Рекомендації міжнародної наукової конференції
"Бібліотеки — центри науково-інформаційних ресурсів XXI ст."

• 10-13 жовтня 2000 р. в м. Києві Нацiональною бiблiотекою України iменi В.I. Вернадського спільно з Асоцiацiєю бiблiотек України і Радою директорів наукових бiблiотек та iнформацiйних центрiв академiй наук — членiв Міжнародної асоціації академій наук було проведено міжнародну наукову конференцію "Бібліотеки — центри науково-інформаційних ресурсів XXI ст.".
• У рамках конференції відбулося два пленарних засідання, працювали 9 секцій, книгознавчі читання до 600-річчя від дня народження Йоганна Гутенберга і науково-практичний семінар "Електронні бібліотеки та новітні інформаційні технології". Проведено засідання Ради директорів наукових бiблiотек та iнформацiйних центрiв — членів Міжнародної асоціації академій наук і збори Асоціації бібліотек України.
• На конференції відзначалося, що сьогодні інформаційні ресурси відносять поряд із матеріальними та енергетичними до числа найважливіших ресурсів суспільства. Те, що бібліотеки в числі перших включились у перебудову інформаційного середовища нашої країни, не є випадковим. Вони при всіх змінах у житті суспільства були центрами акумуляції та поширення різноманітної інформації, певною мірою структурованою для використання. Ця інформація стає визначальною для людства при вирішенні проблем розробки та впровадження ресурсозберігаючих технологій, зміни моделі поведінки людей і переорієнтації їх на ідеали гуманізму та виховання почуття особистої відповідальності за забезпечення життя на Землі.
• В XXI ст. бібліотеки України мають увійти як інфополіси — науково-дослідні, інформаційні, бібліотечні, видавничі й культурно-освітні комплекси з розвиненою інфраструктурою формування й аналітико-синтетичного опрацювання документних потоків для інформаційного забезпечення науки, виробництва, освіти та культури.
• Новим для бібліотек завданням стане глибоке аналітико-синтетичне опрацювання інформації. Нагальність цього завдання обумовлена еволюцією нашого суспільства в напрямі до громадянського та все більш зростаючим значенням публічної політики. Одним із джерел її розвитку є мозкові центри — аналітичні структури, що акумулюють у собі передову громадську думку, розвивають і поглиблюють її. Еволюціонуючи до випробуваних у світовій практиці зразків таких центрів — "фабрик думки", — вони залучають до співпраці творчий потенціал все більш широких мас і ставлять його на службу суспільству у вирішенні найважливіших проблем його розвитку.
• Серед вагомих здобутків українських бібліотек у галузі формування інформаційних ресурсів слід відзначити, насамперед, становлення Національної системи реферування як інтеграційної основи наукової інфосфери держави та започаткування наповнення фонду Національної електронної бібліотеки України.
• Позитивно оцінюючи наявні здобутки, учасники конференції значну увагу приділили негативним тенденціям при формуванні бібліотечно-інформаційних ресурсів. Недостатньою є дієвість механізмів реалізації нормативних актів у галузі бібліотечної справи. Необхідна повнота комплектування фондів не підтримується адекватним фінансуванням книгозбірень. Не відповідає вимогам сучасності координація діяльності бібліотек між собою та з іншими інформаційними центрами (органами НТІ, архівами, музеями). Створення електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів гальмується недостатнім рівнем наукових досліджень і розробок у цій галузі, зокрема, відсутністю уніфікованого, узгодженого з міжнародними стандартами інформаційного та лінгвістичного забезпечення автоматизованих інформаційних систем і слабкою комп'ютерно-телекомунікаційною базою бібліотек. Новітні інформаційні технології поки що не привели до якісно нових форм організації взаємодії книгозбірень на національному та транснаціональному рівнях.

