення дистанційних курсів з питань формування і використання електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів;
  • у галузі організаційного забезпечення робіт:
    • заснувати Раду директорів бібліотек державного рівня та представників головних інформаційних центрів, архівів і музеїв як орган інтеграції зусиль з формування, збереження та використання інформаційних ресурсів;
    • при Раді директорів організувати міжвідомчі комісії та робочі групи за основними напрямами створення та використання інформаційних ресурсів;
    • розробити і в рамках Міжнародної асоціації академій наук апробувати дієві механізми міжнаціонального обміну електронними інформаційними ресурсами.

Copyright © 1999,
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua