Дмитриченко Микола Федорович

Дмитриченко Микола Федорович  
Вчений у галузі транспортного машинознавства, організатор освіти, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005), член-кореспондент Академії педагогічних наук України (2006).

Народився 19 грудня 1952 року у м. Снятин Івано-Франківської області в родині вчителів. У 1976 році закінчив з відзнакою механічний факультет Київського інституту інженерів цивільної авіації, де пройшов шлях від аспіранта, асистента до професора, завідуючого кафедрою, проректора університету.

  Університет
  Національний
транспортний університет
У 2000–2002 роках займав посаду начальника департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України. Входив до складу комісії фахівців по розробці проекту закону України "Про вищу освіту", Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні та інших законодавчо — нормативних актів у сфері вищої освіти. З 2003 року — ректор Національного транспортного університету та завідувач кафедри виробництва, ремонту та матеріалознавства.

Відомий спеціаліст у галузі машинознавства. Автор і співавтор понад 250 наукових праць, зокрема монографій: "Еластогідродинаміка: теорія та практика", "Смазочные процессы в условиях нестационарного трения", навчальних посібників: "Вища освіта і Болонський процес", "Триботехніка та основи надійності машин". Розробник ряду нових методів підвищення зносостійкості та надійності машин.

Проходив стажування у вищих навчальних закладах Великобританії, США і Канади. Вільно володіє англійською мовою.

Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.