• Ураховуючи визначальну роль бібліотек як центрів науково-інформаційних ресурсів XXI ст. у розв'язанні проблеми інформаційного забезпечення сталого розвитку України та демократизації її суспільного життя, конференція рекомендує:
  • у галузі формування інформаційних ресурсів:
    • вважати головною передумовою забезпечення повноти формування Державного бібліотечного фонду України дотримання чинних нормативних актів щодо фінансового й матеріально-технічного забезпечення комплектування бібліотек та інтерактивної інтеграції у межах держави бібліотечно-інформаційних установ усіх рівнів та відомчої належності;
    • підтримати ініціативу бібліотек та інформаційних центрів, що започаткували в 1999-2000 рр. формування фонду Національної електронної бібліотеки України. Рекомендувати всім суб'єктам вітчизняної системи документних наукових комунікацій (індивідуальним і колективним авторам, видавництвам, науковим установам, навчальним закладам тощо) надсилати до цього фонду комп'ютерні версії своїх наукових праць для депозитарного зберігання та використання на узгоджених з авторами умовах;
  • у галузі аналітико-синтетичного опрацювання інформації:
    • створити український формат представлення елементів бібліографічного запису (UKRMARC) та формат представлення авторитетних даних (UKRMARC/Autorities), які визначатимуть єдині для бібліографічних установ країни вимоги до структури та змісту даних при збереженні та обміні на державному й міжнародному рівнях;
    • започаткувати створення Національного предметного рубрикатора як основи для формування галузевих рубрикаторів і тематичних тезаурусів;
    • започаткувати кооперативний проект ретроспективної конверсії карткових каталогів спільними зусиллями провідних бібліотек України;
    • рекомендувати науковим установам і навчальним закладам подавати інформацію про свої видання до Загальнодержавної реферативної бази даних та Українського реферативного журналу, що являють собою інтеграційну основу наукової інфосфери країни. Для більш повного відображення результатів вітчизняних наукових робіт у світовому інформаційному просторі та організації обміну реферативною інформацією з міжнародними базами даних, вважати доцільним подання цих матеріалів українською, російською й англійською мовами;
    • звернути особливу увагу на розвиток у бібліотеках інформаційно-аналітичних структур, налагодження їх співпраці з владними структурами, суспільними інститутами та громадкістю;
  • у галузі збереження фондів:
    • розвивати у відповідності з рекомендаціями "Програми збереження та консервації" ІФЛА технологічну базу для створення страхових копій особливо цінних фондів, приділивши особливу увагу технологіям оцифровуванню документів;
    • розробити нові форми співпраці бібліотек та архівів з органами державної влади для матеріального забезпечення програм збереження та консервації фондів;
    • ініціювати розробку законодавчих актів щодо цільового фінансування робіт з превентивної консервації фондів бібліотек і архівів;
    • створити комітет з питань стандартизації у галузі збереження бібліотечних і архівних фондів;
    • удосконалити роботу з засобами масової інформації та громадкістю з метою створення благодійних фондів сприяння збереженню книжкової та архівної спадщини України;
  • у галузі інформаційного обслуговування:
    • організувати в провідних бібліотеках та інформаційних центрах України Служби електронної доставки документів;
    • надати певних пріоритетів роботам по створенню бібліотечних Internet-серверів і наповненню їх електронними інформаційними ресурсами. Рекомендувати всім бібліотекам подати довідкову інформацію про свої установи для представлення на Web-серверах національних бібліотек, що сприятиме більш повному висвітлення "Бібліотечної України" в Internet;
    • ініціювати організацію в м.Києві та найбільших містах України Інформаційно-територіальних комплексів на основі об'єднання бібліотек, центрів НТІ та наукових установ корпоративними комп'ютерними мережами;
  • у галузі матеріально-технічного забезпечення:
    • наголосити на необхідності оснащення й переоснащення бібліотек у відповідністі з вимогами часу (насамперед, сучасними комп'ютерно-телекомунікаційними засобами і засобами конвервації та реставрації фондів) як передумови їх трансформації в науково-інформаційні центри XXI ст.;
    • розглядати як один з напрямів забезпечення інформаційної безпеки України створення та підтримку вітчизняними структурами програмних засобів для розкриття знань, зосереджених у електронних бібліотечно-інформаційних ресурсах;
  • у галузі кадрового забезпечення:
    • активно впроваджувати інноваційні системи й засоби комунікацій для підготовки та перепідготовки фахівців майбутнього, орієнтованих на працю в постіндустріальному (інформаційному) суспільстві;
    • приділити особливу увагу підготовці висококваліфікованих спеціалістів з інформаційно-аналітичної діяльності, які володіли б новітніми комп'ютерними технологіями аналізу й синтезу інформації;
    • організувати проведення дистанційних курсів з питань формування і використання електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів.
  • у галузі організаційного забезпечення:
    • об'єднати зусилля методичних центрів бібліотечних мереж на вироблення єдиних методологічних і методичних підходів до вирішення кардинальних проблем управління інформаційними ресурсами, створення оптимальних моделей фондів у залежності від типології бібліотек та шляхів ефективного використання бібліотечних зібрань;
    • створити в національних і державних бібліотек робочі групи з підготовки нормативних документів у галузі бібліотечної справи;
    • ініціювати підготовку й прийняття нормативних актів щодо придбання бібліотеками найбільш цінних книжкових колекцій та архівів у приватних осіб.

Copyright © 2000,
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua