Черновол Михайло Іванович

Черновол Михайло Іванович  
Учений у галузі створення та відновлення сільськогосподарської техніки, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України (2007), заслужений діяч науки і техніки України (1999).

Народився 25 травня 1950 року в с. Велика Виска Маловисківського району на Кіровоградщині. У 1972 р. закінчив Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування, а в 1996 р. очолив цей заклад. Енергійність, високий професіоналізм Михайла Івановича дали можливість навчальному закладу в 1998 р. здобути статус університету, а в 2004 р. — сучасну назву — Кіровоградський національний технічний університет.

  Університет
  Кіровоградський національний
технічний університет
Кандидатську дисертацію на тему «Исследование процесса осаждения и свойств электрометрических металлополимерных покрытий на основе железа для ремонта автотракторных деталей» захистив у 1977 році, докторську дисертацію на тему «Технические основы восстановления деталей сельскохозяйственной техники композиционными покрытиями» — в 1992 році.

Наукова діяльність М. І. Черновола пов’язана з проблемами надійності та ремонту сільськогосподарської техніки. Ним створена наукова школа з розробки технологічних методів підвищення надійності та відновлення деталей, вузлів та агрегатів сільськогосподарських машин. Особисті його наукові досягнення в цій сфері науки такі: розроблені науково-методичні основи проектування композиційних покрить триботехнічного призначення для відновлення деталей; розроблені теоретичні основи процесів нанесення композиційних покрить на поверхні деталей сільськогосподарських машин; створені технологічні основи відновлення деталей сільськогосподарської техніки композиційними покриттями систем метал-кераміка та метал-полімер; розроблено цілий ряд технологічних методів відновлення і зміцнення деталей сільськогосподарської техніки; вдосконалено конструкцію і технологію виготовлення та ремонту шестеренних насосів.

Михайло Іванович є автором (співавтором) понад 280 робіт, з яких чотири монографії, три брошури, 40 — авторські свідоцтва та патенти, 16 — підручники та навчальні посібники. Під його керівництвом підготовлені і захищені сім кандидатських дисертацій.